РЕБ в кишені: як Mil-Tec адаптується до сучасних викликів глобальної безпеки

Як змінювались системи радіоелектронної боротьби протягом військових дій.

Від моменту початку війни між Росією та Україною пройшло більше десяти років. За цей період засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) на лінії зіткнення не лише зазнали значної еволюції, ставши ключовою технологією, але й почали виходити за рамки фронту, перетворюючись на важливий елемент глобальної системи безпеки.

Колись телефон та комп'ютер були громіздкими стаціонарними приладами. Зараз бюджетний смартфон поєднує функції телефону, комп'ютера, програвача, ігрової приставки, професійної відеокамери і це сприймається як належне.

Звичайно, для звичайної людини наявність мобільного телефону є зрозумілою потребою, тоді як РЕБ сприймається як військовий елемент. Проте порівняння з сучасними смартфонами в даному контексті цілком актуальне й для військових. Враховуючи важливість дронів на полі бою, захист від безпілотників став практично особистою необхідністю для кожного солдата.

Раніше стандартом вважався громіздкий стаціонарний радіоелектронний захист, призначений переважно для охорони великих об'єктів. Нині ж навіть мобільні підрозділи, які не мають можливості підключення до стабільного джерела електроживлення, вимушені знаходити способи захисту від дронів-камікадзе.

Українським виробникам доводиться вирішувати складну задачу: у максимально короткі терміни реалізувати процес еволюції та оптимізації РЕБ, подібно до того, як це сталося зі смартфонами. Проте, якщо телефону знадобилося більше століття для свого розвитку, у нас немає такого розкішного часу: від оперативності впровадження нових технологій залежить безпека наших військових.

Український мілтек впевнено прийняв цей виклик, активно впроваджуючи новітні технології у розробку засобів РЕБ та РЕР. Хоча до можливостей і компактності мобільного телефону ще далеко, мобільні групи вже успішно використовують РЕБ-рюкзаки на передовій. Ці пристрої формують своєрідний антидроновий щит для бійців, що значно полегшує виконання їх завдань.

"Смартизація" радіоелектронної боротьби (РЕБ) полягає в зменшенні габаритів пристроїв при одночасному підвищенні їхньої продуктивності. Це також включає розширення частотного діапазону їхньої роботи, що є вкрай важливим аспектом. Крім того, важливим є оптимізація споживання енергії, адже на фронті часто єдиними джерелами живлення є мобільні мініелектростанції, генератори або акумуляторні батареї.

Ще один критично важливий аспект - це наявність власної екосистеми, яка дозволяє розширювати функціонал та інтегруватися в умовну єдину "хмару" з іншими інструментами. Це забезпечує можливість обміну інформацією та швидкого реагування на бойові виклики.

Багато країн використовують РЕБи, що генерують "білий шум", тоді як Україна розробляє пристрої, які функціонують на протокольному рівні, впливаючи на системи управління безпілотниками. Можна з упевненістю зазначити, що така інтелектуальна перешкода є в двадцять разів ефективнішою, ніж традиційний "білий шум".

Український смарт-РЕБ працює в частотному діапазоні від 300 до 1500 мегагерців, забезпечуючи вихідну потужність 200 Вт та споживаючи 250 Вт енергії в активному режимі. У режимі енергозбереження він активується лише при виявленні ворожих об'єктів.

Цей сучасний смарт-РЕБ формує захисний купол діаметром 2 км над своїм положенням або функціонує у вигляді конуса завдовжки 5 км при використанні спрямованої антени. Для контрасту: РЕБи попередніх поколінь, що працювали в аналогічному частотному діапазоні, споживали до 500 Вт, що вимагало постійної зарядки та робило їх легко виявленими для противника.

Сучасні технології стали значно більш складними для виявлення, і тепер замість великих генераторів використовуються компактні та економічні зарядні пристрої потужністю всього один кіловат.

Має значення і ціна. Найдешевші китайські РЕБи з діапазоном 300-1500 МГц коштують понад 800 тис. грн без урахування додаткових батарей. Український аналог, набагато якісніший, - менше 650 тис. грн. При масштабуванні виробництва до китайських кількостей ціна буде зменшуватися ще більше.

Смарт-РЕБи працюють ефективно тільки в поєднанні з відповідними засобами детекції. Іноземний аналог, система AARTOS від Aaronia, коштує близько 22 млн грн, аналогічна українська система - у десять разів дешевше.

Останнім важливим аспектом економії є значне зменшення "френдлі фаєра". Смарт-РЕБ має можливість не лише "перемикатися" між частотами, але й за командою активувати лише один діапазон, що дозволяє дружнім дронам безперешкодно проходити через перешкоди.

Найбільше РЕБи та РЕР-пристрої потрібні на лінії бойового зіткнення, проте власним радіозахистом дедалі частіше переймаються об'єкти інфраструктури та підприємства. Ця потреба залишиться навіть після припинення боїв, оскільки дрони як засіб розвідки й ураження будуть розвиватися і загрожувати бізнесу.

Нещодавно у британських ЗМІ з'явилася інформація про те, що дрони становлять серйозну загрозу для національної безпеки. Виявилось, що за їх допомогою у в'язниці Великої Британії постачають зброю та наркотики, що ускладнює роботу охоронців і може призводити до втеч в'язнів.

Ще один випадок: декілька років тому безпілотники були використані як засіб для атаки на президента Венесуели Мадуро під час його промови на параді в Каракасі. Внаслідок вибухів постраждали кілька військовослужбовців.

Необхідність у сучасних системах радіоелектронної боротьби (РЕБ) стане дедалі більшою в найближчі роки, і це зрозуміло навіть без особливих прогнозів. Україна має всі шанси задовольнити цю потребу, враховуючи швидкий розвиток радіоелектронного захисту, який проходить випробування в польових умовах українськими військовими, навіть у найскладніших та найрізноманітніших обставинах.

Протягом років своєї незалежності Україна не змогла утвердитися як провідний постачальник військових технологій. Лише внаслідок великої війни їй вдалося потрапити на вершину технологічного протистояння, що стало імпульсом для створення нових мілтек-інновацій.

В Україні нині активно працює понад 170 компаній у сфері розробки та вдосконалення технологій радіоелектронної боротьби. Більшість із них займається адаптацією зарубіжних технологій до вимог фронту. Однак є й підприємства, які мають у своєму арсеналі власні інноваційні рішення, що можуть конкурувати з провідними світовими пристроями в сфері РЕБ.

Вони формують світову мережу. Основна мета цієї системи - інтегрувати та узгодити пристрої радіоелектронної боротьби, перетворюючи їх з незалежних елементів захисту на єдину закриту мережу, яка зможе охоплювати великі території фронту, оперативно інформувати про загрози та координувати дії військових сил для нейтралізації цих загроз.

Після запуску системи з'явиться можливість приєднати до неї заводи, що мають стратегічне значення, а також енергетичні та інфраструктурні установки.

Створюючи та випробовуючи сучасні системи радіоелектронної боротьби на полі бою, Україна формує основи для глобальної безпеки в майбутньому. Війни, які нас чекають, важко уявити без використання дронів, тому не виключено, що інтелектуальні системи РЕБ стануть для солдатів таким же звичним атрибутом, як мобільний телефон.

Усі пам'ятають вражаючі шоу з фігурами, створеними з сотень досконало синхронізованих дронів під час відкриття Олімпійських ігор у Пекіні. Але це захоплення швидко змінюється на жахливі роздуми про те, що така технологічна майстерність може бути використана для раптових атак дронів на військові чи інфраструктурні об'єкти. Україна активно готується до цього виклику. А чи готовий до цього світ?