Трамп розчарував Європу після бесіди з Путіним: у чому ж причина цього?
Пропозиція Дональда Трампа про 30-денне припинення вогню між Україною та Росією, висловлена на початку тижня, спричинила обережний оптимізм в європейських столицях. Проте всього через кілька днів ці сподівання почали згасати. Причиною стали результати двогодинної розмови Трампа з Володимиром Путіним, після якої американський президент зробив ряд неоднозначних заяв.
Цю інформацію повідомляє Bloomberg.
У соціальних мережах Дональд Трамп оголосив, що Україна і Росія "негайно почнуть діалог", хоча, за його словами, Сполучені Штати можуть не бути залучені до цих переговорів. Незважаючи на сподівання на більш рішучі кроки, не було озвучено жодного плану для мирних переговорів, нових санкцій чи тиску на Кремль.
Більше того, як повідомляє Bloomberg з посиланням на європейських чиновників, позиція Трампа викликала розчарування серед союзників. Один з високопосадовців, який побажав залишитись анонімним, заявив: "Лідери побоюються, що Трамп фактично відмовляється від дипломатичних зусиль".
Інший учасник зустрічі зазначив, що Трамп "змінив свою позицію щодо припинення вогню" і більше не обговорює питання санкційного тиску на Росію. Він також підкреслив, що ані українська сторона, ані керівництво Європейського Союзу не підтримують ініціативу про прямі переговори з Москвою, оскільки Кремль не проявляє жодних ознак готовності до компромісу.
Крістін Берзіна, директорка програми "Геостратегія Північ" у Фонді Маршалла, підкреслює: "Путін має більше шансів, тоді як перспектива припинення вогню та мирного врегулювання виглядає дедалі менш реальною."
Незважаючи на слова Трампа про те, що США, як стверджується, залишаються залученими до процесу, президент ясно дав зрозуміти, що не має наміру поспішати з накладенням санкцій і не виключає можливості "відступу" взагалі.
"Я відчуваю, що щось має статися, а якщо ні, то просто піду, і вони змушені будуть йти далі", -- висловив він.
Фахівці Bloomberg Economics вважають, що така стратегія США насправді надає Росії додатковий час.
Алекс Кокчаров, аналітик, підкреслив: "Неясно, чи це вказує на істинну зміну вектора Кремля, чи є свідченням продовження спроб відтермінування переговорів... перше виглядає менш вірогідним, ніж друге".
Щодо бесіди з Путіним, Трамп охарактеризував її як "дивовижну". Проте після дзвінка інформації було обмаль. Російська сторона оголосила про намір створення певного "меморандуму для мирного врегулювання", але деталі цього документа залишилися невідомими. Володимир Путін, виступаючи в Сочі, зазначив: "Найважливіше для нас – вирішити основні причини цього конфлікту".
Як зазначає експертка Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марія Снєгова, в трактуванні Кремля це свідчить про "знищення української державності в її поточному форматі".
Водночас президент Володимир Зеленський, який раніше підтримав ідею припинення вогню, заявив під час розмов із Трампом, що у разі відмови РФ припинити вогонь санкції мають бути посилені. Однак відповідь Трампа була двозначною.
Він навіть прокоментував Зеленського словами: "Він не найлегша людина у спілкуванні".
Ще однією несподіваною новиною стало висловлення Трампа про ймовірність організації мирних переговорів у Ватикані з участю новообраного Папи Лева XIV. Коли журналісти поцікавилися, чи вважає він, що Путін дійсно прагне до миру, Трамп відповів коротко: "Так".
Незважаючи на нестабільність позицій Білого дому, Сполучені Штати все ще мають можливості для впливу. Колишній посол в Україні Джон Гербст підкреслює, що США здатні: "запустити постачання великих обсягів військової допомоги Україні через трубопровід та запровадити більш суворі санкції проти Кремля".
У Конгресі, здається, вже готові до дій. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем виступив із закликом ввести нові обмеження проти Російської Федерації, а лідер більшості Джон Тун підтвердив: "Сенат має підготовлений законопроєкт щодо санкцій. Якщо адміністрація президента вирішить вжити більш суворих заходів, ми готові до цього".
Нагадаємо, що після телефонної розмови з Путіним Трамп провів зустрічі з кількома високопосадовцями. Серед них були президенти України, Франції та Фінляндії – Володимир Зеленський, Емманюель Макрон та Александр Стубб, а також прем'єр-міністри Великої Британії та Італії – Кір Стармер і Джорджа Мелоні, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
