Що насправді сигналізує виляання хвоста у собак: фахівці розвінчали популярний міф.

Не піддавайтеся на хитрість, коли собака виляє хвостом — це не завжди свідчить про його радість від зустрічі з вами.

Багато людей вважають, що коли собака виляє хвостом, це завжди свідчить про її радість і привітність. Проте, спеціалістка з поведінки собак Адрієнна Фаррічеллі пояснила, що хвостове виляня не завжди є ознакою позитивних емоцій. Навпаки, це може вказувати на агресивні наміри собаки, як зазначає видання ParadePets.

На її думку, вважати, що виляючий хвіст свідчить про дружелюбність собаки, не лише є помилковим, але й у багатьох випадках може бути небезпечним. Адже щороку чимало людей, які повірили в цю ілюзію, стають жертвами укусів.

Дослідження 2024 року показало, що агресивні собаки виляють хвостом частіше, ніж неагресивні.

Експерт пояснила, що для того, щоб зрозуміти, чому собаки виляють хвостом і чому це не завжди означає "потисни мені лапу", необхідно зануритися в еволюційні корені цієї поведінки.

Вона зазначила, що хвіст собаки є лише продовженням її хребта, що утворений низкою маленьких гнучких хвостових хребців. Ці кістки надають хвосту можливість рухатися в різноманітних напрямках: від плавних, граційних рухів до різких і швидких жестів.

У багатьох тварин хвости виконують функції, пов'язані з пересуванням, підтримкою рівноваги та захистом від шкідників — наприклад, коні відганяють мух. Проте у собак хвіст в основному слугує інструментом для спілкування.

Публікація представила результати дослідження, проведеного у 2007 році, яке показує, що виляючи хвостом, собаки демонструють асиметричні моделі поведінки, що вказує на латералізацію їхнього мозку.

Інакше кажучи, якщо собака виляє хвостом вправо, це свідчить про активізацію лівої півкулі її мозку, що асоціюється з позитивними емоціями, наприклад, у момент зустрічі з знайомою особою.

Коли собака виляє хвостом вліво, це сигналізує про активізацію правої півкулі мозку, що асоціюється з негативними емоціями, такими як прагнення уникнути незнайомої особи або відстояти свої інтереси.

Деякі собаки застосовують свої хвости з практичною метою. Наприклад, лабрадор-ретривер, володіючи потужним і м'язистим хвостом, використовує його як ефективний руль під час плавання.

Собаки мають велике периферійне поле зору і схильні виявляти рух хвостом, реагуючи на рухомі об'єкти навіть на великих відстанях, пояснив сертифікований ветеринарний офтальмолог Пол Міллер.

Це продемонструвало дослідження, у якому поліцейські собаки реагували, виляючи хвостом, на рухомі об'єкти на відстані 810-900 метрів, проте не могли виявити ті самі об'єкти, коли вони були нерухомі на відстані лише 585 метрів чи менше.

Отже, хвіст собаки відіграє важливу роль у спілкуванні. Вміння людини розпізнавати його емоції може допомогти забезпечити безпечніші взаємодії з тваринами та знизити ймовірність укусів.

УНІАН раніше досліджував, чому кішки видають звуки, схожі на "щебетання", коли спостерігають за птахами. Цей своєрідний звук, відомий як "зебетання" або скреготіння, виникає внаслідок змикання щелеп, що створює ритмічний клацання. Таке щебетання зазвичай спостерігається в специфічних ситуаціях: коли кішка зосереджено дивиться на птахів, що літають, або на білок, які граються на траві за вікном, вона починає клацати зубами.

Науковці, що вивчають поведінку котів, висунули кілька гіпотез щодо причин, чому ці тварини видають подібні звуки.