Яка ж причина економічного процвітання Польщі на фоні кризи в Європейському Союзі?

На фоні економічних труднощів, що переживають традиційні економічні лідери Європейського Союзу, Польща демонструє вражаюче стале зростання. Які уроки можуть винести інші країни блоку з досвіду Варшави?

Нинішня економічна ситуація у країнах Європейського Союзу (ЄС), особливо у провідних економіках блоку, викликає занепокоєння. Утім, є й винятки, найпомітніший із яких, - Польща. Торік темпи зростання її валового внутрішнього продукту (ВВП)становили майже три відсотки, що було значно вище за загальноєвропейський показник в один відсоток.

Зазначимо, що показники економічної активності в двох провідних економіках Єврозони — Франції та Німеччині — навіть не наблизилися до досягнень Польщі. У минулому році зростання ВВП у Франції склало лише 1,2%, тоді як Німеччина зазнала зниження на 0,2%.

Прогнози щодо економічного розвитку Польщі на 2025 рік виглядають досить оптимістично. У другому кварталі поточного року країна продемонструвала зростання на 0,8%, що стало п’ятим найвищим показником серед країн ЄС. Загалом, у 2023 році очікується, що ВВП Польщі зросте приблизно на 3,3%, а в наступному році, згідно з прогнозами, він може збільшитися ще на 3%.

Також зверніть увагу: Кризова ситуація в уряді Франції: фінансові проблеми Парижа можуть привести до труднощів в Європейському Союзі?

Власне, нинішньому економічному успіху Польщі передував не один рік сталого економічного розвитку. Так, від часу вступу Польщі до ЄС у 2004 році її середнє річне економічне зростання становило близько чотирьох відсотків, і за останнє десятиліття цей темп економічного розвитку лише прискорився.

Проте нинішня ситуація в Польщі особлива. Її фондовий ринок стрімко зростає, як і надії щодо спроможності країни стати однією з найміцніших і найдинамічніших економік ЄС. "Протягом останніх двох десятиліть Польща однозначно перевершила очікування, - визнала в розмові з DW Катажина Жентажевська, головна макроаналітикиня з питань Центральної та Східної Європи австрійської банківської групи Erste Group. - Реальний ВВП подвоївся. Це непересічний результат".

За словами Джейкоба Фанка Кіркегаарда, позаштатного старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки Петерсона, успіх Польщі частково відображає досягнення інших країн Східної Європи та Балтії. Проте, значний розмір Польщі є її основною перевагою. "Польща є великою країною, - зазначив він у бесіді з DW. - Тому вона має реальний вплив на загальний рівень Європейського Союзу, чого не можуть забезпечити значно менші економіки, і це стосується як політичної, так і економічної сфери".

Сьогодні населення Польщі налічує 37 мільйонів людей, що ставить країну на п'яту сходинку серед держав Європейського Союзу. Економіка Польщі входить до числа двадцяти найсильніших у світі за обсягом валового внутрішнього продукту. Окрім економічного зростання, важливу роль відіграє й її стратегічне та геополітичне становище. У останні роки польський уряд значно збільшив витрати на оборону, в результаті чого Варшава зайняла перше місце у НАТО за часткою ВВП, що виділяється на ці цілі — приблизно 4,5 відсотка. Водночас варто зазначити, що значна частина оборонних витрат не йде на внутрішнє виробництво, а витрачається на замовлення в інших країнах.

Щодо економічного розвитку, Жентажевська підкреслює, що значна частина зростання Польщі була забезпечена саме приватним споживанням всередині країни, а не експортом. "Це основа зростання", - зазначає вона, вказуючи на те, що сильний внутрішній ринок Польщі виявляється в низькому рівні безробіття та суттєвому підвищенні реальних зарплат. Ці чинники також надають Польщі певний рівень захисту від зовнішніх економічних потрясінь. "Коли настає глобальний економічний спад, перші страждають невеликі, експортно орієнтовані країни, оскільки саме так функціонує ланцюг створення вартості, - пояснила вона. - У відносно закритій економіці Польщі споживання залишається на високому рівні".

Отже, що саме Польща зробила правильно? Жентажевська вважає, що основою її успіху стала ефективна інтеграція в Європейський Союз, НАТО, Шенгенську зону та Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). "Якщо розглядати інтеграцію в широкому сенсі, Польща досягла значних успіхів у цьому напрямку", - підкреслює вона. Хоча Варшава ще не стала частиною Єврозони, країна отримала значні фінансові переваги завдяки масштабній підтримці з боку ЄС з моменту вступу до блоку у 2004 році. "Не можна заперечувати, що доступ до європейських фондів зіграв величезну роль — це стало основним чинником, що сприяв економічному зростанню", - додає аналітикиня.

З цією думкою погоджується й Кіркегаард, кажучи, що Польща "зробила правильно основні речі". "Вони використали фінансування ЄС для значного покращення своєї інфраструктури, - пояснив він. - Повністю викорінили корупцію на вуличному рівні, яка була поширеною в комуністичні роки. Їм вдалося створити вкрай сприятливе бізнес-середовище. У них, як правило, добре освічена робоча сила". Тож Польща - взірець успішної інтеграції до ЄС, додає аналітик.

Однак існують і потенційні перешкоди. Протягом останніх двох десятиліть Польща переважно була політично розділеною між великим правим блоком, очолюваним популістською та консервативною партією "Право і справедливість" (ПіС), та ліберальним, лівоцентристським блоком, який нині очолює "Громадянська коаліція" прем'єр-міністра Дональда Туска.

Коаліція під керівництвом Туска має більш проєвропейську орієнтацію, і тому її успіх на парламентських виборах 2023 року вважався позитивним знаком для стабільного фінансування Польщі з боку ЄС. Це особливо важливо з огляду на те, що партія "Право і справедливість", перебуваючи при владі, часто мала конфлікти з Брюсселем щодо питань незалежності судової системи. У зв'язку з цим, можливий успіх євроскептичного незалежного кандидата Кароля Навроцького на президентських виборах 2025 року, якого підтримує "Право і справедливість", викликав занепокоєння щодо можливого негативного впливу на майбутні відносини Польщі з Європейським Союзом.

Кілька тижнів після свого приходу до влади в 2023 році Туск зміг переконати Європейську Комісію надати Польщі 137 мільярдів євро фінансування, за умови приведення судової системи країни у відповідність до європейських стандартів. Однак його наміри щодо можливого звільнення суддів, призначених під час правління ПіС, призвели до конфлікту з Навроцьким. Незважаючи на політичні розбіжності, Польща демонструвала економічний прогрес під керівництвом обох політичних блоків, зазначила Катажина Жентажевська. "Польща є яскравим прикладом того, як можна досягти розвитку та динамічного зростання, незалежно від політичних партій або їхніх орієнтацій, чи то консервативних, чи ліберальних," – додала вона.

Додаткові соціальні витрати, такі як фінансова підтримка для родин з дітьми, введені урядом партії ПіС, виявилися корисними для економіки, зазначає експертка. Однак вона підкреслює, що високі витрати з бюджету в поєднанні зі зростанням витрат на оборону та післяпандемічною інфляцією ускладнили фінансову ситуацію в Польщі. За нещодавніми прогнозами бюджету, представленими міністром фінансів Анджеєм Доманським, дефіцит державного бюджету країни у 2026 році становитиме щонайменше 6,5% від ВВП.

Утім, головний економіст польського представництва нідерландського банку ING Рафал Бенецький зазначає, що завдяки сталому темпу зростання Польщі рейтингові агентства та інвестори загалом не переймаються через високий дефіцит держбюджету. При цьому він вважає, що країні потрібен "переконливий план фіскального коригування для підвищення довіри". "Польщі доведеться зайнятися цим, - визнає й Жентажевська. - Їй потрібно буде пройти фіскальну консолідацію, фіскальну жорсткість, і це, природно, може уповільнити темпи зростання". При цьому вона наголошує, що нинішній рівень довіри є виправданим. "Низький рівень безробіття, довіра споживачів і, що найважливіше, висока продуктивність - усе це додається до загального позитивного настрою та показників економіки", - констатує аналітикиня.

Джейкоб Фанк Кіркегаард також поділяє цю думку, вважаючи, що Польща має можливість навчити інші країни ЄС важливим урокам щодо економічної активності та адаптивності. "Історично, Мічиган і те, що сьогодні називають 'іржавим поясом' у США, були економічними лідерами, - зазначив він. - Проте ця ситуація змінилася. Якщо Німеччина не зможе провести необхідні реформи, а Польща продовжить свою стратегію, яку реалізує з моменту вступу до ЄС 20 років тому, то вона може обійти Німеччину та стати аналогом 'іржавого пояса' в Європі."