Россияне всё ближе приближаются к Купянску. Истинное положение дел там известен командиру, полковнику Вахрамееву.
Цієї осені війська Росії змогли увійти до Куп'янська та перетнути річку Оскіл.
13 листопада кілька російських військових із розбитої Силами оборони колони заповзли на околиці Куп'янська, що стоїть на правому березі Оскола. А за пару тижнів ворожі човни перепливли й саму річку, яка довгий час була для них неприступним бар'єром.
Вперше з моменту початку наступальних операцій російських військ на Куп'янському напрямку, що тривають з 2023 року, окупанти значно наблизилися до позицій українських військових та цивільного населення. Внаслідок цього знову заговорили про можливу повторну втрату Куп'янська, який був звільнений на початку вересня 2022 року.
Для того щоб усвідомити та оцінити, як ці події вплинули на ситуацію в Куп'янському напрямку, журналісти "Української правди" вирушили на зустріч з комбатом бригади "Буревій" Національної гвардії України, полковником Костянтином Вахрамєєвим.
Два підйоми над Осколом, Куп'янськ та військові можливості російських сил.
Ми зустрічаємося з полковником Вахрамєєвим не у Харкові, не в Шевченковому, яке слугує проміжною зупинкою цивілізації, і навіть не в Куп'янську, а на лівому березі Оскола, де переважають російські сили. Від цього місця до лінії бойових дій (ЛБД) залишається всього кілька кілометрів.
Як розповість згодом сам Вахрамєєв, з початку повномасштабного вторгнення він намагається працювати поближче до ЛБЗ. Адже що ближче командний пункт, то дієвіше управління.
З іншого боку, якщо командир контролює батальйон з лівого берега річки, то ситуація на Куп'янському напрямі не є такою вже критичною, як це може здаватися з повідомлень у новинах. Вона скоріше є "складно контрольованою", як зазначає Вахрамєєв.
До місця зустрічі з командиром ми рухаємося на бронетранспортному засобі. Швидко проїжджаємо через зруйнований і малонаселений Куп'янськ, а ще швидше - перетинаємо річку на лівий берег.
Переправи не зберігаються на одному місці довго, діляться враженнями солдати "Буревію", адже їх присутність триває всього кілька днів або тижнів, після чого російські КАБи завдають точних ударів. Кожен з нас, і ми не є винятком, сподівається уникнути цих небезпечних моментів. На щастя, нам вдається це зробити.
За переправою повільно й обережно проїжджаємо, чи радше перепливаємо, місце розлиття Оскола.
Села, розташовані на лівому березі Оскола, вражають ще більшою пусткою та жахом, ніж Куп'янськ. Однак і тут можна зустріти людей — ми спостерігаємо за ними з вікна броньованого транспорту. Крім поодиноких жителів, про нещодавнє життя на цих територіях свідчать залишки багатоповерхівок, дитячі майданчики та яскраво-зелена трава, що проростає навіть посеред зими.
Полковник Вахрамєєв очікує на нашу присутність у своєму штабі, розташованому в одному з підвалів цієї місцевості. Він виглядає спокійно, з ознаками втоми, проте без явних слідів виснаження.
"Сьогодні ми здійснили наступальні дії поблизу села Кругляківка, завдавши противнику значних втрат, в результаті чого він відступив, а ми зайняли його позиції. Це просто ще один звичний день, ще одна ніч. Ніч, що минає у новий день", - описує він своє щоденне життя, одночасно запевняючи, що готовий витратити на нас стільки часу, скільки буде потрібно.
Вахрамєєв 32 — представник нового, свідомого та гуманного покоління українських військових. Після завершення сьомого класу він вирішив вступити до Київського ліцею Богуна, а згодом продовжив навчання у військовому вищому навчальному закладі. Завершивши цей етап, він приєднався до Національної гвардії. Незадовго до початку великої війни став частиною Першої президентської бригади НГУ, яка наразі відома під назвою "Буревій".
Батальйон Вахрамєєва прибув на Куп'янський напрямок в останні дні серпня 2024 року. Полковник згадує, що ситуація тут була критичною: одна з новостворених бригад не змогла утримати оборону і дозволила ворогу захопити Піщане — село, розташоване всього за 15 кілометрів на південний схід від Куп'янська. За словами Вахрамєєва, ситуація в цій бригаді була настільки важкою, що на деяких позиціях на всю ділянку оборони не вистачало навіть кількох солдатів.
"Нашим першим кроком стало термінове створення оборонних позицій, щоб зупинити ворога та знизити його бойовий дух. Зламати їхній моральний стан – це найскладніше завдання. Коли в їхніх військах починається наступ, вони сповнені впевненості, вважаючи, що тепер без проблем захоплять усе на своєму шляху. Тому спочатку нам довелося 'приземлити' їх за допомогою артилерії – саме так вони зрозуміли, що тут змінилася ситуація", - згадує початок осені на Куп'янщині Вахрамєєв.
26 вересня "Буревій" разом із 77 бригадою та батальйоном "Ахіллес" зупинив один із найбільших штурмів росіян на напрямку. Тоді з уже захопленого Піщаного в бік Кругляківки та Колісниківки їхали 50 одиниць броньованої техніки з російським десантом. Відсотків 70% з них було знищено FPV-дронами, орієнтовно 20% - дистанційними мінами та майже 10% - самими військовими.
Незважаючи на подальшу скоординовану діяльність українських сил, російські війська, завдяки значній перевазі в чисельності піхоти, змогли продовжити наступальні дії та просунутися приблизно на 10 кілометрів у західному напрямку.
Саме він зараз піддається спробам розділити, а потім відтягнути від річки підрозділ Вахрамєєва.
"У нас працюють спеціальні штурмові групи та дрони. За одну дію можемо знищити 5-7 або навіть 10-12 їхніх людей - і це без поранених з нашого боку. Річку на нашій ділянці вони не перейшли, сидять по хатах. А навіть якщо перейдуть 20 людей, то їх одразу виб'ють. Щоб повноцінно перейти річку, їм треба планувати потужну операцію", - пояснює з оптимізмом у голосі комбат.
На запитання, чи зможе зима та мороз допомогти росіянам переправитися через воду, Вахрамєєв висловлює скептицизм — малоймовірно, що Оскіл замерзне так, щоб утворити досить товстий шар льоду.
Спершу на захід від окупованої Масютівки, а потім на захід від окупованого Новомлинська - буцімто оточуючи селище Дворічна. Втім, за даними DeepState, з Новомлинська на початку грудня росіян таки вдалося вибити.
З цього ж виступу, який умовно можна назвати "північним", росіяни ненадовго змогли заскочити і в сам Куп'янськ. Ці події спричинили чимало чуток про захоплення міста.
"Вони прагнуть захопити все - Борова та Куп'янськ Вузловий. Все, що розташоване з цього боку Оскола. Якщо їм вдасться закріпитися тут, нам буде вкрай важко їх атакувати, адже доведеться діяти через річку. У разі успіху, вони здобудуть серйозну тактичну перевагу," - зазначає Вахрамєєв.
"Чи вважаєте ви, що для Куп'янська існує серйозна небезпека на даний момент?" - запитуємо у командира.
"Та ні. З тими силами та засобами... Тут 15-ий мотострілковий полк, який у них сформований переважно із зеків. Іноді трапляються такі діди, що ми навіть не розуміємо, як вони йдуть пішки 10 кілометрів до позицій. Хоча є і молоді контрактники - 1998-1999 року народження, половина з Криму.
На мою думку, у супротивника немає додаткових ресурсів, які він міг би використати. Тому, звичайно, "до Куп'янська ще доведеться битися і битися", - зазначає він.
Атака підрозділу, нестача озброєння та повна втома.
Це вже наша друга зустріч із полковником Вахрамєєвим. Перша відбулася далеко від лінії фронту — на одній із автозаправок під Києвом у квітні 2023 року. На той час Офіс президента активно просував ініціативу "Гвардії наступу", а Вахрамєєв якраз займався формуванням свого батальйону в рамках цього проєкту.
Його перша президентська бригада оперативного призначення імені Дорошенка Нацгвардії ставала однією з восьми бригад Гвардії наступу НГУ - під назвою "Буревій".
Відповідаючи на запитання про зміни, що відбулися в процесі трансформацій, Вахрамєєв зазначає, що змінилося організаційне структурування, логістика, методи підбору персоналу та рівень автономії бійців. У його підрозділі з'явилися новітні бойові ролі, які передбачають співпрацю з безпілотними літальними апаратами та системами радіоелектронної боротьби. Також були введені нові бронетехнічні засоби, отримано право відбору військовослужбовців, яких направляє ТЦК, а також можливість розподілу військових на посади відповідно до їхніх навичок.
Комбат Костянтин Вахрамєєв про свій досвід підготовки батальйону:
Розглядаючи свій досвід, я усвідомлюю, що, можливо, не приділяв достатньо уваги курсам інженерної підготовки та протидії безпілотним літальним апаратам. У наших навчальних центрах практично не проводиться занять, що стосуються дій у випадку виявлення ворожого дрону. Це питання надзвичайно важливе!
У кожного російського полоненого, якого ми беремо, є з собою методичні рекомендації - що робити під час виявлення БПЛА. Від того, що треба вдати з себе мертвого, до того, як треба закопатися. Ми від цього всього відстаємо.
Сьогоднішня війна кардинально відрізняється від того, чого я навчився у військових навчальних закладах. Тепер моя головна мета — перешкодити противницькій піхоті наблизитися до моїх позицій. Піхота стала останнім засобом у цій боротьбі. Спершу розгортається артилерійська підтримка, за нею йдуть бойові машини та дрони, а вже потім вступає в дію піхота.
Штаб батальйону аналізує можливі напрямки руху ворога, в той час як розвідка готує плани для вогневих атак. Артилеристи щодня наводять свої вогневі системи, усвідомлюючи, що саме з цієї локації, з цього куща або дерева може з'явитися противник.
Наразі війна розвивається в режимі випередження.
Свій батальйон у квітні 2023 Вахрамєєву вдалося укомплектувати приблизно на 80%. Співвідношення досвідчених військових і тих, хто тільки-но прийшов за рекламою "Гвардії наступу", було приблизно 50 на 50. Усі пройшли 45-денний вишкіл на полігоні в Україні, а потім, у травні 2023-го, вперше вирушили на схід - у район Білогорівки на Луганщині.
Після Білогорівки "Буревій" тримав оборону і контратакував у Кремінському лісі, де разом працювали одразу три бригади Гвардії наступу: "Буревій", "Азов", "Хартія". І зрештою бригаду перевели на Куп'янськ.
"Деякі бригади, як-от "Червона калина", брали участь у наступах 2023 року. А нас застосовували в тих місцях, де провалювалася оборона. Нашою задачею було не дати противнику почуватися вільно в певних місцях", - пригадує Вахрамєєв.
"Чи є у вас розуміння, нащо було створено окремий проєкт з назвою "Гвардія наступу"? З огляду на те, що у вашої бригади доволі типові задачі", - уточнюємо в комбата.
Ми тут стоїмо вже рік, ніхто не їздить додому. Важко спланувати якийсь маневр з втомленими людьми. Їм треба перепочинок. Я вважаю, що після шести місяців активних бойових дій треба хоча б на три місяці вийти", - відповідає Вахрамєєв.
На легших, тобто відносно не обстрілюваних позиціях піхотинець з батальйону Вахрамєєва нині може стояти 20-30 днів. На важких, таких, що перебувають під постійними обстрілами та скидами - 7.
За словами Вахрамєєва, кількість людей, готових обіймати складні посади, постійно зменшується.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Долю Куп'янська визначить чисельність українських піхотинців та їх здатність до ефективного управління. На сьогодні, незважаючи на чисельну перевагу російських сил у особовому складі, FPV-дронах та безпілотниках на оптоволоконній основі, українські Сили оборони успішно протистоять ворожим атакам.
