''Освітній заклад готує учнів для репетиторів'': серед українців розгорілася дискусія щодо недостатнього рівня знань дітей.

Учні в Україні стикаються з надмірною кількістю інформації під час навчання, що ускладнює їх здатність до її засвоєння. Це, у свою чергу, призводить до того, що багато з них звертаються до репетиторів. Процес навчання основним навичкам, таким як читання, письмо та рахунок, займає декілька років, що викликає запитання щодо доцільності проведення інших уроків.

Викладач Київського міжнародного університету Олександр Мірошниченко у своєму пості на Facebook акцентує на важливій проблемі. Він зазначає, що надмірна кількість інформації не призводить до справжніх знань для дітей, а, навпаки, викликає плутанину у їхніх умах. Як результат, учні не здобувають чіткого уявлення про свої таланти та способи їхнього розвитку.

"Наша школа готує клієнтів для репетиторів. За рідкісним виключенням. І питання ж навіть не в тому, що офіційно визнані "навчальні втрати" і обов'язкова для всіх математика - це взаємовиключні речі. Тут можна прикрити відсутність логіки істерично-надривним: "А ви хочете, щоб вас оперував хірург-невіглас?". Тільки от невігласом цей теоретичний хірург став далеко не тому, що блискуче не вивчив математику чи рік народження Святослава", - пише освітянин.

"Переповненість інформацією не є знанням. Це всього лише інформаційний безлад у свідомості дітей. Розпізнати, в чому полягає талант дитини, і допомогти їй реалізувати його – ось що дійсно має значення. Саме в цьому і полягає справжня мета існування навчального закладу. Але досягти цього – це, на жаль, лише ідеал," – зазначає він.

Мірошниченко зауважує, що навчання у школі протягом усіх років стає змаганням, хто краще з учнів зможе виконувати затверджені алгоритми. Те ж стосується й Національного мультипредметного тесту, де діти змагаються у відтворенні інформації, яка не має відношення до їхніх талантів.

"І це ж не лише математики стосується. Знати роки народження та смерті, приміром, Лесі Українки - це не означає розбиратись в її творчості. Дати битв - це не знання історії. І так з кожним предметом. А далі по ланцюжку", - зазначає викладач.

На думку експерта, до вищих навчальних закладів приходять студенти, які прагнуть лише отримати дипломи або ж мають поверхневі знання. В результаті формується замкнуте коло, яке виховує нове покоління педагогів, котрі здебільшого не усвідомлюють своєї мети, за винятком кількох поодиноких випадків. Як підкреслює освітянин, система шкільної освіти перетворюється на "машину для випадкових рішень".

Українці долучилися до обговорення й у більшості погодились з автором допису.

"Тисяча плюсів. Гори непотребу. І при цьому абсолютне незнання класичної музики,поезії, опери, художників та їх картин, архітектури і т.д. Школа це тільки муштра і вбивання дитячого таланту".

"Все вірно пишете, колего! І ще там декілька нюансів, але, чесно, навіть сьогодні були пари, втомилася, просто погоджуся і все. А інше доноситиму, як завжди, своїм студентам!.

"Якби школа не забирала стільки часу, то було б чудово займатися чимось глибшим. Але в умовах, коли уроки тривають довго і є багато домашніх завдань, дитина не має можливості поглибитись у навчання поза класом. Ви торкнулися справді важливої теми."

Діти часто стикаються з труднощами у виборі свого шляху, оскільки не отримують належної підтримки у цьому процесі. Крім того, навчальні заклади, як правило, не звертають уваги на таланти та здібності учнів. Яка користь від наявності математичних і гуманітарних класів, якщо їх зміст насправді не відрізняється? Це стосується багатьох аспектів навчання. Індивідуальний підхід існує лише на папері: кожен вчитель вважає свою дисципліну найважливішою і відповідно формує домашні завдання. В результаті у дитини виникає справжня плутанина в думках, і вона не може визначитися, чим хоче займатися далі.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що рівень математичної підготовки студентів знизився до такої міри, що ті, хто обирає спеціалізацію в експериментальній фізиці, мають труднощі з вивченням курсів вищої математики та теоретичної фізики.