У яких громадах фінансові ресурси зросли в порівнянні з періодом до початку великої війни?

Аналіз ЕП доходів громад України показує, як війна змінила фінансову карту країни.

Податки, що стягуються в українських громадах, яких налічується приблизно 1500, слугують ефективним показником розвитку та рівня життя їхніх жителів.

Головним джерелом фінансування місцевих бюджетів виступає податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), ставка якого становить 18%. Понад 60% від зібраних коштів, які надходять від адміністрування цього податку, спрямовується у бюджет конкретної територіальної громади, тоді як залишок перераховується до обласного та державного бюджетів.

Однак не лише ПДФО наповнює місцеві бюджети. Акцизи та десятки інших фіскальних зборів теж доповнюють бюджети українських міст та містечок різних рівнів.

Аналіз рівня розвитку та добробуту в порівнянні з довоєнним 2021 роком стикається з низкою труднощів. Перш за все, у 2022-2023 роках були зафіксовані суттєві спотворення в податкових надходженнях. Значне зростання податку на доходи фізичних осіб стало наслідком збільшення чисельності військових та покращення їх фінансового забезпечення.

Проте це підвищення не було однаковим для всіх: лише окремі громади, в яких розміщені військові підрозділи, відчули приріст бюджетних надходжень. Це сталося через те, що податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується за місцем реєстрації роботодавця, а не працівника. Внаслідок цього, бюджети деяких громад зросли вдвічі або навіть у п’ять разів, і вони не завжди знали, як раціонально витратити ці додаткові фінансові ресурси.

У четвертому кварталі 2023 року Верховна Рада ухвалила рішення про вилучення надмірних коштів "військового" податку на доходи фізичних осіб у місцевих громадах, перенаправляючи ці фінансові ресурси безпосередньо до державного бюджету.

Ще однією важливою проблемою для аналізу виступають інфляція і процес детінізації заробітних плат. В умовах зростання цін, яке досягло 50%, роботодавці змушені підвищувати зарплати. Крім того, є ймовірність, що вони частково намагаються детінізувати виплати через вимоги, пов'язані з бронюванням працівників. Відомо, що для цього необхідно виконання певних умов, таких як офіційне працевлаштування та мінімальна місячна зарплата на рівні 20 тисяч гривень.

Проте навіть відносна динаміка корисна. Лідером за темпами зростання доходів є територіальні об'єднання Львівської області. За три квартали 2024 року сукупні доходи 70 тамтешніх громад разом зросли на 64% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року - до 20 млрд грн.

Громади Закарпаття, які в ЗМІ нерідко згадуються як ключові вигодонабувачі від релокації бізнесу (регіон прийняв близько 40% усіх перенесених підприємств країни), займають п'яту позицію – за останні три роки доходи місцевих громад зросли на 56%.

Завершення рейтингу не приносить значних сюрпризів. Якщо не враховувати повністю окуповану Луганщину, бюджет якої знизився на 89%, то на передостанньому місці опинилася Херсонська область, де загальний бюджет громад зменшився на 65%. Цей показник близький до Донецької області, де бюджет скоротився на 59%.

Аналіз на рівні кожної з півтори тисячі громад показує, що доходи більшості з них, що розташовані недалеко від лінії фронту, не дуже відрізняються від решти країни. Наприклад, доходи Новопавлівської та Новомихайлівської громад, які межують з Донецькою областю, зросли більш ніж на 100% в кожній.

Загальний обсяг податкових надходжень у громадах Дніпропетровської області збільшився на 47% у порівнянні з 2021 роком, що всього на 1% менше, ніж у Рівненській області.

Головною причиною цього явища є внутрішньо переміщені особи (ВПО). Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), а також акцизи на пальне і алкоголь, виступають ефективними показниками чисельності населення.

Згідно з аналізом ЕП, до початку війни цей індикатор мав 94% кореляцію з чисельністю населення в громадах. Це означає, що підвищення податкових надходжень пов'язане з зростанням кількості мешканців, а також, у свою чергу, більше населення призводить до збільшення сплачених податків.

Отже, помітне підвищення податкових ставок, ймовірно, вказує на те, що населення цих специфічних громад зросло (або, принаймні, залишилось на тому ж рівні).

Цю інформацію частково підтверджує Міжнародна організація з міграції (МОМ). Згідно з їхніми даними, з початку великої війни і до серпня 2024 року Дніпропетровська область зазнала втрат у 144 тисячі осіб, водночас вона прийняла 455 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Цей регіон є найбільшим притулком для переселенців з Донеччини.

У регіонах, таких як Дніпропетровщина, Харківщина та Запоріжжя, спостерігається висока внутрішня міграція – до 80-90% переселенців обирають залишитися в межах своїх областей, змінюючи лише громади на більш безпечні сусідні території. Це сприяє підтримці економічної активності в інших громадах і областях.

У підсумку, саме в Дніпропетровській області протягом 2024 року було відкрито найбільше нових робочих місць після Київського регіону.

Хоча зміни в податкових надходженнях можуть слугувати індикатором економічної активності та чисельності населення в громадах, вони не завжди точно відображають справжні фінансові можливості.

Наприклад, у Закарпатській області у 2021 році державні дотації становили 60% бюджету, а у 2024 році - лише 25%. "Релокація принесла мільярди, яких ми ніколи не збирали раніше", - зазначає голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай.

Відповідно за останній рік у відносному вираженні найбільше зросли дотації Світлодарській чи Гpoдівській громадам на Донеччині (центри відповідно Краматорськ і Покровськ). Вони частково замістили собою екстремально велике минулорічне зростання надходжень від "військового" ПДФО і знищену війною економіку.