Реформа опинилася під загрозою. На керівництво БЕБ претендують особи з сумнівною репутацією, представники Офісу президента та особи, пов'язані з оточенням Ахметова.

В останні місяці українське суспільство зосередило свої погляди не лише на військових подіях, а й на дипломатичних зусиллях, які спрямовані на завершення конфлікту. Однак важливі внутрішні процеси, що впливають на подальший розвиток країни, залишаються поза увагою.

Зокрема, мова йде про конкурс на позицію керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ), який наближається до завершення. Від результатів цього конкурсу залежить можливість перезапуску Бюро, а також реальна перспектива для української економіки у боротьбі з тіньовими схемами. За оцінками економістів, останній бюджет втрачає до 100 мільярдів гривень щорічно.

Втім, перезавантаження БЕБ може провалитися ще на самому старті. Адже серед фіналістів конкурсу - представники правоохоронних структур із сумнівними статками, чиновники з Офісу президента та топменеджер олігархів.

З початку широкомасштабного вторгнення в Україні ключові органи, що займаються боротьбою з корупцією, такі як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), отримали нових керівників. Ці нові лідери прийшли в уже функціонуючі та налагоджені інституції, і їхнє завдання полягало в поліпшенні їхньої діяльності та запобіганні регресу. Тим часом, обов'язки, які стоятимуть перед переможцем конкурсу на посаду директора БЕБ, будуть абсолютно іншими.

З моменту свого заснування у 2021 році Бюро не змогло продемонструвати суттєвих досягнень у боротьбі з економічними злочинами, що шкодять державі. Натомість, співробітники організації неодноразово опинялися в епіцентрі корупційних гучних справ. Наприклад, варто згадати обшуки, які ДБР проводило в Одеському управлінні БЕБ у рамках розслідування справи про тіньовий "зерновий коридор", пов'язану з можливим ухиленням від сплати податків на мільярди гривень зернотрейдерами. Або ж ситуацію, коли один із детективів київського управління регулярно отримував хабарі від осіб, що займалися нелегальним гральним бізнесом.

Невідкладним завданням нового керівника стане комплексне перезавантаження БЕБ: необхідно провести переатестацію всіх без винятку працівників Бюро, знайти кваліфіковані та доброчесні кадри, а також оптимізувати робочі процеси. Це завдання може виявитися навіть складнішим, ніж створення органу з нуля, адже процес переатестації чинних співробітників, без сумніву, викликатиме значний спротив з їхнього боку, а також призведе до бюрократичних ускладнень і можливих судових розглядів.

Нагадаємо, що процес ухвалення нової формули перезавантаження БЕБ на законодавчому рівні в парламенті затягнувся майже на рік. Влада докладала значних зусиль, аби забезпечити контроль над кожним аспектом цього процесу та кожним словом у законопроєкті.

Зрештою, закон було прийнято. Він встановлює створення Конкурсної комісії, до складу якої увійдуть експерти, делеговані міжнародними партнерами, які матимуть пріоритетне право голосу.

Комісія почала свою діяльність в останні місяці 2024 року. На даний момент конкурс знаходиться на завершальному етапі.

Загалом про своє бажання опинитися в кріслі очільника БЕБ заявили 43 кандидати.

Експертна спільнота сподівалася на вищий рівень кількості та якості претендентів на вакантну посаду, зважаючи на досвід попередніх конкурсів для керівництв НАБУ та САП. Однак, війна, кадрова криза та жорсткі вимоги до кандидатів вплинули на результати відбору.

На жаль, попри вимоги підприємців до реформи БЕБ, представники від бізнесу майже проігнорували цей конкурс. Попервах бізнесменів було шестеро, а до фінального списку з 16 осіб дійшов лише один.

Автомайдан і ЦПК ретельно проаналізували всіх фіналістів конкурсу й надіслали всю інформацію до конкурсної комісії. Проте в цій статті ми не будемо описувати всіх кандидатів, а коротко розповімо про кількох із них. Тих, що виділилися своєю активною медіаприсутністю (яка виглядає дещо як політична агітація, проте нічим не може допомогти на конкурсі) або ж прямими зв'язками з Офісом президента та іншими "найвищими кабінетами" в країні.

Одразу кілька кандидатів, здається, вирішили не лише підготуватися до співбесід, а й запустити власну медійну кампанію. Вони активно заповнюють інформаційний простір публікаціями про себе. У деяких з цих матеріалів їх вже подають як фактичних переможців "перегонів".

Ідея провести "додаткову" інформаційну кампанію під час конкурсу - не нова. Два роки тому її успішно використала нинішня голова АРМА - Олена Дума, коли ще до закінчення конкурсу в медіа вийшла ціла низка компліментарних статей, де її презентували як переможницю.

Цілком ймовірно, що досягнення Думи спонукало деяких кандидатів на посаду голови БЕБ застосувати аналогічну медіа-стратегію.

Таким чином, давайте детальніше розглянемо кожного з них.

Руслан Пахомов — єдиний фіналіст змагання, що представляє приватний сектор.

Хоча вважати його виключно "кандидатом від бізнесу" було б неточно, адже з 2006 по 2012 рік він обіймав різні посади в Міністерстві внутрішніх справ. Зокрема, він заснував і очолив відділ боротьби з кіберзлочинністю. Після звільнення з МВС у 2012 році і до 2024 року Пахомов працював на керівних позиціях у структурах медіахолдингу Ріната Ахметова.

Пахомов - чи не найбільш медійний серед кандидатів на крісло голови БЕБ. Він активно роздає інтерв'ю далеко не останнім за охопленнями ЗМІ (зокрема для журналу "Фокус" та РБК-Україна).

Ми також звернули увагу на позитивні згадки про нього в ряді інших медіа. Наприклад, "Oboz.UA" опублікував спеціальну статтю про "балотування" Пахомова на цю посаду. А видання "Главред" прямо охарактеризувало Пахомова як "основного кандидата на керівництво БЕБ".

Зв'язок Пахомова з організаціями Ахметова та його участь у конкурсі викликають особливий інтерес, оскільки в лютому 2022 року детективи БЕБ проводили обшуки на підприємствах олігарха "Метінвест". Як повідомляє пресслужба Бюро, ці слідчі дії стосувалися справи щодо можливого ухилення від сплати податків на суму 18 мільярдів гривень. Проте, інформації про результати розслідування наразі немає в публічному просторі.

Інший цікавий факт про Пахомова міститься в судовому реєстрі. Так, у липні 2022 року ПриватБанк розірвав свої відносини з Пахомовим та його дружиною як клієнтами банку. Причиною стали обґрунтовані підозри щодо легалізації ними коштів у розмірі 13,5 мільйона гривень, джерело походження яких банку не було відомо, та щодо яких банк не міг перевірити сплату податків до бюджету.

До речі, Пахомов працював у Міністерстві внутрішніх справ у період, коли там же був і теперішній заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Саме Татаров у лютому 2020 року виступав адвокатом Ахметова під час його допиту в НАБУ.

Ігор Шепетін — ветеран бойових дій, який раніше працював у Службі безпеки України, а також у відділі внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби.

Шепетін фігурував у кримінальному провадженні як один із організаторів схеми уникнення від оподаткування низки компаній, а також відшкодування фіктивного ПДВ.

Інформація про Шепетіна як одного з провідних претендентів на конкурсі активно висвітлювалася в таких медіа, як УНІАН, Главком та 24 канал.

Кілька років тому Шепетін судився з КМДА та СБУ з приводу службового житла. Суд у позові відмовив, оскільки на час звернення до суду кандидат вже не перебував у трудових відносинах із СБУ. Інтереси Шепетіна в цій справі представляв, зокрема, ексзаступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов.

Аттіла Ковчі – прокурор в Офісі генерального прокурора. Він активно залучений до участі в численних конкурсах на керівні посади, зокрема в новостворених антикорупційних структурах.

Найбільшим досягненням Ковчі став скандальний конкурс на призначення першого очільника Бюро економічної безпеки у 2021 році, коли ім'я переможця стало відомим ще до завершення відбору. Під час цього процесу Ковчі потрапив до фінальної трійки кандидатів.

За останні кілька місяців Ковчі встиг дати інтерв'ю Українському радіо, mind.ua та Kyiv Post.

В цілому, з 16 кандидатів, які протягом останніх трьох років проходили відбори на інші посади в антикорупційних структурах — зокрема на керівні посади в НАБУ, НАЗК, АРМА, а також на посади прокурорів САП — семеро вже мають досвід участі в цих конкурсах. Серед них можна знайти представників НАБУ та інших правоохоронних установ.

Віктор Дубовик. Генеральний директор Директорату з правової політики Офісу президента. До переходу в ОП він кілька років очолював Офіс протидії рейдерству Мін'юсту.

Дубовик перейшов працювати в Офіс президента слідом за нинішньою заступницею керівника ОП Іриною Мудрою, яка до того працювала заступницею міністра юстиції України.

Боротьба за посаду керівника БЕБ - це не перший конкурс для Дубовика. Раніше він брав участь у відборі на посаду голови АРМА і навіть досяг фіналу.

Цікавим є трудовий шлях Дубовика, який за часів Віктора Януковича був радником тодішнього першого віцепрем'єр-міністра Сергія Арбузова.

Видання "Наші гроші" зараховувало Віктора Дубовика й до оточення Андрія Довбенка, якого НАБУ і САП вважають організатором розтрати арештованого майна на понад 485 мільйонів гривень. Журналісти Bihus.Info називають Довбенка "смотрящім" за Мін'юстом часів Павла Петренка.

Як би там не було, зібрані факти про Дубовика викликають припущення, що за сприяння колишнього начальника Офісу протидії рейдерству уряд, ймовірно, планує "рейдерську атаку" на БЕБ.

Безумовно, одним із ключових аспектів успішності конкурсу є суспільна увага, яку він отримує. Проте, крім цього, існує ряд важливих аспектів безпосередньо в самій процедурі, які слугуватимуть показниками незалежності та прозорості всього процесу.

Ключовим аспектом цього закону є можливість конкурсної комісії визначити "не більше двох" переможців на основі результатів конкурсу.

Чому це має значення? Конкурс, де навіть найоб'єктивніша комісія обирає лише кілька переможців, втрачає свою суть. У такій ситуації Кабінету Міністрів фактично надається можливість вести торги з переможцями, призначаючи того, хто пообіцяє найвищу лояльність.

Саме через цю норму закону, яка дозволяє проводити такі "торги" і надає можливість вибору суб'єкту призначення, виникли одні з найбільш запеклих дискусій під час обговорення законопроєкту про реформу БЕБ. Влада наполягала на тому, щоб комісія обирала трьох переможців. Проте реформатори в парламенті, представники громадськості та міжнародні партнери виступали за принцип одного переможця. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачав "не більше двох" переможців.

На практиці це означає, що остаточне рішення рекомендувати одного чи двох кандидатів буде приймати сама конкурсна комісія. Ймовірно, головний сценарій для влади в цьому процесі - наполягати на виборі саме двох переможців замість одного, оскільки це унікальний шанс домовитися наперед із переможцем і далі тримати БЕБ під контролем.

Яким чином буде реалізовуватися цей сценарій? Єдиним способом, щоб впровадити метод відбору двох переможців, є залучення до процесу членів комісії, які призначені Кабінетом Міністрів на свій розсуд. Відстоювання цього підходу покаже, наскільки урядові члени комісії є незалежними або залежними.

Досвід роботи попередніх комісій (САП, НАБУ) демонструє, що сценарії впливу на результат конкурсу проявляються переважно наприкінці процесу, коли доходить до фінальних голосувань. Наприклад, під час конкурсу на керівника САП контрольовані владою члени комісії спочатку штучним чином не допускали кандидатів до фіналу, а пізніше - банально більше ніж пів року відмовлялися затверджувати переможця, який не влаштовував Офіс президента.

Ще один ключовий елемент діяльності комісії полягає в організації прозорих обговорень, що стосуються як кандидатів, так і принципів вибору переможця.

Лише відкриті дискусії можуть забезпечити прозорість процесу. Наприклад, під час відбору нового директора НАБУ, конкурсна комісія обрала фінальну трійку кандидатів у таємному режимі. Крім того, міжнародні експерти не скористалися своїм правом переважного голосу. Як наслідок, фінальна трійка переможців виглядала більше як компроміс, аніж зрозуміле для суспільства рішення.

Формула конкурсу до БЕБ передбачає відкриті обговорення. Важливо, щоб комісія чітко дотримувалася цього правила. Це і буде індикатором відкритості конкурсу.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Врешті-решт, на законодавчому рівні конкурсна формула БЕБ безсумнівно перевершує ті, що використовуються в НАБУ та НАЗК, а також методи відбору, які застосовувалися для призначення нинішнього керівника САП.

Якщо до всіх цих конкурсів і залишаються питання, вони все одно в рази кращі за ручні призначення посадовців за конкурсами, де переможець всім відомий ще до початку процесу. Бо останнє - імітація реформ, яка тільки дратує та розчаровує суспільство.

Основне питання, на яке поки що немає відповіді: чи зможе трійка Кабінету Міністрів дійсно діяти самостійно у своїх рішеннях? І чи готова Комісія вибрати незалежного та доброчесного фахівця, здатного насправді провести реформи та очистити БЕБ?