Дослідники розкрили причини, чому втомленість жінок залишається непоміченою, тоді як втому чоловіків легко помітити.
Дослідники NASA розкрили причини, чому втомлені жінки отримують значно менше уваги, ніж втомлені чоловіки. Це відкриття стало результатом їхнього дослідження.
Згідно з його результатами, люди регулярно недооцінюють ступінь втоми жінок, тоді як втома чоловіків значно переоцінюється. Вчені кажуть, що це може бути пов'язано з тим, що жінки докладають більше зусиль, щоб здаватися товариськими, навіть коли вони виснажені. А чоловіки можуть здаватись більш втомленими, саме через те, що вони менш уважні та експресивні в розмові, пише MailOnline.
За словами дослідників, розуміння цих відмінностей має життєво важливе значення, коли мова йде про спостереження за астронавтами в космосі. Вважається, що більша частина всіх космічних і авіаційних аварій спричинені втомою, а це означає, що точна оцінка того, наскільки хтось втомився, може врятувати життя.
Боротьба з втомою залишається актуальною задачею для космічних агентств, зокрема NASA, оскільки їм необхідно, щоб екіпажі діяли на піку своєї продуктивності. Тому дане дослідження мало на меті створення методу для оцінки втоми, що грунтується виключно на невербальних сигналах, зокрема, на мовленні тіла.
Добровольців запросили провести бесіду з незнайомою людиною протягом п'яти хвилин, після чого їм було запропоновано оцінити рівень втоми, який вони відчували під час спілкування. Вимірювання втоми відбувалося за шкалою від нуля, що вказує на відсутність втому, до 10, що сигналізує про максимальне виснаження. Далі, інша група з 71 учасника переглянула беззвучні відеозаписи цих розмов і оцінила, наскільки втомленими, на їхню думку, виглядали учасники бесіди в той момент.
Дослідниця, доктор Морган Стосіч з Космічного центру ім. Джонсона NASA в Х'юстоні, не знайшла жодних ознак взаємозв'язку між невербальними сигналами та самооцінкою втоми. Проте, в її дослідженні, опублікованому на платформі ResearchGate, виявлено значні відмінності між чоловіками та жінками.
Хоча жінки скаржилися на більшу втому, спостерігачі недооцінювали їхній рівень втоми в середньому на 1,3 бали. Водночас, оцінюючи втому чоловіків, спостерігачі надавали їм приблизно на 0,9 бала більше, ніж ті самі чоловіки відзначали у своїх скаргах.
Спостерігаючи за невербальними сигналами учасників, дослідники виявили, що жінки, зазвичай, демонстрували поведінку, яка підкреслювала їхню уважність, наприклад, активно використовуючи зоровий контакт. Хоча це не було безпосереднім свідченням реального рівня втоми учасників, спостерігачі могли сприймати ці жести як істинні ознаки концентрації.
Ці результати відповідають зростаючій кількості досліджень, які показують, що проблемам жінок приділяється значно менше уваги.