Росіяни вчинили екоцид на ріках Сейм і Десна: які наслідки матиме ця екологічна катастрофа?

В Україні зафіксовано перший випадок настільки масштабної загибелі риби.

Якість води покращилась, але, ймовірно, річки потребуватимуть зариблення. Екологи оцінюють екологічні збитки в півмільярда гривень, починаючи з того часу, як російські війська здійснили екоцид на ріках Сейм і Десна влітку.

Які наслідки матиме ця катастрофа в майбутньому та які результати досліджень води стали відомі на сьогодні, поділилася кореспондентка ТСН Валентина Доброта.

Тут все обертається та миготить протягом кількох днів, поки комп'ютер не завершить обробку даних. Після цього оператор завантажить їх у потрібну програму, а сама програма згенерує протокол автоматично.

З одного літра води, взятої з річки, аналізують не більше ніж 20 грамів. Олександр Шевченко пояснює, що спочатку проводиться фільтрація води, потім вона випаровується, і лише після цього готовий концентрат підлягає аналізу.

Керівник лабораторії ділиться інформацією про результати аналізу води на наявність органіки в ріках Десна та Сейм. У середині серпня вода в Сеймі, що починається в Росії, змінила свій колір на чорний, а рибне населення зазнало масової загибелі. За декілька тижнів ця ситуація поширилася й на Десну, куди впадає Сейм. Причиною браку кисню для риби стали органічні скиди з цукрового заводу, розташованого в російському селищі Тьоткіно, яке знаходиться на межі з Україною. В результаті в Сумській та Чернігівській областях було зібрано приблизно 40 тонн мертвої риби.

"Ситуація залишається складною навіть у даний момент. У руслі річки Сейм майже вся риба загинула. Однак сьогодні ми можемо спостерігати певні позитивні зміни: у Десні вже не спостерігається зменшення видового та кількісного складу іхтіофауни. Щодо Сейму, то кількість та якість риби все ще значно знижені," – зазначає Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології.

Перед катастрофою в Сеймі, за інформацією науковців, налічувалося 20 видів риб. Наразі ж зафіксовано лише 12. Найбільші труднощі спостерігаються з червонокнижною стерляддю в річці Десна. Сергій Афанасьєв зазначає, що баланс в річках може відновитися через кілька років, проте з рідкісними видами риб цей процес займе більше часу.

"Я вважаю, що оптимальним рішенням буде відновлення та захист відомих нерестовищ стерляді в Десні, оскільки це сприятиме природному процесу нересту та відновленню популяції. Хоча я не заперечую проти зариблення, до цього питання слід підходити обережно," – зазначає Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології.

В Україні зафіксовано перший випадок настільки масштабної загибелі риби. Забруднена вода тоді лише по Десні розтягнулася майже на дві з половиною сотні кілометрів. У річках було заборонено купатися, виловлювати рибу та напувати худобу.

"У майбутньому сезоні, я впевнений, що ситуація суттєво зміниться. Ми зможемо безпечно купатися, адже забруднення було органічним, і воно осіло на дно річок, тому природні процеси з часом його усунуть," – зазначає Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України.

Одночасно в ріках на півночі та північному сході спостерігаються зміни не лише в органічному складі. Виявлено збільшення концентрації металів у воді, таких як нікель, хром та кобальт.

"Я думаю, все це наслідки ракетних атак, дронів і тому подібне. Все ж це сиплеться у грунт, все попадає у водний об'єкт. Все це рано чи пізно буде в грунті, буде в лісі, воно буде у воді", -- каже Олександр Шевченко, начальник лабораторії моьніторингу воді північного регіону.

За словами Олександра Шевченка, норми важких металів у річках залишаються в межах допустимого, проте перед початком повномасштабного вторгнення їх взагалі не фіксували. Зараз, у зв'язку з війною, моніторинг якості води стає важливим не лише для річок Десна та Сейм.