Україна зазнала невдачі: детальний аналіз гри проти Канади. Тактичний розбір поєдинку.

Учора збірна України з футболу стартувала у товариському турнірі в Канаді, де зазнала поразки від місцевої команди з рахунком 4:2. Цей матч став своєрідним лакмусовим тестом, який показав, як команда ставиться до гри, виявивши недостатню мотивацію та готовність віддати супернику всі шанси на успіх. OBOZ.UA аналізував, що ж пішло не так протягом усіх 90 хвилин гри.

Початкові запаси

Україна: Трубін, Тимчик, Забарний, Бондар, Матвієнко, Циганков, Зінченко, Калюжний, Шапаренко, Судаков, Яремчук.

Канада: Крепо, Бассонг, Корнеліус, де Фугеролес, Сігур, Еуштакіу, Саліба, Шафельбург, Б'юкенен, Д. Девід, П. Девід

Перший тайм. Спогади про Румунію з Євро-24.

Щоб заявити про свої наміри, канадцям вистачило всього 5 хвилин і 3 спроби. Суперники намагалися провести атаки з обох боків, але ситуацію змінив Б'юкенен. Вінгер вдало обіграв Матвієнка та хитнув Калюжного, після чого зробив простріл у штрафну. Девід підключився до атаки і з двох підходів вразив ворота Трубіна.

Після голу гра заграла новими фарбами, наче саме з цього моменту матч отримав своє офіційне стартове визнання. Проте Україна вирішила прийняти позицію аутсайдера, що стало помилкою. Фланг, де грав Матвієнко, продовжував програвати боротьбу швидкому та креативному Б'юкенену. Забарний і Зінченко змінювалися позиціями, намагаючись залучити центрбека до атакуючих дій. Один раз Зінченко ледь не перекинув голкіпера суперників. Схоже, Ребров експериментував не лише з Яремчуком на позиції центрфорварда.

Але в цьому крилася значна проблема: безальтернативний Яремчук змушений був активно діяти як в захисті, так і в атаці. Особливо це було помітно під час пресингу без м'яча та в моменти, коли м'яч втрачали в простих ситуаціях. Судаков зник з поля зору, Циганков часто отримував удари по ногах, а Калюжний, який намагався підтримати флангові атаки, залишався без роботи і лише зрідка фіксував фоли. Тим часом, комбінація Б'юкенен-Девід знову спрацювала: знову швидкість, знову лівий фланг і знову гра в один дотик. Раптово рахунок став 2:0, хоча на те не було жодних підстав для такої значної переваги.

Третій гол став яскравим прикладом безвідповідальності; Бондар діяв, ніби грає у дворі. Незважаючи на те, що це лише товариський матч, таке ставлення до гри на 30-й хвилині у складі головної збірної абсолютно неприпустиме. Проміс перехоплює простий пас, що йде поперек поля, виходить один на один і без зусиль завершує момент на свою користь. Хоча господарі продемонстрували багато позитивного, наша команда, традиційно, тільки підставила себе під осуд. У цей момент створилося враження, що жовто-сині байдужі до статусу гри: якщо їх вважатимуть фаворитами, це точно призведе до поразки.

Підсумки першого тайму виглядають так: Канада не просто вийшла на товариський матч, а справді розгромила нас. Українська команда виявилася в звичайному дворі десь на Оболоні, постійно витягуючи м'ячі з сітки воріт. Ребров щось вигукував з лави, але незрозуміло, у якій стратегії мала діяти наша збірна. Суперники безперервно атакували лівий фланг, чекаючи на можливість, в той час як з нашого боку лише відбувалася безглузда спроба втримати ініціативу, що призводила до нових проблем в обороні. Єдине, що справді вражало до перерви, - це капітанська пов'язка, яка говорила більше, ніж сама гра. Що стосується футболу – це був повний провал.

Другий тайм. Два забиті м'ячі - жодного бажання.

Українська класика - провалити один тайм і гарно провести інший. Таке враження, що вперше за Реброва ми відмовилися від цієї традиції, бо по перерві все так само йшло шкереберть. Була спроба інакше доправляти м'яча вперед, коли Яремчук отримував його не в закиданні, а по газону на розвиток. Однак досвідчений захисник Корнеліус швидко зреагував на такі новації від нашого форварда та підказав де Фужеролю, як залишати Роману якомога менше простору. А де треба було - і сам прикривав зони. Одному проти двох розумних центрбеків Яремчуку було дуже складно. Тим паче, його постійно ловили в офсайд. А згодом і замінили.

Змінилася формація: із 4-1-4-1 ми перейшли у гнучку 4-2-3-1, щоб Циганков мав більше можливостей для навісів. Але адресними такі передачі були недовго, допоки канадці знову не зрозуміли, як вінгера нейтралізувати. Найкраще себе показав Забарний: і в першому таймі, і в другому він демонстрував впевненість і рівновагу. Саме він наприкінці матчу заб'є гол - центрбек, який вийшов у глибоку атаку. Інші українські футболісти просто рухалися полем і було складно зрозуміти, чи донесли їм щось у роздягальні.

Формат матчу дозволяв проводити значні заміни, і Ребров вирішив випустити одразу чотирьох нових гравців. На місці Яремчука в атаці з'явився Гуцуляк, а йому на допомогу з флангу підключився Зубков. Завдяки свіжим силам нам вдавалося частіше переходити центр поля, проте головним завданням залишалася добре організована атака через передачі. Якщо тренер планував використати цей турнір для експериментів з різними комбінаціями, тоді постає питання до Шевченка – що ще він має побачити, щоб у тренерському складі відбулася справжня революція?

Синонім цієї зустрічі – запізненість. Українська команда приєдналася до боротьби занадто пізно, не встигала віддавати передачі в порожні зони, які вже були заповнені суперниками, а також зреагувала на зміни у складі із затримкою. Хоча команда контролювала м'яч на 65%, що з цього вийшло, окрім чисел у статистиці? Єдиний момент, який запам’ятався, – це вражаючий удар Зінченка, але далі справа не просунулася. Навіть після штрафного ми знову запізнилися: ніхто не встиг закрити Б'юкенена, який, стоячи спиною до наших воріт, зміг забити. А в доданий час, розслаблені суперники подарували нам пенальті – другий гол, але це зовсім не стало втіхою після такої гри.

4:2 - Канада переграє Україну в першому матчі на Canadian Shield. Претензій до збірної безліч, але всі вони тануть у порожніх хайлайтах і повному провалі за розумінням один одного. Далі нас чекає Нова Зеландія - новий суперник і набагато слабший. Якщо й там жовто-сині будуть так само беззубими, то можливо нам не варто їхати на відбір до Чемпіонату світу?