Тренер з Мелітополя вразив Анджеліну Джолі до сліз всього лише одним реченням: зворушлива історія.

Як Андрій потрапив у компанію Анджеліни Джолі.

24 лютого 2022 року Андрій мав бути зі своєю командою 14-річних футболістів на турнірі у Львові. Проте щось всередині підказувало, що ця поїздка буде інакшою.

22-го я складав свої речі. 23-го, коли сів, мене охопило відчуття, ніби я прощаюсь із рідною оселею.

Дочка із сином казали: "Тату, ти ніби з нами прощаєшся?" І я не знав чому, але відчуття було таке... О 6-й ранку зателефонувала дружина - Мелітополь вже бомбили", - розповідає він.

Повернення додому було неможливим. Андрій залишився з юними підопічними у Львові, де їх прихистив клуб "Рух". Тим часом дружина з його дітьми проходила 29 блокпостів, аби вибратися з окупації.

Незважаючи на власні страждання та тривогу за близьких, Андрій став надійною підтримкою для своїх підопічних. У цей складний час він пережив зустріч, яка перевернула його життя.

"Я сидів у кімнаті, коли раптом зайшли представники і сказали: 'Збирайте дітей, до нас приїжджає всесвітньо відома кінозірка'. Я запитав: 'Хто саме?'. Вони відповіли: 'Анжеліна Джолі'. Спочатку я не міг цьому повірити. Але потім вона дійсно з'явилася. Сіла поруч із дітьми і почала щиро спілкуватися. Я наважився сказати їй: 'Приїжджайте до нас, ми пригостимо вас черешнями'. Вона запитала: 'А що таке черешня?'. Всі ми розсміялися, згадуючи той момент," - ділиться спогадами Андрій з усмішкою.

Але найважче запитання поставила саме вона.

"Ти з малюками? А твої діти де?" - поцікавилася його зірка.

"Там... На війні немає чужих дітей," - сказав Андрій.

Після того, як ці слова прозвучали, Джолі не змогла стримати сліз. І тоді, і зараз, як зізнається її тренер, ці слова залишаються в його серці, немов незламний стрижень.

Андрій народився у Мелітополі. Грав на позиції воротаря за місцеві футбольні клуби "Прогрес", "Торпеда-Мелітополь", "Олком".

Однак зізнається: найбільше йому подобається саме тренерство. Деякі з його вихованців грають в УПЛ.

"Виховати - ось де найбільша перемога", - каже він.

Сьогодні він втілює свою мету в Запоріжжі, де після евакуації був заснований факультет фізичної культури, спорту та психології Мелітопольського педагогічного університету. Він не тільки навчає студентів, а й надає підтримку дітям та переселенцям, організовує спортивні змагання та допомагає військовим у процесі реабілітації після служби на фронті.

"Ми не лише навчаємо спортсменів, а й виховуємо особистостей, здатних допомагати іншим," - зазначає Андрій.