Що чекає на населення України після завершення війни: експерт з демографії вразив своєю оцінкою.
![](/images/content/8458213279/97fd901ef6405ad51b9d8dc17d580e67.jpeg)
Експерт роз’яснив причини різкого зменшення чисельності населення.
В Україні стрімко погіршується демографічна ситуація. Про це навіть заговорили у парламенті, мовляв, рівень народжуваності в Україні вже найнижчий у світі, а рівень смертності - найбільший.
ТСН.ua досліджував, чи справді ми стоїмо на порозі демографічної кризи, та які кроки слід вжити для поліпшення ситуації.
Демограф Олександр Гладун підкреслює, що в умовах війни отримати достовірні демографічні дані практично неможливо, оскільки активні бойові дії ускладнюють процес їх збору.
Щодо зростання рівня смертності, можна стверджувати, що ці показники можуть належати до найвищих у глобальному масштабі.
"В Україні вже третій рік триває війна, і це, на жаль, призводить до зростання рівня смертності. Однак перед цим сталося ще одне важке випробування - пандемія коронавірусу. У 2021 році коефіцієнт смертності на тисячу жителів становив 18,5, що є суттєвим збільшенням у порівнянні з 14,7 у 2019 році. Це свідчить про значний вплив COVID-19 на демографічні показники. У 2021 році, перед початком війни, коронавірус став другою найбільш поширеною причиною смерті в Україні, а вже потім ситуацію ще більше ускладнила повномасштабна війна", - зазначив Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, в інтерв'ю для ТСН.ua.
За словами дослідника, в умовах війни мільйони українців покинули свою країну. Серед них переважають діти та особи працездатного віку, тоді як пенсіонери, навпаки, залишилися на місці. Вони продовжують проживати в містах та селах, що знаходяться поблизу фронту.
Демограф зазначає, що особи похилого віку мають вищі ризики смерті, оскільки частіше страждають від загострення хронічних хвороб, стають жертвами ворожих атак, перебувають у стані постійного стресу та інколи не отримують адекватного лікування. Можна зробити висновок, що ці фактори також сприяють значному рівню смертності в Україні.
Статистика, яку наводять народні депутати жахає: з січня 2024 року по червень включно в Україні народилося 87 655, а померло 250 972 громадян. Про це свідчать відкриті дані Мінюсту, які відомство оприлюднює раз у пів року.
"В Україні реєстрацію новонароджених та померлих здійснює Міністерство юстиції, проте лише на територіях, що знаходяться під контролем держави. У зв'язку з цим, статистику не можливо адекватно порівняти з даними 2021, 2022 та 2023 років, оскільки лінія фронту постійно змінюється, і території під контролем також варіюються. Тому аналіз цих даних у абсолютних цифрах є недоцільним," - зазначає Олександр Гладун.
Демограф зазначає, що для того, щоб хоча б приблизно оцінити відносний показник смертності на тисячу осіб, необхідно мати дані про чисельність населення на територіях, підконтрольних Україні, причому ці дані повинні бути за кожен рік — 2022, 2023, 2024, з урахуванням змін у межах контролю територій. На жаль, науковці не мають коректних показників, які б адекватно відображали рівень смертності населення в Україні.
Аналогічна ситуація спостерігається і з показниками народжуваності в Україні. Факт залишається незаперечним: рівень народжуваності у нас надзвичайно низький. Для оцінки цієї тенденції експерти використовують "сумарний коефіцієнт народжуваності", який відображає середню кількість дітей, яку може народити одна жінка за час свого репродуктивного віку.
"Щоб уникнути зменшення чисельності населення через природні фактори, в Україні необхідно, щоб 100 жінок приносили в світ близько 210-220 дітей. Для кожної країни ці показники можуть бути різними. У 2019 році в Україні 100 жінок народжували лише 116 дітей, що є вдвічі менше від необхідного. Варто зазначити, що на цю ситуацію значно вплинув коронавірус, хоча рівень народжуваності вже до пандемії був досить низьким. Під час війни ця цифра ще більше знизилася", - зазначає Олександр Гладун.
Експерт заперечує твердження, що в Україні найнижчий у світі рівень народжуваності.
Наприклад, у Південній Кореї сто жінок народжують лише 72 дитини. Тобто майже втричі менше, ніж потрібно для простого відтворення населення. В Китаї - сто жінок народжують 100 дітей. В Японії та Італії цей показник становить - 120 дітей на сто жінок.
"Скільки дітей народжують українські жінки під час війни, важко оцінити з точністю, оскільки для цього необхідно мати дані про вікову структуру матерів, які, на жаль, нам недоступні. Проте, згідно з експертними оцінками, в Україні на 100 жінок припадає 90 новонароджених. За даними ООН, цей показник становить 98 дітей на 100 жінок. Це свідчить про те, що в умовах жахливої війни рівень народжуваності в Україні навіть трохи перевищує показники мирної Південної Кореї. Таким чином, не варто стверджувати, що наша країна має найнижчу народжуваність у світі; правильніше буде сказати, що ми знаходимося серед країн з найнижчими показниками народжуваності", - підкреслює Олександр Гладун.
Демограф зазначає, що існує ще один важливий показник, який базується виключно на облікових даних і не вимагає інформації про чисельність населення чи вікову структуру матерів у момент народження дитини. Це зареєстровані дані про народження та смерті. Міністерство юстиції займається реєстрацією народжень і смертей, а потім передає цю інформацію для подальшої обробки в Державну службу статистики.
Мова йде про баланс між народженнями та смертями. Навіть до початку війни ці дані свідчили про наявність демографічної кризи. У 2021 році на кожні 100 новонароджених припадало 263 випадки смерті, що, на думку Олександра Гладуна, є надзвичайно високим показником.
"Для того, щоб уникнути зменшення чисельності населення, необхідно, щоб на кожні 100 народжень припадало 100 смертей. Лише за таких умов населення залишатиметься стабільним. Проте, починаючи з 2020 року, ми спостерігаємо зростання рівня смертності: на 100 народжень припадало 210 смертей, що було викликано значним впливом пандемії COVID-19. У 2022 році цей показник зріс до 263 смертей на 100 народжень, що свідчить про те, що війна не суттєво змінила цю динаміку. У 2023 році він піднявся до 265 смертей на 100 народжень. А вже в першій половині 2024 року це співвідношення «стрибнуло» до 286 смертей на 100 народжень", – зазначає Олександр Гладун.
Науковець зазначає, що, можливо, до завершення року ми побачимо ще більш вражаючі результати. Проте, навіть ці дані не можуть вважатися повними та об'єктивними, оскільки Міністерство юстиції фіксує ці показники лише на територіях, які знаходяться під контролем.
За словами науковця, демографічна ситуація в Україні була складною до початку повномасштабного вторгнення, а війна її ще більше загострила.
"Війна завжди приносить страх і постійну загрозу, внаслідок чого спостерігається збільшення смертності та зниження народжуваності. Проте після завершення конфліктів відбуваються так звані 'компенсаційні процеси', коли смертність знижується, а народжуваність трохи зростає. Зазвичай цей період триває приблизно три роки. Після цього показники повертаються до своїх природних значень, які могли б бути без війни", - стверджує Олександр Гладун.
Ми поцікавилися у експерта, що відбуватиметься з населенням України після закінчення війни.
Як зазначає Олександр Гладун, з 1993 року в Україні спостерігається зменшення чисельності населення.
"На сьогоднішній день ця тенденція стала більш очевидною. Особливо в 2022 році, коли через міграційні процеси населення України зазнало значного зниження. У майбутньому ми також прогнозуємо поступальне скорочення чисельності населення. Швидкість цього зменшення буде залежати від тривалості конфлікту та від того, наскільки ефективно ми зможемо реалізувати активну демографічну політику, спрямовану на зменшення смертності та підвищення рівня народжуваності", - зазначає Олександр Гладун.
Демограф запевняє, що у післявоєнний період, головна задача України буде полягати у стабілізації чисельності населення, щоб воно не скорочувалося великими темпами.
На думку експерта, у сучасній Європі, а також в країнах Європейського Союзу, залишилося небагато держав, де рівень народжуваності перевищує смертність. Це означає, що зменшення чисельності населення спостерігається в більшості країн через природні причини.
"За прогнозами ООН, приблизно у 2080-х роках, чисельність населення світу теж перестане збільшуватися та почне скорочуватися. Тому в середньому по світу, кількість смертей буде перевищувати кількість народжень. Тобто це такий загальносвітовий "тренд", тільки в кожній країні він відбуватиметься по-різному, з різними темпами та у різні роки, в залежності від різних чинників. Тому у цьому сенсі Україна не є якоюсь унікальною країною. Унікальність ситуації полягає лише в тому, що у нас дуже великі темпи скорочення чисельності населення, які потрібно пригальмувати", - зауважує Олександр Гладун.
В Україні війна триває вже три роки, і якщо вона продовжиться ще на той же термін, це, без сумніву, ще більше ускладнить демографічну ситуацію.
"Ситуація буде лише ускладнюватися, оскільки на фронті продовжать гинути наші військові, а цивільні особи страждатимуть від обстрілів і російських повітряних атак. Росія має можливість вразити будь-яке місто в Україні. Крім того, не варто забувати, що наша популяція має досить старий вік, і багато людей страждають від хронічних захворювань, які можуть загострюватися, що, в свою чергу, підвищує рівень смертності в країні. Також слід врахувати психологічні стреси, що негативно впливають на фізичне здоров'я населення, і багато громадян не можуть отримати необхідну медичну допомогу з різних причин. Тому демографічна ситуація в країні нині повністю залежить від Збройних Сил України. Чим швидше вони досягнуть перемоги, тим швидше можна буде сподіватися на покращення демографічних показників", - зазначає Олександр Гладун.
Раніше ТСН.ua розповідав, яким буде населення України 2040 року: існують три варіанти і хто будуватиме рай для українців.
Читайте також:
Зменшення населення України на 400 тисяч осіб за півріччя: наукові пояснення та зв'язок з мобілізацією і суворими зимовими умовами.
Безперервна готовність до війни: яким чином зміниться життя в Україні після конфлікту та які ризики пов'язані зі старінням населення.