Путін ініціював нову інформаційну кампанію проти України: аналітики ISW роз'яснили, що криється за висловлюваннями про вибори та пропозицією Кремля для Сполучених Штатів.

Російський диктатор Володимир Путін раптом змінив риторику щодо легітимності президента України Володимира Зеленського, натомість заговорив про його "токсичність". Такими заявами він намагаєтся вбити клин між головнокомандувачем та армією, а також народом нашої держави: це ознаменувало початок нової інформоперації Кремля.

Крім того, Путін намагається "привабити" президента США Дональда Трампа, пропонуючи російські природні ресурси, щоб уникнути необхідності робити реальні поступки під час переговорів про завершення повномасштабної агресії Росії проти України. Дослідження останніх висловлювань Путіна та їх контексту провели експерти Інституту вивчення війни.

Аналітики стверджують, що Кремль розпочав нову інформаційну операцію, спрямовану на дестабілізацію українського суспільства та армії України зсередини. Про це свідчать останні заяви російського диктатора, який вперше за довгий час визнав Зеленського легітимним президентом, з яким Путін зрештою вестиме переговори.

Отже, під час бесіди з кремлівським пропагандистом Павлом Зарубіним 24 лютого, Путін уперше зізнався, що "в Україні вибори не відбуваються через оголошений воєнний стан".

Проте замість обговорення "нелегітимності" Зеленського, Путін вирішив просувати новий наратив: він стверджує, що діючий президент України є "токсичним" для українського суспільства та армії, і що Зеленський програє наступні президентські вибори будь-якому кандидату, чи то політику, чи військовому, який вирішить виставити свою кандидатуру.

Заяви Путіна, очевидно, спрямовані на українську та російську аудиторії. Його твердження про непопулярність Зеленського та його шкідливість для України є спробою посіяти розбрат між легітимною владою України, військовими та населенням, - зазначили аналітики, коментуючи зміну риторики диктатора.

Раніше Путін не раз висловлювався про "нелегітимність" Зеленського, особливо після того, як у весняний період 2024 року в Україні через воєнний стан були скасовані президентські вибори. Ці заяви не були випадковими: Кремль використовував їх як аргумент для відмови від переговорів з Україною, стверджуючи, що країну представляє нібито нелегітимний лідер.

Сьогодні, після висловлювань президента США про необхідність переговорів між Путіним і Зеленським, російський лідер вимушений адаптувати свою риторику. Це необхідно, щоб пояснити своїм співгромадянам, чому він вступає в діалог з "нелегітимним" главою України.

"Путін та інші представники Кремля, найімовірніше, намагатимуться скористатися будь-якими невдачами українських військових або розбіжностями в думках серед українських посадовців, щоб підсилити цю інформаційну кампанію та посіяти конфлікти в Україні", - попередили в ІSW.

Водночас російський лідер не відмовився від своїх амбіцій щодо створення в Україні прокремлівського уряду. Однак вимоги про "зміну влади" в Києві, які він висував з літа 2021 року, були "переосмислені" та отримали нові формулювання.

Так, у згаданому інтерв'ю придворному пропагандисту Путін заявив, що Росія "не має нічого проти" збереження української державності, але хоче, щоб Україна "перетворилася на дружню сусідню державу" і щоб українська територія "не використовувалася як плацдарм для нападу на Росію" в майбутньому.

Заклики Путіна "перетворити" Україну на "дружню" країну свідчать про те, що він все ще прагне усунути демократично обраний уряд України та встановити прокремлівський режим. Раніше Кремль використовував неявні вимоги щодо "денацифікації" для обґрунтування зміни політичного курсу в Україні, і тепер Путін, схоже, застосовує нові формулювання для висунення тих же вимог, - підкреслили в ІSW.

Водночас, аналітики зауважили на пропозиції Путіна Сполученим Штатам про спільний видобуток російських рідкісноземельних металів. Він також підкреслив, що в Росії, так би мовити, наявні "в рази" більші запаси рідкісноземельних металів у порівнянні з Україною, і що РФ готова до співпраці як з американським урядом, так і з приватними компаніями США в рамках інвестиційних проектів.

Російський диктатор пропонує Сполученим Штатам, зокрема, доступ до українських природних ресурсів, розташованих на територіях, що під контролем Росії.

В своїх зусиллях переконати Сполучені Штати інвестувати в російські рідкоземельні мінерали, Путін включив ресурси, що знаходяться як на території Росії, так і в анексованих районах України. Крім того, він запропонував укласти угоди з США щодо постачання російського алюмінію. 24 лютого Путін зустрівся з ключовими представниками Кремля, обговорюючи необхідність подальшого розвитку внутрішньої індустрії рідкоземельних мінералів у Росії, визначивши це як одне з пріоритетних завдань, як зазначили в ІSW.

При цьому у Кремлі наголошують: обіцяна американсько-російська співпраця у видобутку рідкісноземельних металів можлива виключно після "нормалізації двосторонніх відносин і досягнення мирного врегулювання в Україні", зокрема про це 25 лютого заявив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. Тож ця економічна "морквина" має на меті спонукати нову адміністрацію президента США і самого Трампа піти на поступки Росії під час переговорів щодо завершення російсько-української війни і забезпечити якомога більш вигідні для агресора умови майбутньої мирної угоди.

Аналітики ISW вважають, що нещодавні переговори між США та Росією в Саудівській Аравії були використані російськими чиновниками для того, щоб ініціювати пропозицію, яка закликала Сполучені Штати прийняти економічні вигоди, не пов'язані з конфліктом в Україні, в обмін на поступки з боку України та Заходу. ISW підкреслює, що якщо американська сторона погодиться на ці російські економічні ініціативи без отримання зобов'язань від Росії щодо України, це може призвести до втрати важелів впливу, необхідних для досягнення задекларованої мети Трампа — встановлення стабільного і тривалого миру, що буде вигідним як для США, так і для України.

У своєму інтерв'ю Зарубіну президент Путін висловив думку, що не бачить нічого негативного у вимогах Європи щодо "права голосу на переговорах" про завершення конфлікту між Росією та Україною. Проте, він одразу ж зауважив, що "можливо, ніхто не може ставити вимоги, особливо до Росії", але інші можуть "спробувати висунути свої вимоги". Такі висловлювання, на думку експертів з ІSW, свідчать про небажання Росії йти на компроміси у майбутніх переговорах.

Також Путін заявив, що Москва поважає позицію "друзів" Росії з БРІКС і що "інші країни мають право і можуть брати участь" в обговоренні питань війни і зусиль для досягнення миру, особливо виділивши КНР та Бразилію, що просували вигідний для РФ "мирний план".

Путін акцентував увагу на нещодавній бесіді з президентом Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, висловивши підтримку ініціативам КНР щодо мирного вирішення конфлікту в Україні. Обидві країни — Китай та Бразилія — є членами БРІКС і запропонували мирні плани для врегулювання війни в Україні, що переважно вигідні Росії. Як зазначає ІSW, Путін, очевидно, розглядає ці держави як потенційних учасників майбутніх мирних переговорів.

Нагадаємо, раніше в ІSW пояснили ефект від українських ударів по тилу окупантів і оцінили ситуацію на фронті.

Також аналітики Інституту вивчення війни розповіли, що окупанти сповільнили наступ на Покровському напрямку, бо мають нову ціль на весну 2025 року.