"Я уявляла, що це європейська Африка". Британка поділилася враженнями про культурний шок, який вона пережила за сім років життя в Україні: сучасні технології, процвітаючі села та сильні жінки.

Британка Еллі, яка вже сім років мешкає в селищі поблизу Ізмаїла на півдні Одещини, розповіла про свій культурний шок від переїзду в Україну. Вона зізнається: спершу уявляла країну як бідну й недорозвинену, але реальність виявилася протилежною - з потужною цифровізацією, працьовитими людьми й неймовірно смачними продуктами.

У масштабному інтерв'ю з журналісткою Марічкою Падалко Еллі поділилася своїми відчуттями щодо України, розповівши про те, як вона закохалася в цю країну, що її найбільше вразило за останні сім років, і чому багато британців, відвідавши Україну, прагнуть повернутися знову. Еллі підкреслила, що Україна — це не лише історії про війну та труднощі, а й про людей, які здатні трудитися, піклуватися, розвиватися та перетворювати прості речі на щось виняткове.

"Я вийшла заміж за українця, і тепер він мій чоловік. Саме так ми опинилися тут. Але ще до того, як ми познайомилися, у мене вже була мрія жити в Україні. Я відвідувала цю країну кілька разів, і щось у ній так сильно мене приваблювало", - ділиться Еллі. Її перша поїздка в 2015 або 2016 році виявилася нелегкою: спека, старий автобус без кондиціонера, жахливі дороги. Тоді вона подумала: "Це мій перший і останній візит". Але через два дні все змінилося - Еллі зрозуміла, що прагне залишитися тут.

"Не можу пояснити, чому, але в моїй уяві Україна постала як Африка Європи — така бідна країна з ознаками Другого світу. Проте насправді в багатьох аспектах вона виявилася значно кращою, ніж я очікувала. І навіть перевершила Англію", - ділиться вона. Її особливо вразили темпи впровадження нових технологій, цифровізація банківської сфери та гнучкість у прийнятті рішень: "В Англії безліч процесів дуже затягнуті, особливо коли йдеться про інновації. А от в Україні — спробували, якщо працює — рухаємося далі".

Для багатьох українців село асоціюється з тяжкою працею, обмеженими шансами та відсутністю майбутнього. Проте Еллі вважає, що для британців це зовсім інша історія: такий стиль життя вважається символом добробуту та екологічної свідомості.

"В Англії, аби підтримувати такий спосіб життя, необхідно мати значний дохід. Це справжня розкіш. Тому в вашому стилі життя є щось, що виглядає надзвичайно привабливо для нас," – поділилася своїми думками блогерка.

Еллі мешкає в селищі неподалік Ізмаїла і зізнається, що її життя в селі приносить їй більше задоволення, ніж метушня городського життя: "Я усвідомлюю, що для багатьох українців мрія полягає в тому, щоб залишити село, переїхати до міста, вступити до університету і знайти роботу. Проте я обрала життя в селі, і це мені дуже до душі. Як кажуть, трава завжди виглядає зеленішою з іншого боку паркану. Люди завжди прагнуть того, чого не мають, і вважають, що десь там, в іншому місці, краще".

Еллі в захваті від українських жінок: "Вони просто вражаючі. У мене є подруги, які виховують дітей, працюють і започатковують власні бізнеси. Їхня креативність вражає, і вони постійно знаходять нові способи поєднувати материнство з кар'єрою. Вони роблять це з величезним натхненням. Це не слабкість, а справжня сила".

Смак української кухні став для Еллі та її родини справжнім відкриттям. "Коли моя мама відвідала нас, вона спробувала українські томати. У нас, у Бесарабії, вони, мабуть, найсмачніші у світі. Вона була в захваті! Після повернення додому вона намагалася знайти щось подібне, купувала найдорожчі томати в Англії, відвідувала місцеві ферми, обирала органічні продукти, все найкраще. Але жодні з них не могли зрівнятися з українськими. Вона казала, що більше не хоче їсти тутешні томати. Хочу тільки українські", - згадує мати трьох дітей.

Також трапилося і з сестрою Еллі, котра вперше в житті висловила похвалу моркві: "Я навіть не звертала уваги, адже для мене це всього лише морква. Але якщо провести порівняння, смак овочів тут кардинально інший. І, напевно, це найбільша причина, чому вся їжа в Україні така надзвичайно смачна".

Приємно вразив Еллі рівень дитячої медицини: "Після народження до нас приходив лікар додому. Перевірити умови, оглянути дитину. Особливо з першою дитиною, це було дуже цінно. Ми могли поставити всі запитання, які нас хвилювали. Це був дійсно високий рівень роботи та підтримки. Я була дуже вдячна за це".

Еллі особливо вразила трудова етика українців: "Це не завжди пов'язано з фінансовою вигодою. Вони віддаються справі, навіть коли немає очевидної користі. Українці безумовно є надзвичайно старанними людьми. Це, напевно, одне з найбільших відкриттів для мене і причина, чому я їх так поважаю - їх готовність працювати. Це не лише про те, щоб працювати заради грошей. Це більше, ніж просто робота, це стиль життя. Навіть у ситуаціях, де зусилля не призводять до миттєвих результатів, вони все одно віддаються справі на повну".

"Як британка, я звикла до підходу, при якому намагаєшся досягти найбільшого результату з найменшими зусиллями. Але це зовсім не характерно для українського менталітету. Це було одним із перших спостережень, які я зробила," - зазначила вона.

Після кількох років життя в Україні Еллі відчула, наскільки сильно змінилося її сприйняття: "Ми пішли в ресторан в Англії. Це був наш звичний ресторан, ми завжди туди ходили всією сім'єю, я його дуже любила. Але загалом сервіс, якість обслуговування в цьому ресторані були просто жахливими. Цього разу їжа здалася такою, ніби її просто розігріли в мікрохвильовці. Офіціант просто стояв, у нього був блокнот, але він постійно щось плутав. В Україні я вже звикла, що офіціант, наприклад, забирає серветки, якщо вони брудні, він одразу прибирає. Загалом рівень сервісу набагато вищий".

"Колись я думала, що їжа була смачною, але після України все здавалося безсмачним, бракувало аромату. Багато страв, які раніше викликали у мене захват, після України вже не давали того ж відчуття. Я просто не могла відшукати те, до чого звикла," - зазначила вона.

Раніше OBOZ.UA писав, що британець, який живе в Україні, розвіяв ще один стереотип про українців. Також він розповів про два моменти, які його вразили тут.