"Зеленський та тисяча гривень: як уникнути популістських обіцянок у часи війни"

З 1 грудня українці можуть реєструватися на отримання "президентської тисячі". І з 1 ж грудня в Україні піднімають податки. Виглядає так, що держава однією рукою залазить в кишеню до громадян, а іншою рукою - роздає всім гроші. Чи так це - розбирався фінансовий редактор РБК-Україна Руслан Кисляк.

Зміст:

З 1 грудня українці отримають можливість скористатися одноразовою фінансовою допомогою від держави в розмірі 1 тисяча гривень. Проте, ця виплата доступна лише тим, хто перебуває на території України, за винятком тимчасово окупованих районів. Заявку на отримання коштів слід подати в період з грудня 2024 року по січень 2025 року. Використати отримані гроші можна до 31 грудня 2025 року. Витрати можуть бути здійснені на різні цілі, схожі на ті, що передбачені програмою "Національний кешбек", зокрема, на купівлю військових облігацій або пожертви на потреби армії. РБК-Україна вже публікувало інформацію про процедуру подачі заяви, терміни отримання коштів та можливі способи їх витрат.

Грошова допомога, відома під символічною назвою "Зимова підтримка", є частиною Всеукраїнської економічної ініціативи "Зроблено в Україні". На реалізацію програми заплановано виділити 5 мільярдів гривень до завершення поточного року, а в наступному році ця сума зросте до 10 мільярдів. Це свідчить про те, що держава не очікує, що кожен українець отримає по тисячі гривень. Проте, 15 мільярдів гривень — це значна сума, яку державі потрібно знайти, адже паралельно необхідно закрити дефіцит у 500 мільярдів гривень, який існує для фінансування оборонних потреб на початок осені.

15 мільярдів гривень — це практично вдвічі більше, ніж ті додаткові надходження до бюджету, які можуть бути забезпечені за рахунок підвищення податків, що набирає чинності з 1 грудня цього року.

Ще 3 мільярди гривень до кінця року витратить держава на програму стимулювання попиту на товари вітчизняних виробників під назвою "Національний кешбек". Хоча ця ініціатива, безсумнівно, має потенціал для позитивного впливу на українську економіку, багато експертів вважають, що її ефективність викликає сумніви. В умовах війни ці кошти, можливо, було б доцільніше направити на більш цільову допомогу тим, хто дійсно її потребує.

Особливо дивно виглядає це "свято популізму" на фоні понад піврічної боротьби влади за пошук фінансування для покриття вже згаданого дефіциту в 500 мільярдів гривень, необхідного для потреб сил оборони. На жаль, через затримки у надходженні військової допомоги з боку США на початку цього року, український уряд був змушений викорис­товувати кошти, призначені для майбутніх витрат, для забезпечення поточних військових потреб. Як наслідок, на початку осені військовослужбовці залишилися без грошей на зарплату.

Гроші на оборону Україна вимушена шукати з внутрішніх джерел (фото: Getty Images)

Фінансування було заплановано з трьох ключових джерел. Приблизно 70 мільярдів гривень бюджету вдалося залучити завдяки економії витрат на обслуговування зовнішніх боргів, які перевищують 20 мільярдів доларів, після успішної реструктуризації влітку. Ще близько 300 мільярдів гривень очікувалося від комерційних банків завдяки добровільно-примусовому викупу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Крім того, уряд розраховував отримати орієнтовно 140 мільярдів гривень за рахунок підвищення податків, зокрема через збільшення ставки військового збору та введення його для фізичних осіб-підприємців, а також 50% податку на надприбутки банків за 2024 рік зворотньо.

Конфлікт, що розгорнувся на політико-урядовому фронті з активною участю бізнесу та експертів, навколо ухвалення так званого "ресурсного" законопроекту (№11461-д), яскраво демонструє, наскільки важливі фінансові надходження для держави. Тому особливо дивно виглядають ініціативи влади щодо розподілу коштів серед усіх українців, не враховуючи специфічні потреби різних соціальних груп. Це стає ще більш очевидним, враховуючи, що тисяча гривень, яку обіцяють кожному українцю в рамках програми "Зимова підтримка", буде взята з фонду соціального страхування у випадках тимчасової втрати працездатності. Виглядає так, ніби влада прагне розподілити гроші між усіма - від заможних до незабезпечених, від підприємців до пенсіонерів, від внутрішньо переміщених осіб до малих дітей - за рахунок тих, хто втратив свої робочі місця.

Фінал історії навколо законопроекту щодо підвищення податків виглядає досить дивно. Парламент ухвалив закон 10 жовтня, який, після численних правок, істотно зменшив його фіскальну значущість, передбачаючи додаткові надходження до бюджету в розмірі приблизно 30 мільярдів гривень до кінця року. Проте, цей закон залишався без підпису президента понад півтора місяці. Лише 28 листопада президент підписав його, і він набув чинності з 1 грудня, що дозволить забезпечити додаткові податкові надходження в обсязі близько 8 мільярдів гривень до завершення року.

Той факт, що народні депутати ухвалили законопроект, який зменшив потенційні додаткові бюджетні надходження від податків майже в п'ять разів у порівнянні з початковими прогнозами Міністерства фінансів, а президент, затримуючи підписання закону, ще більше знизив його фіскальну вартість майже в чотири рази, свідчить про те, що в якийсь момент критична потреба в цих фінансах зникла. Експерти, опитані РБК-Україна, вважають, що це, найімовірніше, сталося через те, що стало зрозуміло, що Україна зможе отримати 50 мільярдів доларів від країн "Великої сімки", які будуть забезпечені замороженими активами центрального банку Росії.

Відповідь Міністерства фінансів на запит редакції підтверджує, що з фінансуванням актуальних та майбутніх потреб України за рахунок ресурсів зовнішніх партнерів все в порядку.

Згідно з інформацією Міністерства фінансів, на 14 листопада загальний обсяг зовнішнього фінансування України з початку року становить 27,2 мільярда доларів, із яких близько 8 мільярдів доларів — це гранти. Ці кошти забезпечують повне фінансування пенсій, витрат на охорону здоров'я, освіту, відновлення інфраструктури, а також заходів щодо подолання наслідків війни.

У 2024 році Європейський Союз виступає головним донором для України, надавши приблизно 12,1 мільярда доларів через механізм Ukraine Facility з початку року. До завершення року Україна планує отримати додаткові 4 мільярди євро від ЄС.

У 2024 році Сполучені Штати Америки стали головним донором серед усіх країн, надавши Україні приблизно 5,2 мільярда доларів з початку року.

Співпраця з Міжнародним валютним фондом є ключовою для забезпечення фінансової стабільності держави та залучення ресурсів на основні бюджетні витрати. У 2024 році обсяг фінансування з Фонду становитиме близько 4,2 мільярда доларів. В даний час тривають консультації на рівні фахівців щодо шостого перегляду Програми розширеного фінансування МВФ, завершення якого дасть можливість отримати 1,1 мільярда доларів до кінця цього року, - підкреслюють у міністерстві у відповіді на запит РБК-Україна.

Від початку повномасштабного вторгнення загальна сума залученої прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів сягає близько 100,8 млрд доларів.

При цьому Мінфін України продовжує вести активний діалог з партнерами та реалізовувати спільні ініціативи з донорами для мобілізації необхідного фінансування.

Світові партнери активно підтримують Україну фінансовими внесками. На зображенні - Сергій Марченко (джерело: kmu.gov.ua).

У Міністерстві фінансів стверджують, що до завершення року міжнародні партнери нададуть Україні всю необхідну допомогу. Загальна сума зовнішніх фінансових вливань, за прогнозами, досягне 41,3 мільярда доларів.

"Наступного року вже існує кілька гарантій підтримки України. Зокрема, в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility передбачено 12,5 мільярда євро бюджетної допомоги. Міжнародний валютний фонд скоригував графік траншів на 2025 рік, підвищивши фінансування для України з 1,8 мільярда доларів до 2,7 мільярда доларів", - зазначили в міністерстві.

Також зазначається, що держави "Великої сімки" фактично дійшли згоди щодо надання Україні фінансової підтримки в обсязі приблизно 50 мільярдів доларів у рамках механізму ERA. Погашення кредитів здійснюватиметься за рахунок майбутніх доходів від активів Росії, які були заморожені. Очікується, що виплати почнуться вже до завершення 2024 року.

"Засоби повинні стати доступними вже в грудні цього року, а їх повна виплата має відбутися не пізніше грудня 2027 року", - зазначають у Міністерстві фінансів.

Що стосується фінансування військових видатків - в Мінфіні констатують, що безпека і оборона залишаються абсолютним пріоритетом та найбільшою статтею видатків державного бюджету в поточному році. За січень-жовтень 2024 року видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки і оборони склали 1,6 трлн гривень. Це 58,3 % від усієї суми видатків загального фонду держбюджету. З них у жовтні використано з держбюджету - 201,6 млрд грн. Військові видатки покриваються виключно за рахунок внутрішніх надходжень та запозичень.

В експертному середовищі ініціативи влади на кшталт тисячі гривень "Зимової підтримки" кожному українцю чи програми "Національний кешбек" сприймаються радше як соціальний популізм на тлі проблем, що насуваються разом з зимою. Безсистемна, неадресна роздача грошей виглядає як мінімум неефективною - ні з електоральної точки зору, ні з точки зору реальної фінансової допомоги людям. Не має сенсу це і для стимулювання вітчизняного бізнесу.

"Крім того, оскільки більшість фінансування таких соціальних проектів надходить від іноземних партнерів України, вони можуть у певний момент відкрити питання: чому, власне, ми повинні підтримувати ваш популізм?" – зазначає Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації.

Згідно з думкою Олега Гетмана, координатора експертних груп Економічної експертної платформи та асоційованого експерта CASE Україна, розподіл по тисячі гривень кожному українцеві навряд чи можна вважати раціональним використанням державних коштів. Набагато доцільніше було б спрямувати ці фінанси на підтримку тих, хто найбільше цього потребує, зокрема внутрішньо переміщених осіб, додаткове фінансування програми "єВідновлення", розмінування територій, а також на підвищення виплат пенсіонерам та іншим соціально вразливим групам населення.

"Як макро- і політекономіст, я глибоко здивований усіма цими виплатами. Зрозуміло, що уряд прагне зменшити соціальну напругу, яка накопичується в суспільстві. Також очевидно, що політики намагаються задовольнити патерналістські настрої виборців. Однак це виглядає як удар по суспільству на фоні ініціатив щодо підвищення податків і гострої необхідності вирішення нагальних гуманітарних питань. І вже не кажучи про військові потреби", - зазначає Володимир Дубровський, старший економіст "CASE Україна" та експерт Економічної експертної платформи.

Зокрема, на його думку, додаткові кошти можна було би спрямувати на задоволення потреб ВПО.

Нещодавно я натрапив на вражаючу статистику, що 30% маріупольських біженців повернулися під російську окупацію через брак належної підтримки для оренди житла на контрольованій території України. Ще один приклад – в умовах наближення тяжкої зими та загрози обстрілів українська енергетична інфраструктура залишається вразливою. Державні фінанси могли б бути використані для зміцнення захисту енергетичних об'єктів, - зазначив співрозмовник РБК-Україна.

ВПО потребують збільшення адресної допомоги від держави (фото: Getty Images)

Подібні соціальні виплати доречні в умовах економічного процвітання. А в Україні зараз, на жаль, ситуація далека від економічного процвітання. Заяви ж про те, що подібні виплати простимулюють економіку, свідчать, на думку експерта, лише про невігластво тих, хто робить такі заяви. Бо економіку варто стимулювати тоді, коли є надлишок виробничих потужностей і виробничої сили, а єдине, що стримує їхнє використання, це брак попиту. За умови наявності досконалої конкуренції та ефективного управління підприємствами це дійсно може допомогти запобігти економічному спаду.

"В Україні ж абсолютно інша ситуація. У нас виробництво стримується якраз через брак робочої сили і відсутність впевненості, що її вдасться втримати, зокрема внаслідок мобілізації. Також виробництво стримується через проблеми з електропостачанням. За таких умовах роздача грошей просто призведе до зростання цін", - попереджає Володимир Дубровський.

Наскільки важливі ці виплати для державного бюджету? Ймовірно, вони не є критичними, проте їхній вплив відчутний. Якщо взяти до уваги кошти, необхідні для реалізації програми "Національний кешбек", а також часткової державної компенсації витрат на закупівлю обладнання для бізнесу, особливо в сфері переробки, то загалом це може перевищити мільярд доларів, зазначає співрозмовник видання. А якщо додати фінансування президентського проекту, що передбачає виплату українцям по 1 тисячі гривень, а також надбавки для вчителів, то ці суми стають ще значнішими.

"Хоча в масштабах загального бюджету це становить приблизно 1%, ці кошти є значними і могли б бути використані для інших цілей," - зазначає економіст.

Що стосується підняття податків - це швидше символічна дія.

"Для партнерів України ухвалення закону про підвищення податків - швидше символічне, що свідчить про готовність українців теж сплачувати за свою оборону. І того факту, що закон ухвалений парламентом, уже мінімально достатньо, щоб продемонструвати партнерам нашу готовність платити за свою оборону", - каже Дубровський.