Скільки доларів дозволяється придбати в обмінниках за один раз: принципи роботи обмежень та можливі зміни у 2025 році.

В Україні обмеження на валютному ринку допомагають не допустити хаотичного зростання курсу долару через ажіотажний попит. Національний банк проводить поступову лібералізацію, однак на швидкі послаблення очікувати не варто. OBOZ.UA запитав представників кількох банків та одного з найбільших операторів ринку обміну валют про те, як працюють діючі обмеження, чи допомагають вони зберегти ситуацію під контролем та до яких змін слід готуватись в 2025-му.

Які існують обмеження і які наслідки це викликає?

Громадянин України має можливість придбати в обміннику долари на суму до 400 тисяч гривень протягом доби. Якщо сума покупки не перевищує 50 тисяч гривень, документи не вимагаються. Проте, у випадку купівлі понад цю суму, необхідно пройти процедуру ідентифікації, що включає підтвердження особи за допомогою документа (паспорт або ID-картка). Цю інформацію надають аналітики компанії КИТ Group, одного з найбільших учасників українського валютного ринку.

Обмеження необхідні в умовах повномасштабної війни для стримування потенційного спекулятивного попиту. Якщо всі українці в один момент, під впливом паніки, почнуть масово купувати валюту, це може викликати різке зростання її цін та створити штучний дефіцит.

"Наявність обмежень допомагає стримувати спекуляції, знижувати тиск на валютний ринок і волатильність курсу національної валюти. Ажіотаж населення - найбільш нерегульований і некерований ризик для валютної та курсової стабільності, а бажання деяких несумлінних операторів валютного ринку заробити ажіотажну премію могло лише розкрутити маховик тиску на курс національної валюти", - розповідають аналітики.

За словами Сергія Мамедова, віцепрезидента Асоціації українських банків та голови правління Глобус Банку, нинішні валютні обмеження, у порівнянні з періодом початку масштабного вторгнення, можна вважати цілком прийнятними, як зазначає OBOZ.UA.

"Повне скасування обмежень наразі не є доцільним. Ми усвідомлюємо, що Національний банк вживає всі необхідні заходи для стабілізації ситуації на валютному ринку відповідно до економічних принципів. Однак війна, економічна невизначеність та зростання цін на споживчі товари створюють тиск на валютні курси. Це, як відомо, може спонукати людей до активного скуповування іноземної валюти. Водночас, підвищення облікової ставки до 14,5% спрямоване на боротьбу з інфляцією, зміцнення гривні, стримування цінового зростання та "придушення" коливань валютного курсу, що допоможе знизити ажіотаж і забезпечити баланс між попитом і пропозицією на валютному ринку", - зазначив банкір.

Анна Золотько, керівниця департаменту казначейських операцій Unex Bank, у коментарі для OBOZ.UA зазначила, що суворі обмеження, які були введені на початку великої війни, вже втратили свою жорсткість. Водночас, фінансові установи почали активніше імпортувати готівкову валюту з Європи. Раніше ці транзакції здійснювалися через авіаперельоти, проте тепер вони проводяться за допомогою наземного транспорту.

"З літа минулого року на ринку відчувається посилений попит на валюту з боку населення. Протягом останніх 4-х місяців минулого року чиста купівля населенням валюти стабільно перевищує $1 млрд на місяць. А загалом за 2024 рік українці придбали на $12,2 млрд більше, ніж продали. Це доволі вагомий чинник тиску на валютний курс, тож може здатися, що обмеження працюють не надто добре. Але, зауважу, їхньою метою і не є заборона на купівлю населенням валюти. Національний банк в межах задачі щодо забезпечення курсової стабільності прагне до контрольованого курсу не тільки на ВРУ, але й у готівковому сегменті", - зазначає вона.

Ба більше, самі ці мільярди придбаної населенням валюти не мають лякати. Адже йдеться здебільшого про заощадження, які українці прагнуть створювати у часи надзвичайної невизначеності. А для цього вони обмежують споживання. Відтак ці заощадження можна розглядати як свого роду "приватні золотовалютні резерви". Як тільки безпекова ситуація дозволятиме, значна частина цих коштів буде пред'явлена для купівлі гривні, яка в свою чергу буде спрямована на задоволення відкладеного попиту.

Ці обмеження стають на заваді тим, хто терміново потребує великої суми грошей. Як зазначають експерти з КИТ Group, необхідно впровадити систему, яка дозволить обійти ці ліміти для українців, які можуть підтвердити свої легальні доходи та обґрунтувати потребу в значній валютній сумі.

"Неможливо заперечувати, що часто обмеження на валютні операції створюють незручності для фізичних осіб, що може заохочувати їх звертатись до послуг тіньових операторів або "винаходити" складні легальні схеми", - пояснюють в компанії. Крім того, регуляторні правила та плани щодо валютних обмежень мають бути прозорими та зрозумілими для всіх.

Наприклад, Національному банку варто разом з учасниками валютного ринку розробити план лібералізації, в якому регулятор чітко визначить умови та послідовність, за якою будуть зніматися обмеження. "Непередбачувані та хаотичні обмеження, а також випадкові кроки у напрямку лібералізації, навпаки, спонукають людей та бізнес вести свої операції в тіні, аби уникнути адміністративних ризиків. Це, безумовно, не сприяє розвитку ані валютного ринку, ані економіки країни в цілому", - зазначають фахівці ринку.

Окрім того, постійний ризик появи непередбачуваних обмежень змушує людей збільшувати частку тіньових готівкових транзакцій і заощаджень, що також не йде на користь економіці країни, додають в КИТ Group. При цьому тіньовий ринок, на відміну від легальних валютних операторів, перебуває у найбільш вигідній позиції, адже він вільний від будь-якого державного контролю та регуляцій в умовах відсутності помітної протидії тіньовим операторам.

До чого слід бути готовими українцям у 2025 році

Якщо ситуація в сфері безпеки залишиться стабільною, Національний банк, ймовірно, продовжить процес лібералізації валютного ринку. "У довгостроковій перспективі, незважаючи на окремі кроки до бажаної лібералізації, існує висока ймовірність, що моніторинг фінансових транзакцій та верифікація учасників будуть зберігатися під час здійснення великих або регулярних валютних операцій. Ця нова регуляторна реальність стане частиною впровадження в Україні строгих глобальних стандартів і європейських політик, що супроводжують наш шлях до Європейського Союзу", - зазначається в аналізі КИТ Group.

Сергій Мамедов, керівник Глобус Банку, висловлює думку, що темпи та обсяги зняття валютних обмежень будуть визначатися багатьма чинниками. Серед них: завершення війни та умови, на яких це відбудеться, розвиток економіки, коливання цін і рівень інфляції. Намір НБУ досягти інфляції на рівні 5% може створити умови для подальшого послаблення валютних заходів. "Проте найважливішою умовою залишається перехід до мирного життя. Вважаю, що саме це стане основою всього, що відбувається в Україні," - зазначає Мамедов.

Проте, якщо розглядати специфічні критерії, то віцепрезидент Асоціації українських банків виділяє наступні:

Золотько з Unex Bank попереджає, що надмірна лібералізація може викликати непродуктивний відтік капіталу. "Враховуючи теперішню ситуацію та широке поширення девальваційних очікувань серед українців, я вважаю, що подальші кроки в напрямку лібералізації наразі не будуть здійснені," — зазначила вона.

Для досягнення такої лібералізації, зазначає експертка, необхідно створити умови, які хоча б частково наблизять ситуацію до балансу між попитом і пропозицією. Наразі попит помітно переважає пропозицію. Проте, на думку Золотько, існуючих лімітів вистачає для більшості українців.

Аналітики КИТ Group впевнені: вже зараз законодавці та фінансові регулятори мають розпочати широкий діалог з операторами фінансової галузі, бізнесом і суспільством щодо нових майбутніх регуляцій у фінансовій і валютній сфері: публічно запропонувати чіткий передбачуваний покроковий план їхнього впровадження, аби надати бізнесу та звиайним українцям можливість довгострокового фінансового планування.