Дослідники нарешті виявили причини, чому люди займаються пліткуванням.

Антропологи вказали на те, що ця усталена поведінкова модель зустрічається в усіх соціальних категоріях.
Чутки обговорюють практично всі, хоча багато хто вважає це заняття непристойним.
Дослідники підкреслили, що така модель поведінки спостерігається у всіх спільнотах і соціальних групах на планеті, повідомляє Бі-бі-сі. "Якщо відсутні зовнішні фактори, плітки виникають у кожній культурі без винятку," - з упевненістю зазначила Ніколь Хаген Хесс з кафедри еволюційної антропології Університету штату Вашингтон.
"Пліткувати" означає "обговорювати людей без їх відома, зазвичай з поганими намірами" – такою є думка більшості. Проте Гесс розглядає цей термін з більшою глибиною. Вона вважає, що плітки охоплюють будь-який обмін інформацією, що стосується репутації особи.
Впродовж багатьох років дослідники намагаються зрозуміти, чому ця модель виявляється такою стійкою та широко поширеною в суспільствах, і вже запропонували декілька теоретичних пояснень.
Професор еволюційної антропології Робін Данбар у своїй концепції порівнює людські плітки з грумінгом у приматів, що включає догляд за шерстю інших членів групи, наприклад, очищення від комах. Примати використовують грумінг не лише для підтримки гігієни, але й для зміцнення соціальних зв’язків, примирення після конфліктів, зменшення стресу та визначення статусу кожного особини в соціальній ієрархії. Цей процес отримав назву "алогрумінг".
Оскільки у людей відсутні шерсть, плітки можуть виконувати функцію, схожу на алогрумінг у тварин. Вони сприяють формуванню міжособистісних зв’язків, допомагають визначити соціальний статус в групі та слугують каналом для обміну корисною інформацією, наприклад, щодо надійності тих чи інших людей.
Дослідження, проведене фахівцями з Дартмутського університету, показало, що обмін плітками не змінює думки співрозмовників, проте самі пліткарі відзначають, що це сприяє зміцненню їхньої близькості.
Дослідження також продемонструвало, що обмін чутками в рамках соціальних груп сприяє зміцненню командного духу та підвищує готовність до співпраці. Експерименти вказали на те, що під час групових ігор учасники були схильні витрачати більше коштів, коли мали можливість поспілкуватися один з одним.
"Плітки не слід сприймати як однорідне явище; це значно складніше поняття, ніж просто звичайна безглузда розмова", - підкреслили дослідники.
Для багатьох жінок чутки слугують ключовим елементом їхньої стратегії виживання, особливо у випадках, коли мова йде про небезпечні обставини, пов’язані з чоловіками.
"Коли йдеться про те, щоб відбитися від чоловіка, жінки перебувають у вкрай невигідному становищі фізично. Тож інформація про чоловіка є дуже важливою, і особливо нею хочеться поділитися зі своїми родичками та близькими подругами", - пояснила Хесс.
Додатково, виживання людини і її позиція в соціальній ієрархії в значній мірі залежать від того, яку репутацію вона має в своїй спільноті. Негативна репутація може мати руйнівні наслідки, заважати підвищенню статусу або становища в суспільстві, обмежувати фінансові можливості та навіть впливати на доступ до основних ресурсів, підкреслила антропологиня.
Індивіди прагнуть управляти своїм образом — тим, як їх бачать у соціальних мережах. За допомогою чуток вони намагаються формувати думки оточуючих, зазначає вона. Крім того, плітки можуть слугувати як засіб для захисту власної репутації, а іноді й для дискредитації суперників.
Але для більшості людей плітки можуть здатися досить нешкідливою розвагою. Хесс зазначила, що байдуже, про що йдеться - про розваги, питання виживання або наші соціальні зв'язки - плітки стали невід'ємною частиною життя, "універсальною людською якістю", яку не варто недооцінювати і вже тим паче ігнорувати.
Нещодавно дослідники виявили, що неандертальці, ймовірно, мали певні сімейні рецепти. Вони з'ясували, що кожна спільнота користувалася своїми неповторними традиціями приготування їжі.