Загадкові перспективи. Яким чином команда Трампа уявляє фінал конфлікту в Україні.

20 січня наступного року відбудеться інавгурація нового президента США Дональда Трампа. Чим ближче до цієї дати, тим частіше американські ЗМІ публікують "витоки" про можливі стратегії завершення російської агресії в Україні. Однак сам Трамп до цього часу не робив жодних коментарів з цього питання.

Лише восьмого грудня, після зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським та французьким президентом Емманюелем Макроном у Парижі, Трамп зробив свою першу заяву за довгий час. Він висловив заклик до "негайного припинення вогню" та ініціював діалог між Україною та Росією.

"Надто багато життів марно втрачено, надто багато сімей знищено, і якщо це продовжуватиметься, це може обернутися чимось набагато більшим і набагато гіршим. Я добре знаю Володимира. Це його час діяти. Китай може допомогти", - написав політик в соцмережі Truth Social.

Навіть у цій заяві фактично бракує конкретики щодо бачення Трампа стосовно завершення конфлікту. Відтак, у світовому інформаційному просторі з'являються навіть абсурдні "інсайди" про можливі варіанти закінчення війни, такі як "вигнання Володимира Зеленського до Лондона". Попри інформаційний хаос, все ж варто звернути увагу на ті концепції, які звучать принаймні від людей з оточення майбутнього президента США.

Для Трампа підготували три основні варіанти завершення війни, повідомляє Reuters з посиланням на джерела в оточенні політика. Це план новопризначеного спецпредставника щодо України та Росії Кіта Келлога, план обраного віце-президента США Джей Ді Венса і план колишнього виконувача обов'язків керівника розвідки Річарда Гренелла.

План Келлога вперше з'явився у квітні в статті для аналітичного центру "America First Institute". У цьому документі, зосередженому на кількох абзацах, пропонується припинити бойові дії на нинішній лінії фронту. Трамп зобов'язується надати Україні додаткову американську зброю, але лише за умови, що Київ погодиться на мирні переговори. Водночас США повинні попередити Москву про можливе збільшення військової підтримки для України, якщо Росія відмовиться від участі в переговорах.

Джей Ді Венс вперше озвучив свої міркування щодо закінчення війни у вересні в інтерв'ю The Shawn Ryan Show. План передбачає створення "демілітаризованої зони" на існуючих лініях фронту. Росія за планом збереже захоплені території, а Україна буде "потужно укріплена", щоб запобігти новому російському вторгненню.

Гренелл поділився своїм уявленням про завершення конфлікту в липні, в рамках круглого столу, організованого Bloomberg. У його концепції передбачено утворення "автономних зон" на тих ділянках української території, які були захоплені Росією. Однак Гренелл не розкрив деталі щодо конкретних територій, про які йдеться.

Усі три "плани" позбавлені чіткого змісту і більше нагадують концептуальні ідеї, ніж реальні стратегії для досягнення миру.

"Це радше частинки загальної ідеї, яку мають колись оформити. Коли її оформлять, то тоді це буде дійсно позиція, яка матиме під собою підґрунтя і якусь форму. А не буде просто абстрактним явищем, про яке говорять всі навколо", - сказав РБК-Україна асоційований експерт ГО "Інститут американістики" Олег Преловський.

Окрім цього, всі ідеї, що звучать з оточення Трампа, мають значні розбіжності з українською позицією щодо територій. Україна, безумовно, продовжить свої зусилля у боротьбі за відновлення своїх земель.

Чи не єдиною спільною рисою всіх трьох варіантів є відстрочка вступу України до НАТО на певний період.

Венс підкреслив, що територія України, що перебуває під контролем Києва, залишиться незалежною суверенною країною, але для Росії будуть надані гарантії нейтралітету з боку України.

"Вона не стає частиною НАТО і не інтегрується в якісь союзницькі структури," - зазначив Венс.

Відповідно до ініціативи Келлога, керівники НАТО мають намір запропонувати відстрочку вступу України до альянсу на тривалий час в обмін на повномасштабну мирну угоду з надійними гарантіями безпеки, які можна буде контролювати. Гренелл, в свою чергу, не надав жодних конкретних деталей стосовно ситуації України та її відносин з НАТО.

За такою "одностайністю" оточення Трампа, та й частини європейських лідерів стоїть кілька міркувань.

По-перше, відмова України від вступу до НАТО сприймається як одна з можливих компромісів для Росії під час майбутніх перемовин. Для Кремля це стало однією з основних заявлених цілей конфлікту з самого початку. Для Сполучених Штатів, однак, це питання не є настільки критичним.

По-друге, у керівництві низки країн НАТО побоюються, що альянс невдовзі після вступу України буде втягнуто у війну з Росією. Ключовою в НАТО є стаття 5 статуту, яка каже, що напад на одного члена є нападом на всіх.

Проте для України питання вступу до НАТО має принципове значення. Усвідомлюючи наявні виклики, Київ вживає відповідних заходів. 3 грудня Міністерство закордонних справ оголосило, що Україна не прийме жодних альтернатив, сурогатів або замінників повноцінного членства в НАТО. У заяві наголошується, що єдиною реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором для подальшої агресії Росії проти України та інших країн, є лише повноправне членство України в Альянсі.

1 грудня президент України Володимир Зеленський висловив думку про те, що 5 стаття статуту НАТО може не поширюватися на всю територію України, а лише на ті регіони, які перебувають під контролем української влади.

І тут, як не дивно, додатковим плюсом для України є прагматичність Трампа, який давно заявляє, що Європа має вносити більший внесок у безпеку НАТО. Тож існує багато способів, як Київ міг би допомогти альянсу. Також важливо заручитися підтримкою інших членів НАТО.

"НАТО не є структурою з централізованим управлінням. Кожне слово має своє значення. Коли обговорювалося офіційне приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО, Угорщина та Туреччина висловлювали свої заперечення, і їм робили поступки. У цьому контексті домовитися зі Сполученими Штатами буде, принаймні, простіше," - зазначив Преловський в інтерв'ю.

До слова, одну з таких ідей містить план перемоги України, презентований Зеленським. Мова йде розміщення в Європі українських військових після виведення американських військ з баз НАТО.

Остаточний вигляд плану буде залежати від внутрішніх динамік в оточенні Трампа. Джей Ді Венс, який на момент написання тексту займатиме другу найвищу посаду в США через шість тижнів, є важливим фігурою. Кіт Келлог вже офіційно призначений спецпредставником з питань України та Росії. Щодо Річарда Гренелла, то наразі він не має жодної посади, і поки що невідомо, чи отримає якусь в найближчому майбутньому.

Іншим аспектом, який може вплинути на позицію Трампа, є лобістська діяльність різних зацікавлених сторін у США. Це стосується не лише виробників озброєння, які отримали значні контракти з початком конфлікту, але й нафтових компаній, а також християнських протестантських угруповань, з якими співпрацює частина команди Трампа.

Зрештою, Україна намагається донести до нового керівництва США своє бачення завершення війни. З цією метою минулого тижня у США приїздив Голова офісу президента України Андрій Єрмак. За інформацією Wall Street Journal, він мав зустріч із Кітом Келлоггом і новим радником Трампа з національної безпеки Майком Волтцом. До дискусій також долучився новообраний віцепрезидент Джей Ді Венс. Також Єрмак зустрівся у Флориді з новим керівником апарату Білого дому Сьюзан Уайлс.

За інформацією американських ЗМІ, команда Трампа не виявила особливого інтересу до пропозиції членства України в НАТО. Однак Келлогг підтримав надання Україні зброї, яке команда Байдена активізувала під кінець його повноважень.

Остаточне рішення залишиться за Трампом. Преловський зазначив, що можливе об'єднання різних ідей в одне цілісне бачення не виключається.

"Трамп має схильність діяти самостійно і може спершу вислухати різні думки, а згодом інтегрувати кілька з них у свою концепцію. На мою думку, не існує однієї конкретної тези, яка могла б стати основою для вирішення питання закінчення війни або її, скажімо, замороження", - зазначив фахівець.

В будь-якому випадку, розробка плану завершення війни ще далека до завершення. І можливостей для адвокатування українських інтересів ще достатньо, хоча часу лишилось не так багато.