Росія готує новий наступ на території Херсона та Запоріжжя. Яка ситуація на фронті та які стратегічні наміри має Путін?

Росія продовжує наступ на різних ділянках вздовж всього Східного фронту. Одночасно Москва готується активізації ще і на Півдні. Що відбувається на полі бою і що планує Путін - в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.

Зупинити наступ російських військ на фронті українським солдатам поки що не вдається. Темпи просування агресора цієї осені нагадують ситуацію з першої половини 2022 року. Основна ціль Москви полягає в досягненні максимальних територіальних вигод та створенні серйозних труднощів для України до моменту інавгурації президента Трампа.

В даний момент ворог активізувався на семи фронтових напрямках і розпочав бої за три ключові оборонні позиції України на Сході – Часів Яр, Курахово та Велику Новосілку.

І одночасно з цим агресор має намір найближчим часом активізуватись ще на двох напрямках на Півдні, де понад рік зберігалась відносна стабільність.

Епіцентр бойових дій на Сході України зосереджений у районі Курахового. Цей стратегічно важливий логістичний вузол на півдні Донецької області зазнає атак з північного (УВ "Центр"), східного (УВ "ЮГ") та південного (УВ "Восток") напрямків. На півночі противник просувається до західної частини Курахівського водосховища, рухаючись з територій Берестків, Вознесенки та Сонцівки. Зі сходу ворожі підрозділи наближаються прямо до центральних вулиць міста, починаючи з Максимільянівки.

З південного напрямку противник просувається з боку Вугледара різними угрупованнями, орієнтуючись на річку Сухі Яли. Ситуацію ускладнює те, що ворог зумів прорватися з Максимільянівки до села Дальнє, вийшовши тим самим у тил наших сил, які обороняються на річці Сухі Яли в Успенівці. Це може призвести до загрози оточення для підрозділів, що займають позиції на сході від Дальнього, якщо вони не встигнуть відійти вчасно.

Поки нічого не дає надій на те, що нам вдасться втримати Курахівський плацдарм. Одночасно те ж угруповання "Восток", яке рухається з півдня на Курахово, розгорнуло наступ на Времіївському напрямку - та ділянка, з якої українські військові проводили свій наступ минулого року. Найближча мета противника тут - захоплення Великої Новосілки шляхом її охоплення, а також повернення собі контролю над тими кількома населеними пунктами, які Україна відвоювала в 2023 році.

На Велику Новосілку росіяни тиснуть з кількох боків. Зі сходу - з Роздольного, Шахтарська і Золотої Ниви, там їм уже вдалось зачепитись за околиці міста. Фактично десять кілометрів, які відділяли Шахтарське від Великої Новосілки, росіяни пройшли менш ніж за місяць. З півдня - зі Старомайорського та Урожайного. З південного заходу - з боку Рівнополя.

Південь Донеччини (карта: DeepState)

Саме просування військ окупанта в цій зоні стало приводом для висновків, що агресор нібито може розпочати наступальні дії в Дніпропетровській області. Дійсно, адміністративні межі цієї області знаходяться всього в кількох кілометрах від Великої Новосілки, яка є частиною Донецької області і розташована неподалік Запорізької. Проте, за даними кількох джерел з видання, наразі Дніпропетровщина не входить до планів окупантів.

Швидше за все, після завершення операції в Кураховому вороги зосередять свою увагу на Покровську і, можливо, на Костянтинівці. Між Костянтинівкою і російськими позиціями лежить більше десяти кілометрів, а також два значних населених пункти — Торецьк і Часів Яр.

На Покровському напрямку, подібно до району Торецька, не спостерігається значних змін за останній період - українські військові залишаються під контролем частини міста. Ця територія характеризується наявністю шахт та териконів, які забезпечують певні переваги для організації оборонних позицій. В цілому, ситуація в Торецьку наразі виглядає більш сприятливою, ніж у Часовому Яру.

У листопаді окупантам вдалось прорватись за канал до центру міста, через мікрорайони Новий та Жовтневий. Зараз основні бої точаться в районі Вогнетривкого заводу. Паралельно росіяни намагаються обійти місто з півночі та півдня, хоча поки особливих успіхів не мають.

Фактично наступною ціллю агресора після Часового Яра та Торецька стане Костянтинівка, а за нею для окупантів відкривається шлях на Слов'янсько-краматорську агломерацію. Хоча бої за ці міста поки не виглядають загрозою близької перспективи.

Росія продовжує застосовувати свою традиційну тактику бойових дій, зокрема в боротьбі за великі населені пункти — оточення з кількох сторін. Тому для наступу на Слов'янсько-краматорську агломерацію Москві потрібно закріпитися на вигідних для себе позиціях на сході та півночі від цих міст. Зокрема, це стосується територій Сіверського виступу, Лиману та лівого берега Осколу.

Сіверський фронт залишається найбільш стабільним на всій сході України. Щодо Лиманського напрямку, ситуація біля річки Чорний Жеребець також не зазнала значних змін у лінії фронту. Найбільші успіхи окупаційних сил спостерігаються на Куп'янському напрямку, де вони наблизилися до околиць Куп'янська. Невеликій групі ворога вдалося проникнути в місто з боку Синьківки, проте їм не вдалося закріпитися на зайнятих позиціях.

Крім того, підрозділи противника форсували Оскіл у її найвужчій ділянці біля Дворічної і в районі населеного пункту Масютівка, щоб створити собі плацдарми на правому березі. Сили оборони намагаються стабілізувати ситуацію на цих двох ділянках. Форсування Осколу потрібно окупантам, щоби вдарити в тил нашому угрупованню, що обороняється в Куп'янську.

З іншого боку, на південь - в зоні Колісниківки та Кругляківки - ворог також зумів дістатися до Осколу і перервати наш плацдарм на лівому березі, проте йому не вдалося розширити своє захоплене положення.

Росія продовжує активні зусилля, спрямовані на витіснення українських сил із зайнятих територій у Курській області. Протягом останніх тижнів наші підрозділи, ймовірно, залишили свої позиції в Ольгівському лісі, перемістившись у бік Малої Локні, а також відійшли з Дар'їно через річку Снагість. Крім того, ворог зміг прорватися до Плехового, розташованого на південний схід від Суджі.

Росія, за даними РБК-Україна, акумулювала для контрнаступу в Курській області близько 60 тисяч особового складу. І плюс близько 10-11 тисяч північнокорейський військ. Співрозмовники видання у військових колах стверджують, що солдат з КНДР вже поступово вводять у бій - малими групами, для так званого першого штурму. Основна проблема цих військових - в управлінні, передусім - через мовний бар'єр. На кожну групу з 5-7 північнокорейських військових потрібен російський перекладач.

Українські збройні сили стикаються з труднощами у відбитті російського наступу на всіх ділянках фронту (фото: GettyImages)

Точно невідомо, яку частину території Курської області наразі утримують Збройні сили України. За різними оцінками, це може становити від 550 до 800 квадратних кілометрів. На піковому етапі українські війська контролювали 1376 квадратних кілометрів. Отже, з одного боку, Росії дійсно вдається зменшувати наш плацдарм, але, з іншого боку, це не ті темпи, на які розраховував противник.

Для того щоб пришвидшити виконання завдань у Курській області, Москва, за даними видання, перевела туди 76-ту десантно-штурмову дивізію з Запорізької області. Це змусило супротивника внести певні зміни у свої наступальні плани в Запорізькій області, проте він не відмовився від них, за словами трьох поінформованих джерел РБК-Україна.

За словами джерел видання, початок дій окупантів у Запоріжжі передбачався приблизно між жовтнем та груднем. Наразі наші військові оцінюють, що ворог може активізувати наступні дії після 5 грудня. Однак важливо підкреслити, що цю дату не можна вважати остаточною, оскільки Москва вже неодноразово змінювала терміни свого "Дня Д".

Джерела, з якими розмовляло РБК-Україна, вважають, що Росія може нанести удар в районі Кам'янського - П'ятихаток Запорізької області на північ, щоб підійти якомога ближче до міста Запоріжжя і отримати можливість обстрілювати південну частину обласного центра зі ствольної артилерії.

Водночас, згідно з інформацією, отриманою від джерел видання, російські війська можуть незабаром провести нову операцію з метою наступу на Херсон, намагаючись перетнути Дніпро. Усі мости, що ведуть до цього міста, або зруйновані, або мають серйозні пошкодження. Два джерела підтверджують, що окупанти активно звозять обладнання для спорудження понтонних мостів до районів на лівому березі Дніпра та готують свої сили до наступу.

Навіщо це Росії? По-перше, Кремль в межах можливих переговорів про потенційне завершення війни хоче вимагати всю територію Херсонської та Запорізької областей, а не тільки ту їх частину, які він на сьогодні захопив. Тому на випадок, якщо такі переговори відбудуться, Москва прагне зняти дискусії щодо контролю над цими двома областями. Зрештою, це завдання-максимум у росіян. Завдання-мінімум - розтягування українських сил.

"Ми усвідомлюємо їхні наміри, але точний час початку їхніх дій поки невідомий. Російські сили мають намір реалізувати дзеркальну операцію, аналогічну тій, що була проведена нами в Кринках. Вони не мають шансів повторно захопити Херсон, проте для них важливо зафіксувати контроль над певними вулицями та будівлями для створення образу успіху, а також для розтягування нашої лінії оборони. Ми обізнані про їхні плани, як щодо Херсона, так і Запорізької області, і активно готуємось до можливих дій", - зазначив один з джерел видання.

Москва, усвідомлюючи наші труднощі з нестачею військовослужбовців, прагне тиснути на наші вразливі місця. Окупантам вигідно розпалювати штучні "пожежі", щоб розпорошити наші ресурси в спробах їх ліквідації. На найближчі два місяці Кремль має на меті максимально ускладнити ситуацію в Україні до моменту приходу Трампа, який обіцяв активізувати роботу над українсько-російським конфліктом відразу після вступу на посаду. Це стосується як фронтових ліній, так і ситуації в тилу. Завдання України в цей період полягає в тому, щоб вистояти та якомога більше заплутати плани росіян.