"Спільна доля" України та наслідки за затримку реформ: єврокомісарка Марта Кос та її стратегія щодо розширення Європейського Союзу.

Зображення, надане прес-службою Європейського парламенту.

Наприкінці минулого тижня в Європарламенті відбулися слухання Марти Кос, кандидатки на посаду комісара з питань розширення.

Для України це - третя чи навіть друга за значенням посада в Євросоюзі після президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та, можливо, шефа європейської дипломатії (у наступному складі ЄК цю посаду має обійняти експрем'єрка Естонії Кая Каллас). Та якщо з цими політикинями Україна добре знайома, то Марта Кос є відносно новим обличчям і для Києва, і для європейських інституцій, хоча у словенській політиці та на дипломатичній службі вона має значний досвід.

Перші оцінки стосовно Кос були обережними, у тому числі через її минулі заяви стосовно відносин з Росією (детальніше про це - у статті "ЄвроПравди" "За Україну чи дружбу з Росією?").

Утім, слухання у комітеті Європарламенту переконали депутатів, і вони підтримали рішення рекомендувати Марту Кос на цю посаду. І хоча процедура затвердження нової Комісії ще не завершилася, призначення Кос є майже гарантованим.

Щоби пройти цей тест, кандидатці довелося коментувати також звинувачення у співпраці з югославськими спецслужбами, пояснювати свою діяльність у сфері консалтингу тощо. Проте зосередимося на тому, що напряму стосується сфери її відповідальності на посаді єврокомісара.

Майже половину трьохгодинного засідання було так чи інакше присвячено Україні. І справа стосується не лише відповідей на запитання.

У своєму заключному виступі Марта Кос звернулася безпосередньо до українського народу, використовуючи українську мову, і підкреслила, що "Європейський Союз підтримує Україну не з почуття страху чи примусу, а з глибокого усвідомлення спільної долі". Вона зазначила: "Цінності демократії та миру — це не просто фрази, а серйозні зобов'язання, яких ЄС прийняв і буде дотримуватися".

Кандидатка на посаду єврокомісара наголосила євродепутатам, що "Україна внесла свіжий імпульс" у процес євроінтеграції, фактично зрушивши його з багаторічного застою. Вона також підкреслила, що підтримка України сьогодні є еквівалентом "відновлення міжнародного порядку та боротьби з силами, які прагнуть підриву стабільності Європи".

Кос також підкреслює, що Україна є ключовим кандидатом для приєднання до Європейського Союзу.

"Протягом одного з багатьох візитів до членів парламенту мене запитали, яку країну я хотіла би бачити першою в ЄС (у можливих наступних розширеннях). І я сказала: Україну", - поділилася вона.

А ще - відзначила, що Київ демонструє прогрес у наближенні до ЄС навіть під час війни. "Ми знаємо, що в Україні запроваджений воєнний стан, але навіть під час воєнного стану реформи просуваються добре. Інколи важкі ситуації підштовхують людей робити те, що потрібно для їхніх країн", - зазначає Кос.

Після утворення нового складу Комісії Марта Кос запевняє в готовності активно співпрацювати з Україною, сприяючи відновленню та реконструкції в тісній координації з країнами G7. Вона також наголошує, що підтримка України та боротьба з російською агресією є її найважливішим пріоритетом.

Загалом Кос під час слухань неодноразово відзначала нерозривність питання безпеки на континенті та європейської інтеграції України. "Якщо мене оберуть, то я допоможу євроінтеграції стати путівною зіркою для цієї героїчної нації", - додала вона.

Втім, лише на героїзмі членом ЄС не стати.

Кандидатка на посаду єврокомісара зазначила, що країнам слід виконувати свої зобов'язання, і наголосила, що Європейський Союз має фінансові механізми впливу на всі держави-кандидати, крім стимулів у вигляді можливості розширення. "Верховенство права є для нас вкрай важливим аспектом. Тому ми застосовуємо підхід, що передбачає розширення або надання інструментів на основі дотримання умов (conditionality). Якщо ці умови не будуть виконані, фінансування не буде надано," - підкреслила Кос.

Підхід, заснований на заслугах, став чи не найпоширенішим висловом під час парламентських слухань. Кос наголосила, що не погодиться на "компроміс у якості на користь швидкості". Це була її звична відповідь на запитання представників україноскептичних сил, таких як фракція "Патріоти за Європу", до якої також входить партія Віктора Орбана, а також для всіх інших, хто висловлював побоювання, що "політика може домінувати над раціональним підходом", тобто що Україну можуть запросити до ЄС без дотримання необхідних критеріїв.

Кандидатка на посаду єврокомісара підкреслює важливість контролю за реалізацією реформ у сфері верховенства права: "Прийняття законів - це лише частина процесу, адже їх імплементація може супроводжуватися певними відкатами". Відомо, що відповідно до діючої методології розширення, ЄС здійснюватиме ретельний моніторинг ситуації в цій сфері протягом всього етапу переговорів. Саме тому кластер основних глав (Fundamentals) відкривається для обговорення першим і закривається останнім.

"Я не уникну застосування серйозних заходів у випадку відкату реформ, адже цей процес також включає ймовірність нашого повернення назад (у напрямку зближення з кандидатом)", - зазначила вона.

Майбутня єврокомісарка також наголосила, що прогрес у боротьбі з корупцією, незалежність судочинства та верховенство права не можуть бути предметом торгу та є безкомпромісними вимогами Єврокомісії. А ще вона відзначила, що бачить успіхи в питанні боротьби з корупцією в Україні: "Останні роки ми бачимо випадки викриття корупції в Україні. Але ці випадки демонструють роботу інституцій, які були побудовані в тому числі з допомогою європейських грошей та допомоги".

Марта Кос також акцентувала увагу на ініціативі Ukraine Facility, що передбачає механізм контролю за використанням фінансів ЄС через Ревізійну раду. Вона зазначила, що цей досвід є вдалим і може бути адаптований для подібних програм у Західних Балканах і Молдові.

Безумовно, обговорювалися й інші держави-кандидати. Депутати з Болгарії та Греції акцентували увагу на країнах Західних Балкан, тоді як для Румунії ключовим питанням залишалася Молдова.

Проте, Молдову найчастіше обговорюють у зв'язку з її "партнерством" з Україною, що стосується багатьох з вказаних питань.

Натомість країни Західних Балкан здебільшого спливали у дискусії в контексті двосторонніх проблем між ними та певними державами ЄС, а також з прив'язкою до окремих політик або проблем (як-от питання історії стосовно Північної Македонії чи у контексті центрів для біженців у Албанії).

Особлива увага була зосереджена на Сербії та Республіці Сербській у Боснії, де деякі політики відкрито демонструють симпатії до Росії. У цих регіонах чимало парламентарів навіть виступили з вимогою призупинити фінансування та зупинити європейські програми, поки ці країни не повернуться на шлях євроінтеграції. Проте, Кос продемонструвала дипломатичний та гнучкий підхід – без чітких обіцянок, але з акцентом на те, що Європейський Союз не потерпить regres. Схожий підхід був помічений і щодо Грузії.

Численні запитання стосувалися теми комунікацій та дезінформації. Найбільше уваги приділялося недостатньому висвітленню переваг розширення Євросоюзу - зокрема, які економічні, безпекові та соціальні вигоди це приносить теперішнім державам-членам. Особливе значення надавали зусиллям у боротьбі з міфами та дезінформацією.

Обговорення комунікації охоплювало також країни-кандидати, де важливо забезпечити чітке розуміння переваг ЄС та процесу інтеграції для широких верств населення. Окрім проведення інформаційних кампаній, була висловлена ідея прискорення інтеграційних процесів, що могло б стати додатковим сигналом для мешканців країн-кандидатів про наближення до Європейського Союзу.

Загальне враження про Марту Кос - це образ неупередженої, але готової до продуктивної співпраці комісарки. Безумовно, нам хотілося б бачити на цій позиції когось з "друзів України", хто давно нас підтримує, часто відвідує нашу країну і має глибоке розуміння її контексту.

Втім, можливо, у цій сфері участь політикині "зі сторони" виявиться ефективною для просування спільних європейських рішень, а також не дозволить забути про необхідність виконання Україною власних зобов'язань.

Автор: Олександр Костриба,