Мюнхенські уроки: Які перспективи Трамп відкрив для Європи та чи наблизився мир для України?

У цьому матеріалі заступника головного редактора РБК-Україна Мілана Лєліча, який був створений під час Мюнхенської конференції з безпеки, розглядаються результати, які отримала Україна, реакція Європи на події, а також деталі переговорів з американськими партнерами. Крім того, автор ділиться прогнозами щодо майбутнього.

"Ми прибули до Мюнхена в сумному настрої, а зараз вирушаємо назад з набагато кращими емоціями," - цю думку висловили кілька представників української делегації у розмові з РБК-Україна.

На зміну настрою вплинули дві причини. Перша - перший масштабний особистий контакт з топ-представниками нової американської адміністрації пройшов досить успішно. При цьому протягом тижня події розвивалися досить загрозливо.

На початку Дональд Трамп здивував усіх своїм телефонним дзвінком до Путіна та наступними висловлюваннями щодо України, включаючи анонси нових контактів і можливість повноцінних переговорів з російською стороною. До цього також додав свої занепокоєння міністр оборони США Піт Гегсет, який під час виступів у штаб-квартирі НАТО відкрито заявив, що Україні не варто сподіватися на членство в Альянсі.

Хоча раніше навряд чи хтось дійсно обіцяв Україні вступ до НАТО, вже те, що високопосадовець з США openly висловлює такі думки в настільки рішучому тоні, яскраво свідчить про те, що ситуація змінилася.

"Це така тактика переговорів у Трампа з нами - брати нахрапом, закидати якимись ідеями, ініціативами, анонсами переговорів тощо: давайте швидко ось це підпишемо, давай ось прямо зараз зустрінемося і все вирішимо і т. д.", - сказав РБК-Україна досвідчений український екс-чиновник на полях Мюнхенської конференції.

Крім нескінченного потоку заяв від Трампа, ситуацію загострювали і настільки ж нескінченні "інсайди" від західних медіа. І те, й інше доводилося спростовувати організаторам конференції та особисто Зеленському: наприклад, про те, що вже в Мюнхені відбудуться якісь україно-американсько-російські переговори, або що вони відбудуться трохи пізніше, але в Саудівській Аравії.

У реальному вимірі тиск з боку Трампа проявився у стимулюванні України до укладення угоди щодо видобутку корисних копалин. Проєкт цього документа нещодавно привіз до Києва міністр фінансів США Скотт Бессент.

Американці прагнули підписати цю угоду ще в Мюнхені, маючи на увазі очевидну мету – створити вигідний імідж для своєї аудиторії в США. Вони могли б заявити, що, на відміну від Байдена, ми не просто викачуємо мільярди в Україну, а укладаємо вигідну угоду.

Перед українськими представниками постало непросте і двозначне завдання. По-перше, важливо було не піддаватися тиску з боку американців занадто сильно — інакше це могло б бути сприйнято як прояв слабкості, що дозволило б нав'язувати Україні свої умови. По-друге, необхідно було знайти спосіб досягти цього без ускладнення відносин з новою адміністрацією США, які лише починають формуватися.

Згідно з повідомленнями, американська сторона спочатку висунула вимогу: особиста зустріч віцепрезидента США Джей Ді Венса з Володимиром Зеленським може відбутися лише за умови, що Україна погодиться укласти угоду щодо видобутку корисних копалин.

Врешті-решт, цю умову вдалося усунути, і зустріч відбулася. За словами кількох джерел, українська делегація успішно подолала всі етапи "перевірки". Президент Зеленський особисто роз'яснив журналістам, що запропонований документ мав у своїй основі односторонній характер і не містив жодних зобов'язань або гарантій з боку США. Тому його слід доопрацювати, проте Україна не планує відмовлятися від самої концепції.

Зустріч Зеленського та Венса в Мюнхені (Фото: пресслужба голови держави)

"Ми акуратно показали нашим американським друзям, що в нас теж є позиція. З цією угодою вони дали нам лимон, а наше завдання - перетворити його на лимонад", - сказав РБК-Україна співрозмовник в українській делегації.

Іншою причиною, що надала українським делегатам у Мюнхені певні підстави для надії, стало те, що Європа, здається, почала "оживати". Для цього їй знадобилася ціла низка рішучих ударів від адміністрації Трампа, яка минулого тижня вперше серйозно зосередилася на питаннях європейської політики.

Першим, хто вразив європейську аудиторію, став Гегсет, який відверто оголосив у Брюсселі, що США більше не будуть виконувати роль гарантів безпеки для своїх європейських партнерів. Після цього, під час Мюнхенської конференції, віцепрезидент Венс виголосив основну промову, в якій відзначив, що його увага не зосереджена на війні в Україні, конфліктах на Близькому Сході чи загрозі з боку Китаю, а на викликах, з якими стикається демократія в самій Європі.

Венс прямо і без обмежень роз’яснив європейцям, які були вражені, що їхні цінності тепер значно відрізняються від американських. "Ветерани" мюнхенських конференцій одностайно стверджували РБК-Україна, що ніколи раніше не бачили європейців, які були б настільки потрясені (в оригіналі вжито більш різке слово).

Якщо країни східного флангу ЄС та НАТО вже давно усвідомлюють реалії сучасного світу, подібно до Північних держав і Великобританії, то для "старої" континентальної Європи останні заяви стали справжнім шоком. Перспектива раптово залишитися без американської "парасольки безпеки" викликала у них справжній жах. Так само їх насторожила думка про те, що відома "трансатлантична єдність" насправді існує більше в теорії, ніж на практиці.

Виступ віцепрезидента США Венса на конференції в Мюнхені (Фото: securityconference.org)

Виступ Венса, а також коментарі Трампа і інших членів американської адміністрації безумовно привернули увагу і стали центральною темою дискусій як під час офіційних заходів у Мюнхені, так і в неформальних розмовах.

"Сьогодні ранок неділі, а в мене складається враження, що ми опинилися на сеансі у психотерапевтів. Прагнемо заспокоїтися, приборкати свої емоції, намагаємося запевнити себе, що не є настільки поганими і робимо все, що в наших силах. Проте, на жаль, це дійсно є проблемою і, можливо, це частина європейської традиції — ми постійно намагаємося аналізувати самих себе", — поділився думками президент Латвії Едгарс Рінкевичс під час одного з панельних обговорень.

У відповідь на швидкі зміни ситуації, терміновий саміт міністрів закордонних справ європейських держав був проведений прямо у Мюнхені. А вже сьогодні в Парижі запланована зустріч на рівні керівників провідних країн, яку організував президент Франції Емманюель Макрон.

Ефективність цієї діяльності стане очевидною лише з часом. На даний момент думки розділилися. "Мене турбує, що через кілька днів ми знову втратимо пильність і повернемося до звичних справ," - висловив свою стурбованість Рінкевичс.

А ось в українській делегації загалом оптимістичніші. Джерела видання розповіли, що наша сторона загалом просила європейців не загострювати стосунків з американцями, утримуватися від надто різких реакцій, що можуть тільки нашкодити. І в цьому Україну, серед іншого, підтримують британці.

Ще одна заява, що справила сильне враження на європейців, включаючи високопосадовців, політиків і журналістів, прозвучала від спеціального представника Трампа з питань України Кіта Келлога. Він зазначив, що Європа не матиме фізичної присутності на переговорах. Основна суть його слова полягала в тому, що європейці вже намагалися знайти компроміс через Мінські угоди, і результати цього процесу всім відомі. Тепер, за словами Келлога, переговори ведемо ми, американці, і продемонструємо, як слід досягати домовленостей.

Кіт Келлог у Мюнхені (Зображення з pinchukfund.org/)

У Мюнхені не проводилися конкретні обговорення щодо окремих пунктів мирного плану, таких як остаточний розподіл територій. Це підтвердили всі учасники української делегації в бесідах з РБК-Україна. Натомість, за словами Келлога, відбувалися "розмови про розмови", де обговорювалися можливі параметри мирного врегулювання. Окремі спекуляції про те, що в Мюнхені або незабаром після нього може бути підписано мирну угоду, виявилися, як і очікувалося, перебільшеними — до цього ще залишилося багато часу.

"У США зараз немає конкретного мирного плану, є, скоріше, "хмари ідей", - сказав один з поінформованих співрозмовників видання. Одна з таких ідей, наприклад - припинення вогню має бути досягнуто якомога швидше, а предметну мирну угоду можна виробити вже потім. Про це Келлог заявляв навіть публічно. Але Україна такий підхід категорично не сприймає, апелюючи до попереднього досвіду - він просто не спрацює на практиці.

На даний момент, зокрема, Україна стверджує, що необхідно відновити кордони станом на 23 лютого 2022 року. Очевидно, це питання стане темою обговорення під час російсько-американських переговорів, що відбудуться в Саудівській Аравії на наступному тижні.

України на цих переговорах не буде, але це, за ідеєю, не повинно особливо насторожувати - адже в Мюнхені, наприклад, не було Росії. І загалом, без контактів із росіянами Трамп і його команда навряд чи можуть виробити якийсь конкретний мирний план. Хоча привид "угоди у всіх за спиною" все одно витав у кулуарах Мюнхена.

Утім, зараз між Вашингтоном і Москвою йде явний обмін публічними сигналами. А це свідчить, що в кулуарному режимі домовитися не вдалося (а такі спроби однозначно були одразу після американських виборів).

Інтенсивна дипломатія на всіляких майданчиках триватиме і найближчими днями та тижнями, зокрема й у Києві, де на третю річницю повномасштабного вторгнення, 24 лютого, планується візит безлічі європейських і не тільки гостей. Очевидно, якщо Україна сама не буде виступати зі своїм порядком денним, не висуватиме й не просуватиме свої ідеї, то тоді доведеться йти у порядку денному команди Трампа. А цього варіанта все ж варто уникати.