Завдайте удар по тилу. Які переваги отримує Україна від дозволу США використовувати західні "дальнобійні" системи проти Росії?

Яким чином Україні стане в нагоді дозвіл Західних країн на застосування їхніх ракет на території Росії, а також чи зможе Кремль знайти адекватну відповідь, - у статті журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.
Протягом майже трьох років Росія здійснює удари по Україні, використовуючи далекобійні ракети. Ворог обстрілює українські міста практично всіма доступними засобами, включаючи ракети Х-101, які можуть вражати цілі на відстані понад 5000 кілометрів.
Росія також залучає до конфлікту з Україною компоненти та озброєння, виготовлені за кордоном, зокрема іранські дрони Shahed-136, які розпочали атаки на українські цілі з вересня 2022 року.
Інакше кажучи, Росія не дотримується жодних "правил", вдаючись до всіх доступних засобів у своїй війні проти України, за винятком ядерної зброї. У свою чергу, Київ, прагнучи встановити баланс на фронті та протистояти ворогу, якщо не числом, то якістю, постійно звертається до західних партнерів з проханням надати українським військовим техніку та боєприпаси.
Одне з найважливіших питань, яке обговорювалося протягом трьох років повномасштабної війни, стосувалося дозволу на використання далекобійних ракет проти російських цілей. Спочатку західні партнери України були категорично проти надання ракет великої дальності. Пізніше, після надання обмеженої кількості, вони запровадили заборону на їх використання проти Росії, дозволивши застосовувати їх лише щодо окупованих територій. У той час, коли Збройні сили Росії використовували Україну як полігон для випробування різноманітних ракет, українська сторона активно протистояла агресії за допомогою дронів, виготовлених вітчизняними виробниками.
Тільки наприкінці свого президентського терміну Джо Байден дав зелене світло на використання ракет ATACMS на території Росії, що миттєво призвело до аналогічних рішень з боку Великобританії та Франції щодо ракет Storm Shadow/Scalp. У Росії це, як і слід було очікувати, викликало хвилю обурення, погроз, а в результаті - запуск міжконтинентальної ракети по Дніпру. Поки Москва тестує свій "Орєшнік", Україна на російській карті позначає нові цілі для атак.
Протягом тривалого часу Україна зверталася до своїх союзників з проханням надати ракети великої дальності. У 2023 році запит був задоволений: спочатку були передані ATACMS, а згодом Storm Shadow/Scalp. Однак, було встановлено чітку заборону на їх використання для атак на російські території.
У Сполучених Штатах та Європі одностайно виражали занепокоєння щодо можливого "ескалаційного" розвитку подій. У той же час Росія з початку великої війни завдавала ударів по всій території України, і в червні 2022 року вперше використала ракети Х-101 для атаки на Київ. Російські снаряди неодноразово долітали до кордонів України з Польщею та Румунією, а іноді навіть перетинали межі інших країн.
Попри постійні спроби перевірити межі терпіння Заходу, ключовим моментом для іноземних союзників Києва стали північнокорейські війська, яких Росія вирішила залучити до бойових дій. У середині листопада кілька західних медіа повідомили, що у Білому домі все ж дозволили завдавати ударів на великій відстані. Президент України Володимир Зеленський спочатку відреагував на цю інформацію досить стримано, не підтвердивши дозвіл на удари вглиб території Росії: "Такі речі не оголошуються. Ракети говоритимуть самі за себе".
Невдовзі з'ясувалося, що Україна здійснила удар по Росії за допомогою ракет ATACMS. Згідно з відомостями джерела РБК-Україна у Силах оборони, атака була спрямована на військовий об'єкт у районі Карачова, що у Брянській області, розташованій на відстані близько 130 км від кордону.
Ракета ATACMS (изображение: flickr.com)
Ще одна атака сталася 25 листопада, на цей раз на аеродром "Халіно" в Курській області. Інформацію про інцидент спочатку поширили місцеві пропагандисти, а згодом її підтвердив губернатор Олексій Смирнов.
Паралельно з цим у публічному просторі почали рахувати, скільки ракет Storm Shadow отримає Україна для ударів углиб РФ. На думку військового експерта Сергія Грабського, йдеться про "кілька десятків ракет", яких вистачить, щоб "завдати кількох ракетних ударів по різних об'єктах на території Російської Федерації".
У Кремлі, коли з'явилися перші чутки про можливе скасування обмежень на використання західного "дальнобою", відразу почали робити десятки заяв з різними рівнями загрози. Спочатку Володимир Путін різко згадував про ядерну доктрину, яка обговорювалася ще в вересні, але потім була успішно забута.
Зміни, які вирішив внести Путін, стосувалися використання ядерної зброї проти неядерної держави, якщо їй допомагає ядерна або якщо неядерна держава атакує Росію різними засобами. Про те, що Україна вже більше року б'є по Росії своїми дронами, у Москві, мабуть, також вирішили забути. Однак щойно на Заході натякнули, а потім прямо заявили, що дозволяють Україні бити по РФ, російський диктатор у відповідь підписав внесення змін до доктрини. Але реакції від Заходу не було.
Після того, як попередні спроби залякати світ загрозами ядерної війни не принесли бажаних результатів, Росія вирішила використовувати інший засіб тиску. 21 листопада країна здійснила запуск міжконтинентальної ракети по території Дніпра. У той же день Володимир Путін оголосив, що атакував Україну "сучасною системою дальності "Орєшнік", в той час як Головне управління розвідки України вказало, що, ймовірно, було використано балістичну ракету з комплексу "Кедр", випробування якого проходили ще в жовтні 2023 року, що свідчить про відсутність чогось "нового" в цій системі. Тим часом ряд засобів масової інформації повідомили, що удар по Дніпру міг бути здійснений модифікацією ракети РС-26 Рубіж, яка не містила бойової частини.
Володимир Путін (фото: Getty Images)
"Орєшнік", "Кедр" чи Рубіж, незважаючи на відчайдушні спроби Кремля викликати жах, не злякав ані Захід, ані саму Україну. Для українців цей хід означав той факт, що на одну ракету побільшало, а іноземні партнери заявили, що підняти ставки Путіну не вдалося. Через кілька днів після атаки на Дніпро країни G-7 у своїй спільній заяві повідомили, що "удар РФ по Дніпру балістичною ракетою "Кедр" доводить її безрозсудну поведінку".
Однак Путін не припиняє своїх спроб ескалації, і 28 листопада він оголосив про намір завдати удару "Орєшнік" по "центрах прийняття рішень" у Києві. Варто зазначити, що ця заява з'явилася після нової масованої атаки на українські енергетичні об'єкти, яка, в свою чергу, була "присвячена" ударам по самій Росії.
Путін також заявив, що атака "новою" ракетою буде порівнюватися з ядерним ударом, особливо акцентуючи на тому, як "все, що опиниться в центрі вибуху, розпадеться на фракції, елементарні частки і перетвориться на пил". Ці висловлювання викликали критику серед експертів, які підкреслили, що для того, аби ракета "Орєшнік" могла виконати ядерний удар, їй потрібно нести сотні тонн вибухівки, що є фізично неможливим.
На загрози з боку Путіна миттєво відповів Володимир Зеленський, підкресливши, що використання "Орєшніка" є лише спробою зірвати мирні ініціативи новообраного президента США Дональда Трампа.
"Зараз він може використовувати свій 'Орєшнік' лише для того, щоб зірвати зусилля президента Трампа, які, безумовно, з’являться після інавгурації", - підкреслив Зеленський.
Поки Росія марно намагається знайти нові можливості ескалювати війну без застосування ядерної зброї, Україна, очевидно, продовжуватиме бити по Росії західними ракетами.
Усі три типи ракет, які Україні дозволено використовувати проти Росії, мають обмежену дальність. Ракети ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км, тоді як Storm Shadow/Scalp можуть мати дальність від 250 до 500 км, залежно від конкретної модифікації. Однак, ймовірно, Україні надали ракети з максимальною дальністю 250 км, хоча офіційних підтверджень цієї інформації поки що немає.
Після отримання дозволу на удари по території Росії, західні медіа оприлюднили карту, що демонструє максимальну дальність дії сучасних західних ракет. Ще в серпні Інститут вивчення війни вказав, що в зоні можливого ураження ATACMS знаходиться близько 250 військових об'єктів Росії, включаючи склади боєприпасів, військові аеродроми, штаби та скупчення особового складу. Як тільки Україна офіційно отримала можливість розширити цей радіус, вона відразу ж завдала ударів по зазначених цілях, зазначив американський генерал Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі.
"Україна вже досягає важливих цілей, зокрема, завдає ударів по складах боєприпасів та командних пунктах. Я б також хотів бачити продовження атак на російські об'єкти в Криму – ключовій арені цього конфлікту, щоб зробити його непридатним для використання російськими військами. Це перший етап у процесі звільнення Криму: спершу необхідно знищити його військову інфраструктуру, а потім ізолювати, що стане можливим після руйнування Керченського мосту," – підкреслив експерт у своєму коментарі для РБК-Україна.
У свою чергу, аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що українські військові також можуть послабити російську систему ППО та вражати вразливі російські тили.
Ракети Storm Shadow/Scalp (фото: Getty Images)
"Дозвіл на удари далекобійними ракетами необхідний для того, щоб Україна могла послабити російську ППО, робити більш ефективні удари по Росії та вражати вразливі російські тили", - зазначили в ISW у коментарі РБК-Україна.
Навряд чи це допоможе зупинити чи зменшити кількість масованих атак по Україні - західні ракети не дотягнуться до аеродромів, де ЗС РФ розміщують свої літаки. Але це допоможе відсунути російський тил і, відповідно, сповільнить та ускладнить різні логістичні процеси - забезпечення військ, евакуацію, ремонт техніки тощо.
У цьому контексті скасування обмежень на використання далекобійної зброї в Україні навряд чи стане вирішальним фактором. Ракети з такою дальністю, скоріше за все, не матимуть значного впливу на хід конфлікту або на здобуття переваги для ЗСУ на фронті; їх дія лише призведе до відступу російських військ у тил.
"Ключовим моментом стане визнання перемоги України як стратегічної цілі Сполучених Штатів. Не існує жодної системи озброєнь, платформи чи політики, яка б відігравала вирішальну роль. Проте, ухвалення рішення про надання Україні можливості використовувати ATACMS, Storm Shadow та SCALP для атак на російські цілі є важливим кроком вперед. Це розширює можливості України у знищенні командних пунктів, логістичних шляхів та артилерії російських військ, що, в свою чергу, зменшить їхню чисельну перевагу," - підкреслив Ходжес.
Анонімні західні дипломати в Києві, на яких посилаються журналісти BBC, поділяють цю думку. Вони вважають, що дане рішення є більше символічним: "Не вважаю, що це стане ключовим чинником. Проте це символічне рішення демонструє підтримку України з боку військових. Крім того, воно може мати серйозні наслідки для Росії".
Щодо "відповіді" Путіна, західні аналітики одностайні в своїх висновках: атаки "Орєшніком" на Дніпро, ухвалення ядерних доктрин і постійні погрози є нічим іншим, як істерикою Кремля, спрямованою на те, щоб залякати Захід і змусити його відмовитися від своїх рішень. Основна причина таких дій є досить зрозумілою - це страх.
За словами Ходжеса, Москва, завдаючи удару по Дніпру ракетами середньої дальності, прагнула залякати Захід і викликати занепокоєння щодо можливості застосування ядерної зброї Росією. Ходжес підкреслив, що не вірить у ймовірність використання ядерної зброї з боку Росії. Однак такі дії свідчать про страх Москви, що Україна отримала можливість використовувати ATACMS, Storm Shadow та SCALP для атак на російські території.
***
Дозвіл союзників бити їх далекобійними ракетами дійсно необхідний, але в нинішніх умовах виглядає дещо запізнілим. У зоні активних бойових дій ситуація залишається вкрай складною, росіяни хай і повільно, але просуваються по ключових напрямках, Курську область утримуватиме все важче. Росія не шкодує ресурсів на війну, відправляючи туди тонни боєприпасів та десятки тисяч людей.
У даній ситуації удари західних ракет по російських об'єктах мають певне значення, але, ймовірно, не здатні суттєво вплинути на перебіг війни. Особливо з огляду на те, що радіус дії цих атак залишається обмеженим у порівнянні з можливостями, які має Росія.
Україна стала першою державою, де було проведено випробування міжконтинентальних балістичних ракет. Незважаючи на кумедну назву "Орєшнік", факт його використання свідчить про те, що в Москві дійсно готові до серйозних дій, якщо не до всіх можливих, то до багатьох з них. На жаль, про готовність Заходу надати Україні всебічну допомогу сказати не можна.