П'ять інноваційних стартапів, що трансформують медичну сферу в Україні.

Застосовують штучний інтелект для спрощення праці медичних працівників.

Щодня медичні працівники змушені витрачати безліч часу на оформлення паперів, замість того, щоб займатися лікуванням пацієнтів. А що, як з'явиться помічник, який автоматично записуватиме пацієнтів на прийом, проводитиме їх аналіз та формуватиме необхідні висновки?

Саме так міркували засновники Tayra — одного з українських стартапів, які трансформують медичну сферу завдяки технологіям штучного інтелекту. Liga.Tech ділиться історіями п'яти таких компаній та їхніми передовими розробками.

Tayra -- це віртуальний асистент лікаря зі штучним інтелектом. Як це працює -- під час консультації він слухає діалог пацієнта й фахівця, бере з розмови медичну інформацію та заповнює нею шаблон документа.

Для цього асистент використовує кілька моделей. Перша -- технологія, яка перетворює голос у текст. Цей транскрибатор навчили суржику, назвам ліків, кодам діагнозів тощо, щоб він розумів розмову між лікарем і пацієнтом.

Далі ШІ структурує текст, аналізує його і розкладає в шаблон. У результаті лікар отримує запис розмови та заключення з заповненими симптомами, діагнозом і призначенням. У словах можуть траплятися помилки, тому ще одна ШІ-модель підсвічує неточності у фінальному документі, а лікар їх виправляє. Так система сама донавчається.

Платформа розпочала свою діяльність 23 грудня після року розробок та шести місяців тестування. У цьому процесі брали участь 150 медичних фахівців, серед яких сімейні лікарі, алергологи, оториноларингологи, спеціалісти з УЗД та гастроентерологи. Штучний інтелект буде інтегровано в медичні інформаційні системи, які відповідають за зберігання даних про пацієнтів. Відповідальність за захист персональної інформації покладена на ці системи. Наразі Tayra співпрацює з двома інформаційними платформами, які займають 50% ринкової частки, проте їхні назви залишаються невідомими.

У команду входять 11 людей, фінансують Tayra за гроші засновників та гранти. Зокрема компанія отримала 25 тисяч доларів від Українського фонду стартапів. Клініки, які користуються асистентом, платять за використані хвилини. Вартість однієї хвилини обробки -- дві гривні.

"Прийом триває 30 хвилин, але корисного запису з нього -- близько 5-6 хвилин. Тому один діалог коштуватиме десь 5-10 гривень", -- говорить співзасновниця Юлія Тичинська. У 2025 році стартап працюватиме лише на український ринок, але згодом співзасновники планують вийти й на закордон.

На початку широкомасштабної війни Роман Гавриш та Сергій Данилов, співзасновники проекту, розпочали роботу над Anima — трекером для моніторингу психічного стану. Публічна версія програми була запущена в лютому 2023 року. Наразі на платформі зареєстровано 30 тисяч користувачів, які пройшли більш ніж 30 тисяч тестів.

Для своєї роботи програма використовує стандартну вебкамеру, вбудовану в ноутбук або комп'ютер. Вона здатна розпізнавати зіниці, після чого на екрані з'являються різноманітні зображення: позитивні, негативні, загрозливі та інші. Продукт аналізує реакцію зіниць на ці зображення й може на основі цього визначити, чи існує у людини ризик розвитку депресії або вигорання. У цьому процесі штучний інтелект відповідає за виявлення очей і прогнозування їхнього руху, тоді як мовні моделі обробляють та підсумовують отримані дані.

Після проходження тестування клієнт отримує звіт, що містить ключові показники, а також доступ до чату, в якому можна обговорити результати з штучним інтелектом. Роман Гавриш підкреслює, що ця технологія є безпечною, оскільки не має фізичного впливу на організм людини, а також гарантує конфіденційність. Програма збирає інформацію, таку як електронна адреса та біомаркери руху очей.

Спочатку засновники інвестували власні кошти в стартап, але вже в серпні 2024 року бізнес досяг рівня самоокупності. Компанія пропонує трекер для клієнтів на своєму веб-сайті: пакет на 12 тестувань коштує 468 гривень, а щомісячна підписка, що включає 2 тести на день, — 134 гривні. Також доступна підписка з ШІ-асистентом, яка має ціну 780 гривень. Крім того, послуги скринінгу можуть замовити підприємства, і наразі Anima співпрацює з шістьма компаніями.

Проте для нових проектів наразі необхідно залучати гранти. Наприклад, ми отримали фінансування від Brave1 для розробки кабінету військового терапевта. Крім того, для медичних працівників створюється ще один окремий продукт, що дозволить вести облік пацієнтів і консультуватися з штучним інтелектом щодо лікування клієнтів.

В кінці 2022 року в Україні відбувся перший тест сервісу скринінгу під назвою CheckEye. Цей проект був розроблений командою з дев'яти осіб, до складу якої увійшли медичні працівники, програмісти та фахівці з аналізу даних.

Концепція цього продукту полягає в демократизації оцінки стану здоров'я. Процес виглядає наступним чином: пацієнт відвідує медичний заклад, де медсестра робить знімок його ока, завантажує його в хмарне середовище, і отримує аналіз від штучного інтелекту, який визначає наявність можливих захворювань.

Ця технологія досліджує варіації в судинній системі та співвідносить їх з проявами різних захворювань. Використовуючи CheckEye, можливо виявити приблизно 50 різних хвороб, що впливають на судини, серед яких діабет, а також недуги Альцгеймера і Паркінсона.

"Ми перемогли на міжнародній премії EIT Health InnoStars Awards та отримали статус стартапу, який підтримує EIT Health. Це відкрило доступ до фінансування від Єврокомісії. Зараз ми подаємося на грант, щоб розширити наш скринінг на серцево-судинні хвороби. Так ми зможемо визначати стани, які призводять до інсульту та інфаркту", -- каже CEO Кирило Гончарук.

За 2024 рік компанія отримала підтримку від фондів Seed of Bravery, Ukraine Startup Fund, NIS Enterprise Fund, хоча раніше основним джерелом фінансування були гроші засновників. Тепер залучають інвестиції з оцінкою в шість мільйонів доларів.

В Україні стартапи, як правило, взаємодіють з первинною ланкою охорони здоров'я, включаючи центри первинно-санітарної медичної допомоги, амбулаторії та заклади сімейної медицини. Однак технологічні рішення також впроваджуються в клініці ендокринології Закарпаття та Закарпатському центрі зору.

Аптека з Австрії також вклала кошти в бізнес, тому CheckEye зосередила свою діяльність на ринках Австрії та Німеччини. У декількох інших країнах наразі проводяться випробування пілотних проектів. Доступ до технології надається за умовами підписки. Вартість для однієї скринінгової точки становить 250 євро на місяць, без обмеження на кількість тестів.

Стартап Apixmed фокусується на B2B і співпрацює із закладами охорони здоров'я та лабораторіями, зараз таких десять. Їхній продукт -- віртуальний помічник лікаря, який інтегрується в медичну інформаційну систему.

Сервіс проводить аналіз інформації про пацієнта, його медичну історію, оцінює лікувальний план та надає рекомендації щодо його вдосконалення. Потім лікар має можливість самостійно прийняти рішення: призначити додаткові обстеження, коригувати дозування медикаментів тощо.

Для роботи Apixmed використовує понад тисячу ресурсів з медичною інформацією. Штучний інтелект використали, щоб їх зібрати та перетворити ці дані у зручний для бази знань формат.

"З початку 2023 року ми проаналізували дані більше ніж восьми тисяч користувачів," – розповідає співзасновниця Марина Коршевнюк. Розробка продукту здійснювалася з урахуванням Загального регламенту про захист даних, а також американського закону про підзвітність у сфері медичного страхування. Дані наших клієнтів зберігаються в зашифрованому форматі на кількох серверах для забезпечення їхньої безпеки.

Клініка або лабораторія сплачує щомісячну фіксовану плату, що варіюється в залежності від кількості використовуваних сервісів. Ця сума може починатися приблизно з 20 тисяч гривень. Окрім цього, за звіт стягується додаткова плата: близько 1300 гривень, якщо у документі міститься генетична інформація, і приблизно 300 гривень, якщо її немає.

Окрім фінансових надходжень від клієнтів, компанія Apixmed отримала різноманітні гранти, серед яких підтримка від Seeds Of Bravery, EIT Health InnoStars та Microsoft. Завдяки останнім, стартап отримав доступ до хмарного сховища для збереження своїх даних. Середній щомісячний дохід компанії становить до десяти тисяч євро. Бізнес приносить прибуток, що дозволяє реінвестувати отримані кошти. Однак, для виходу на ринок США, засновники планують залучити додаткові фінансові ресурси.

Продукт, розроблений компанією XOresearch, підтримує лікарів, які займаються функціональною діагностикою. Його впровадження в Україні відбулося у 2021 році. CardioAI надає інформацію з електрокардіограми та пропонує різноманітні інструменти для її аналізу, зокрема виділяє серцеві події та демонструє їхню хронологічну послідовність.

Компанія повідомляє, що кардіограму можна отримати за допомогою будь-якого легально визнаного пристрою. Зібрані дані медичні спеціалісти завантажують на онлайн-платформу CardioAI, де штучний інтелект аналізує їх та формує звіт. Лікар, що займається функціональною діагностикою, має можливість ознайомитися з цим звітом та передати його лікарю, який веде пацієнта. CardioAI також має можливість інтеграції з системою електронних медичних записів, що дозволяє зберігати результати ЕКГ у історії хвороби пацієнтів.

Стартап пропонує не лише доступ до свого програмного забезпечення, а й комплексний пакет послуг, який включає в себе сервіс, біосенсори, налаштування та аналіз кардіограм. Інформація про вартість використання не публікується, адже вона визначається в залежності від потреб клієнта.

Продукт функціонує в Україні, а також проводить пілотні проєкти в США. Окрім цього, стартап перебуває на етапі реєстрації медичних виробів в Європі. Переважно CardioAI використовують у приватних медичних закладах, таких як "Добробут", Odrex та Adonis. У команді працюють розробники та кілька лікарів-діагностів. Співзасновники також інвестують власні кошти в розвиток стартапу.

"Намагаємось дійти до того, щоб отримувати достатньо грошей від своєї роботи, аби фінансувати розробки наступних версій", -- пояснив поточний стан справ засновник Максим Дяченко.