Тшасковський або Навроцький? Хто здобуде президентську посаду в Польщі і які наслідки це матиме для України?

Які чинники підтримують інтригу та що визначає остаточний підсумок виборів?

За посаду президента борються два кандидати. Перший - представник ліволіберального табору, мер Варшави Рафал Тшасковський. Він є членом партії "Громадянська платформа", чий лідер Дональд Туск наразі є прем'єр-міністром.

Другий претендент - керівник польського Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький - є представником правоконсервативного напрямку. Хоча формально він виступає як самовисуванець, його кандидатура отримує підтримку опозиційної партії "Право і справедливість". Ця партія сподівається на політичний реванш, після того як втратила владу у 2023 році.

Більшість проведених опитувань вказує на незначний розрив між кандидатами. Наприклад, за результатами дослідження IBRiS для порталу Onet, яке було опубліковано 27 травня, різниця склала всього 1,7%, що потрапляє в межі статистичної похибки. 46% виборців готові підтримати Тшасковського, тоді як Навроцького - 47,7%. Проте існують і інші результати. Опитування, проведене Pollster на замовлення Super Express, показує, що Тшасковський має 46%, а Навроцький - 41%. Важливо також зазначити, що 13% респондентів поки не визначилися зі своїм вибором. Тим не менш, більшість аналітиків дійшли висновку, що перевага будь-якого з кандидатів, ймовірно, залишиться мінімальною.

Рафал Тшасковський постійно підтримує ідею вступу України до НАТО та Європейського Союзу, підкреслюючи, що це сприятиме зміцненню безпеки Польщі та всього регіону. У ролі мера Варшави він активно долучався до допомоги Україні після початку російської агресії, організовуючи гуманітарну підтримку, передаючи вагони метро для Києва та надаючи допомогу Херсону після вибуху Каховської ГЕС.

13 травня, під час дебатів, він поділився своїм баченням, що Україна має стати "поміжною територією" між Росією та Західними країнами. Він також заперечує проти відправлення польських військових до України, підкреслюючи важливість мирного вирішення конфлікту на користь України. Відповідаючи на настрої в суспільстві, Тшасковський висловився за зменшення соціальної допомоги українським біженцям.

Натомість, Навроцький славиться своїми відкрито антиукраїнськими висловлюваннями, зокрема стосовно Волинської трагедії. Він висловлював думку, що Україні не слід розраховувати на членство в ЄС або НАТО, поки залишаються невирішеними історичні аспекти, пов’язані з польсько-українським конфліктом 1940-х років.

Крім того, політик висловив критику на адресу президента України Володимира Зеленського, звинувативши його у "недостатньому уважному ставленні до Польщі", особливо в контексті Волині та постачання зерна. Навроцький підкреслив, що Польща повинна передусім зосереджуватися на забезпеченні власної безпеки та інтересів, зазначивши, що військова допомога Україні не повинна призводити до ослаблення польських збройних сил.

У першому турі виборів за Тшасковського та Навроцького проголосувало приблизно дві третини виборців, тоді як решта третьої частини підтримала інших кандидатів. Отже, у другому турі ключовим фактором стане здатність фаворитів залучити нових виборців.

Рафала Тшасковського підтримали ліві політики, зокрема Магдалена Беят та голова Сейму Шимон Головня. Вони також долучилися до великого маршу на підтримку Тшасковського, який відбувся 25 травня.

Проте найзначнішими є голоси виборців кандидата, який зайняв третє місце — Славоміра Менцена. Усвідомлюючи свою вигідну позицію, він запросив Навроцького та Тшасковського на інтерв'ю до свого каналу на YouTube, а також запропонував підписати декларацію, що містить 10 ключових пунктів. Основні з них включають: заперечення проти запровадження нових податків, захист свободи висловлювань, а також протидію відправленню польських військових до України та вступу України до НАТО.

Навроцький дав свою згоду на всі пункти та підписав декларацію. У свою чергу, Тшасковський, хоча і провів зустріч з Менценом, відмовився підписувати його документ. Зокрема, на відміну від Навроцького, він не підтримує пункт про те, що Україна не повинна вступати до НАТО.

Втім, Менцен прямо не підтримав жодного з кандидатів. Він висловив розчарування у Тшасковському через те, що той не погодився підписати декларацію, тому він не вбачає "жодних підстав" для голосування за нього. Натомість Менцен подякував Навроцькому за підтримку декларації, але зауважив, що той "має проблеми з довірою", вказуючи на суперечливі моменти в його біографії.

Така стратегія є найбільш виграшною для Менцена і націлена більшою мірою на майбутні кампанії, сказав РБК-Україна директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Він насправді проявив велику політичну майстерність, потрапивши до другого туру, незважаючи на те, що посів третє місце. На мою думку, Менцен дійсно веде розумну та активну кампанію," - підкреслив Магда.

Спочатку вважали, що більшість прихильників Менцена у другому турі підтримають Навроцького, який представляє той самий правий фланг, хоча і в більш поміркованій формі. Проте, деяка частина голосів праворадикала може перейти до Тшасковського, про що свідчать результати опитувань. Однак, ключовим фактором залишиться те, скільки симпатиків Менцена насправді візьмуть участь у голосуванні в другому турі.

Одночасно свою підтримку Навроцькому висловив ще один ультраправий кандидат, відомий своїми радикальними поглядами проти України та Європи, - Гжегож Браун, який зайняв четверте місце. Хоча загалом його виборці можуть бути схильні голосувати за Навроцького, така заява може вплинути на тих, хто вирішив проігнорувати другий тур виборів.

Зрештою, на результати виборів вплине ряд факторів, зазначив у розмові з виданням Євген Магда.

"По-перше, прогнозується значна активність виборців. Є ймовірність, що явка перевищить 70%, що є досить значним показником. По-друге, оскільки чимало громадян Польщі дотримуються католицької віри, можна очікувати, що багато з них відвідають виборчі дільниці після недільної служби в костелі," - підкреслила Магда.

У польських ЗМІ виникло кілька резонансних конфліктів, пов'язаних із Каролем Навроцьким. Серед них — підозри щодо неправомірного заволодіння квартири літнього чоловіка в Гданьську та використання "жувального тютюну" під час публічних дебатів. Проте, вплив цих скандалів залишається незрозумілим. Їх активно висвітлюють ліволіберальні медіа та суспільні мовники Польщі, які мають підтримку з боку виборців Тшасковського.

Одночасно правоконсервативні медіа не акцентують на них стільки уваги. Більше того, постійне обговорення скандалів може спонукати деяких коливальних виборців підтримати Навроцького, адже це формує враження про нього як про жертву обставин.

Важливим аспектом виборів стане голосування польської діаспори за кордоном. Вже сьогодні вони активно реєструються для участі в голосуванні. У першому турі більшість з них підтримала кандидатуру Тшасковського, а Менцен зайняв друге місце. Цей фактор, безумовно, створює перевагу для мера Варшави. Проте загалом на виборах залишається висока інтрига, і перші результати екзит-полів будуть оголошені о 22:00 за київським часом, одразу після закриття виборчих дільниць.