Важливе оновлення. Чому Зеленський обрав змінити склад Кабінету Міністрів, але залишив на посаді прем'єра Шмигаля.

Дізнайтеся, чому президент Володимир Зеленський нарешті вирішив провести зміни в уряді, чому ці події відбулися саме тепер, які проблеми виникли, як прем'єр Денис Шмигаль зміг зберегти свою посаду, а також що стоїть за кожним з нових призначень та звільнень. Усе це в матеріалі журналістів РБК-Україна Мілани Лєліч та Уляни Безпалько.

Ще до обіду середи, 4 вересня, виникло враження, що широко анонсоване кадрове оновлення Кабінету Міністрів може не відбутися. Верховна Рада виявила неочікувану активність і відмовилася звільнити голову Фонду державного майна Віталія Коваля та віце-прем'єра Ірину Верещук, яких планувалося перевести на інші посади. У зв'язку з цим, питання про звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби вирішили навіть не виносити на голосування, оскільки голосів для цього явно не вистачило б.

Проте за кілька годин, здається, вдалося подолати труднощі. На вечірнє засідання фракції "Слуги народу" завітали президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль та кандидати на посади в Кабінеті Міністрів. Під час зустрічі вдалося знайти рішення для нагальних питань. Таким чином, "велике перезавантаження" уряду має завершитися вже сьогодні.

Приблизно наприкінці весняного періоду знову почали говорити про значні зміни в складі уряду. Відтоді це питання неодноразово обговорювалося в кулуарах, проте до конкретних дій так і не дійшло.

Все парламентське літо, до кінця липня, кожного пленарного тижня депутати ставили одне одному, а іноді й журналістам, питання: то що з Кабміном? І щоразу розгляд цього питання переносився з різних причин, про що тоді докладно писало РБК-Україна. Активно ходили навіть розмови про повне перезавантаження - зміну прем'єр-міністра, що автоматично спричинило би відставку всього складу уряду.

На початку вересня питання щодо кадрових змін нарешті потрапили до сесійної зали. Як повідомляє видання, одним з основних мотивів є те, що українське керівництво планує провести багато важливих зустрічей, поїздок, переговорів і самітів, і до цього періоду необхідно мати сформовану команду.

"Якщо не вжити заходів зараз, ми опинимося в жовтні, де невідомо, що нас чекає: обстріли, проблеми зі світлом і так далі. Тому ми вирішили оперативно вирішити всі кадрові питання", - ділиться думкою співрозмовник з правлячої партії.

У підсумку, уряд України зазнає суттєвих змін, оскільки більше половини його складу буде оновлено, при цьому Денис Шмигаль залишиться на своїй посаді. Проте, основним бенефіціаром від цих кадрових перестановок, за словами співрозмовників РБК-Україна, вважається голова Офісу президента Андрій Єрмак, який зміцнив свої позиції в виконавчій владі.

Проте ще в липні ситуація з кадровими питаннями виглядала безвихідною. Як повідомили численні джерела з оточення влади, існувала думка, що Офіс президента Зеленського розглядає першу віце-прем'єрку Юлію Свириденко як можливу наступницю прем'єра Дениса Шмигаля. Ця пропозиція отримала підтримку від глави Офісу президента Андрія Єрмака. Однак проти такого перестановки виступали, як відкрито, так і в тіні, кілька впливових осіб у владі, серед яких і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Ольга Стефанішина, Андрій Єрмак, Володимир Зеленський, Дмитро Кулеба та Андрій Сибіга (зображення: Getty Images)

Останні схилялися до того, щоб обмежитися точковими перестановками та призначеннями, наприклад, заповнити місяцями порожні крісла глав окремих міністерств. А проти цього, своєю чергою, виступав уже Андрій Єрмак.

Одним із поширених доводів є те, що в Раді не було б достатньо голосів для призначення Свириденко. Якщо ж звільнити Шмигаля без призначення нового прем'єра, тоді весь склад уряду залишиться в невизначеності.

"Насправді, якби було потрібно, то Рада проголосувала б за кого треба. У результаті, уламали би, укатали", - каже один із досвідчених "слуг".

Проте важливу роль зіграли й інші фактори. Зокрема, юридична коректність зміни керівника уряду в умовах військового стану — адже це могло б призвести до призупинення повноважень Кабінету Міністрів, що є неприпустимим за чинними правовими нормами.

Незважаючи на те, що представники влади, з якими спілкувалися журналісти РБК-Україна, обговорювали варіанти обходу певних перешкод, учасники процесу після ретельного аналізу дійшли висновку, що з юридичної перспективи зміна складу Кабінету Міністрів виглядає сумнівною.

І якщо в самій Україні на це, в принципі, могли б заплющити очі, то це питання, як виявилося, дуже важливе для західних партнерів. Адже прем'єр-міністр України - по суті ключовий "стейкхолдер" отримання допомоги, з ним підписуються всілякі меморандуми та угоди про гранти-кредити та їх умови. І для західних столиць важливо, щоб не було жодних сумнівів щодо легітимності того, хто у цих документах представляє Україну.

Крім того, якихось конкретних претензій до Шмигаля за чотири роки його прем'єрства не було. "Якщо звільняти, то за що?" - такий аргумент, серед інших, використовували прихильники прем'єра. За бажання, звичайно, такі претензії можна було б сконструювати. Але як тоді виглядало би призначення Шмигаля на іншу високу посаду - а Зеленський у будь-якому разі хотів залишити його у своїй команді. Нарешті, Шмигаль залишився у Києві в перші дні великої війни, був на знаменитому відео "Всі ми тут", яке президент зняв на селфі-камеру у дворі Банкової на другий день вторгнення, і це далеко не останній за значимістю аргумент.

Крім того, його потенційна наступниця Юлія Свириденко, як кажуть, дещо побоювалася підвищення. "Бути прем'єром - це завжди бути під величезним тиском", - пояснює співрозмовник.

В результаті Прем'єр-міністр зумів зберегти свою позицію, і в найближчому майбутньому його відставка не виглядає ймовірною. Проте, було прийнято рішення суттєво скоротити склад Кабінету Міністрів.

"Фактично, Єрмак "поступився" Шмигалем за рахунок усіх, хто йому не до вподоби в уряді", – зазначає ще одне джерело РБК-Україна у владних колах.

Передусім, варто зазначити, що це, безумовно, стосується міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Він один із небагатьох урядовців, які володіють власним політичним іміджем і активно взаємодіють із медіа. Слід також пам'ятати, що головним дипломатичним органом в Україні є Офіс президента, а сам президент Зеленський виконує роль головного дипломата. Водночас, Кулеба мав особисті знайомства та контакти з багатьма ключовими політичними діячами Заходу, включаючи президента США Джо Байдена.

Однак, за словами представників президентського апарату, Кулеба залишиться в команді і продовжить свою дипломатичну діяльність, ймовірно, у Брюсселі.

На посту міністра замість Кулеби буде Андрій Сибіга, його перший заступник. Сибіга є досвідченим дипломатом, а перед тим, як повернутися до МЗС, обіймав посаду заступника голови Офісу президента. У цій ролі він активно залучався до всіх важливих переговорів і зустрічей за участю Зеленського, виконуючи значну частину зовнішньополітичних зобов'язань.

Зал Верховної ради 4 вересня (фото: t.me/verkhovnaradaukrainy)

Відставка Олександра Камишіна з посади голови Мінстратпрому викликала різні трактування серед джерел РБК-Україна. Згідно з однією з версій, у нього виникли труднощі у взаємодії з Міністерством оборони, яке є фактично "партнером" для Мінстратпрому. Інша версія свідчить про проблеми у стосунках з військовими підприємствами, що підпорядковуються йому. "Він управлінець з досвідом роботи у великій компанії, але йому доводилося взаємодіяти з людьми, які займаються практичною роботою", - зазначає один із співрозмовників РБК-Україна.

У будь-якому випадку, Камишін залишиться частиною урядової команди і, ймовірно, перейде на посаду в Офісі президента, де працюватиме як стратегічний радник, зосередившись на питаннях озброєння та інфраструктури. "Президент підкреслив, що Камишін дійсно необхідний йому в Офісі, і за фактом це підвищення", - зазначив один з депутатів, який брав участь у засіданні фракції СН.

Згідно з інформацією, яку надали кілька джерел РБК-Україна, на місце Камишіна спочатку вважали, що його наступником стане заступник Сергій Боєв. Проте в результаті новим керівником призначено Германа Сметаніна, який очолює "Укроборонпром".

Відхід Дениса Малюськи всі у владі пояснюють однаково - "він просто втомився". Малюська - один із небагатьох міністрів "першого призову", який пропрацював на посаді весь час каденції Зеленського, з 2019 року. Міністерство тепер очолить віце-прем'єр із європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Логіка призначення в тому, що переговори про вступ України до ЄС - це насамперед напрацювання нормативно-правової бази, і Мін'юст тут є ключовим органом. Стефанишина збереже за собою і нинішню посаду, як і статус головного переговорника з Євросоюзом.

Одне з найбільш неочікуваних призначень - Микола Точицький, який до цього моменту обіймав посаду заступника голови Офісу президента, тепер очолить Міністерство культури та інформаційної політики. Це рішення стало несподіванкою як для багатьох співрозмовників РБК-Україна з владних структур, так і для представників культурного середовища в соціальних мережах. Адже Точицький є дипломатом за професією, і до свого призначення в ОП у квітні цього року працював у різних установах Міністерства закордонних справ та представництвах України в інших країнах. Зокрема, під час великої війни він відповідав за координацію отримання військової допомоги від західних партнерів у МЗС.

Однак, джерело РБК-Україна в президентському оточенні стверджує, що призначення Точицького має свою логіку. Влада планує трансформувати його міністерство переважно в міністерство інформаційної політики, подібне до "Мінстець" при попередній адміністрації, тоді як питання культури можуть відійти на другий план.

Ідея якось посилити інформаційну політику на Банковій витала давно і на найвищому рівні, обговорювали варіанти і створення окремого міністерства, і окремої держкомпанії, умовної "Укрпропаганди", які б займалися інформаційною боротьбою з агресорами і всередині України, і за її межами. А Точицький, каже співрозмовник РБК-Україна, саме відповідав за різні інформаційні операції за кордоном, як у МЗС, так і на Банковій. І його посада називатиметься так: міністр культури та стратегічних комунікацій.

Питання про можливе звільнення віце-прем'єра та міністра з питань реінтеграції Ірини Верещук обговорювалося вже давно. Однак сама Верещук не мала наміру залишати свою посаду і навіть тримала цю інформацію в секреті від своїх прихильників у парламенті до останнього моменту. В результаті, голоси для її відставки так і не були знайдені. Проте згодом стало відомо, що Верещук отримає нову посаду - заступника глави Офісу президента, що в контексті сучасної влади можна вважати деяким підвищенням.

На заміну Верещук в Кабінеті Міністрів поки що не буде призначено нової особи. Передбачається, що її функції будуть інтегровані до Міністерства відновлення. Також існує ймовірність створення міністерства повернення українців до кінця року. Нардеп від партії "Слуга народу" Марія Мезенцева була запропонована на посаду його керівника, але наразі вона відмовилася від цієї пропозиції.

Після тривалих переговорів Міністерство відновлення ухвалило рішення не розділяти структуру на дві частини і призначити керівником Олексія Кулебу, який до цього був заступником голови Офісу президента з регіональної політики. За словами джерел з кулуарів, він до останнього коливався з приводу цього призначення, надаючи перевагу своїй посаді на Банковій. Тепер його офіційна назва посади звучатиме як: віце-прем'єр з відновлення - міністр розвитку територій та громад.

Протягом найближчих двох місяців планується юридичне відокремлення Міністерства інфраструктури від його поточного міністерства, про що повідомили депутатам з фракції СН на засіданні. Наразі невідомо, хто може очолити новоутворене міністерство. Водночас деякі джерела висловлюють сумніви щодо реальності даного поділу у найближчій перспективі.

Олексій Кулеба (фото: Getty Images)

Ледь не зірвалося призначення Віталія Коваля міністром аграрної політики. Депутати не дали голосів за його звільнення з нинішньої посади - голови Фонду держмайна. Співрозмовники РБК-Україна в СН називали різні причини: від того, що депутати не встигли вчасно дійти до зали до тихого саботажу.

Отже, умовна "група Павлюка" у СН протестувала проти призначення Коваля міністром агрополітики, вирішивши зупинити цей процес на самому початку, не давши йому покинути ФДМ. Інший співрозмовник у СН зазначив, що невдача голосування за звільнення Коваля пов'язана з підтримкою аграрним комітетом нинішнього в.о. міністра Тарса Висоцького, адже вони прагнули зберегти його в міністерстві. В результаті на засіданні фракції нардепів їм пообіцяли, що Висоцький залишиться в Мінагро.

Інші можливі призначення великого ажіотажу не викликали. Матвій Бідний залишиться на чолі Мінспорту, вже без приставки "в.о.". Світлана Грінчук із Міненерго займе пост голови Мінекології (колишній керівник Руслан Стрілець, за інформацією видання, залишив чимало питань). Довгий час було невідомо, хто стане новим очільником Мінветеранів. Зрештою, цю посаду отримає заступниця міністра оборони Наталя Калмикова, яка раніше керувала Українським ветеранським фондом.

***

"Засідання фракції відбулося в конструктивній атмосфері. Президент визнав, що його рішення звільнити та призначити міністрів без узгодження з депутатами було помилковим. Він зазначив, що деякі члени уряду вичерпали свої можливості, і вкрай необхідні зміни, а також нові обличчя в команді", - поділився інформацією співрозмовник з СН.

І він, і інші депутати, з якими за підсумками засідання поспілкувалося РБК-Україна, впевнені, що після зустрічі із Зеленським шанси на успішне голосування за відставки та призначення нових міністрів стали набагато вищими.

"Думаю, що всі голосування тепер пройдуть гладко", - сказав один із нардепів.