Вражаючі відкриття від агресорів: причини, чому росіяни підтримують військові дії в Україні та охоче беруть участь у злочинах.

Музей війни провів аналіз документів, що належать російським загарбникам, виявлених на звільнених територіях. Ці матеріали були досліджені графологами та психологами. З їхньою допомогою можна зрозуміти, які думки та мотиви керують окупантами під час вчинення насильства проти нас.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Валентини Доброти.

Дослідники виявили щоденник окупанта, який використовував псевдонім "Пес". Цей зошит був знайдений у звільнених Цвіркунах, розташованих на Харківщині. На основі цих записів ми спробуємо створити реальний портрет загарбників України.

"Вивчаючи щоденники та записи, які зберігаються у нас, можна помітити, що деякі особи прибували сюди, готуючись до насильства та мародерства вже з перших днів. Це справжні вбивці, яким абсолютно байдуже, де скоювати злочини — будь то українська територія чи ні. Головна мета для них — реалізувати свої злочинні наміри, отримати вигоду та заробити гроші", — зазначає Ірина Коцаб'юк, керівник відділу сучасної війни в Музеї війни.

Про фінанси говорить кожен, зазначає пані Ірина. Вони заздрять контрактникам, які отримують хороші гроші за вбивства українців. При цьому, перебуваючи в українських містах, окупанти вражені побаченим і заздрять способу життя українців.

Працівники музею мають інформацію лише про одного автора записів, які зберігаються у їхньому фонді. Це бурят на ім'я Юр Табонов. На кожній сторінці він вносив мантри. Для окупанта-бурята війна виступає своєрідним соціальним ліфтом — можливістю заробити, вижити та швидко повернутися додому. Проте його наміри можуть не зовсім вписуватися в плани Кремля.

"Бідні райони, національні меншини, люди в тих краях, які дуже мало розвинуті. І за статистикою, якщо дивитися банківську статистику в цих регіонах, то дуже суттєво зросли внески населення в банки. У рази зросла кількість цих внесків на депозити, тому що сім'ї отримали гроші за те, що відправили своїх чоловіків воювати в Україну", -- каже Петро Яценко.

У тих записах Юр Табонов також розмірковує про те, що чекає на нього в майбутньому.

"Але в одному моменті він каже, що я був вихований для цієї місії, що мій прадєдушка воював проти нацистів, мій дядя воював проти терористів, скорше за все, в Чеченській війні. І от я тут теж на цій мерзеній землі України, де нацистські знаки повсюди. Тобто він просто під повністю впливом пропаганди. Українці -- це трохи не такі росіяни, зіпсуті і ми вас виправимо. Ти або є росіянином або тебе немає", -- каже Роман Кабачій.

Та навіть виправдання власних злочинів боротьбою із нацизмом не можуть витіснити з голови окупантів думки про відповідальність за злочини.

"Є така фраза у щоденнику окупанта, як ми називаємо окупант із Катюжанки. Він досить освічений, аналізує те, що відбувається. Він бачить, це заслуговує на Гаагу, тому що Путін і путінська верхівка чинять злочини. І усвідомлює, пише також про те, що він також тоді виходить причетний до цих злочинів. А якщо причетний, то він буде відповідати. Але це дуже такі хаотичні думки, проходить кілька днів, і щоденнику там з'являється запис про те, що він проводив допит місцевого населення і допитував їх із великим пристрастієм", -- каже Ірина Коцаб'юк, керівниця відділу сучасної війни Музею війни.

Однак серед безладу думок загарбників не відшукати жодних проявів жалю за вбивства українців. Більше того, їхні близькі також підтримують таку позицію.

Петро Яценко провів численні інтерв'ю з захопленими російськими військовими. Вони перебувають у п'яти колоніях країни, де їх тримають як потенційний обмінний ресурс. Жоден з респондентів не висловив сумнівів у своїй правоті.

"На запитання про те, що б вони змінили, або чи вирушили б знову на фронт за умови, що знають, що їх чекає, більшість респондентів відповіла, наприклад, що не обрала б артилерію, а віддала б перевагу службі з дронами. Дехто згадував про інші зміни, але жоден з них не сумнівається в тому, що їх відправили на фронт, на війну. Ніхто не ставить під сумнів ані сам факт їхнього призову, ані справедливість чи несправедливість російської агресії," -- зазначає Петро Яценко.

Ці щоденники мають ще одну спільну рису. Жоден із них не закінчений, їхні наративи раптово перериваються через дії Сил оборони.

▶ Відвідайте YouTube-канал ТСН, щоб переглянути відео за цим посиланням: НАЖИВО З АЛЛОЮ МАЗУР! ПІДСУМКИ НОВИН ЗА 2 ТРАВНЯ - П'ЯТНИЦЯ.