"Великий Брат" проникає в особисті фінанси: нові обмеження від Нової пошти та банків трансформують існуючі правила.
З червня в Україні введено нові обмеження на грошові перекази та доставку товарів компанією "Нова пошта". Ці зміни пояснюють необхідністю боротьби з тіньовою економікою. УНІАН проаналізував, яким чином ці нововведення можуть відобразитися на підприємствах і пересічних громадянах.
Фінансовий сервіс NovaPay від Нової пошти запровадив нові ліміти для грошових переказів. З 1 червня одна фізична особа може надсилати не більше п'яти посилок з післяплатою на загальну суму 30 тисяч гривень на місяць.
Ці нововведення викликали значне занепокоєння у клієнтів. У відповідь на це компанія поспішила заспокоїти своїх споживачів, зазначивши, що зміни стосуються лише посилок з післяплатою, для яких відправник чекає на повернення коштів від отримувача. Нові обмеження не поширюються на звичайні посилки. Крім того, в "Новій пошті" підкреслили, що загальна кількість звичайних посилок, які можна відправити або отримати, залишиться без змін.
"Наше прагнення полягає у тому, щоб забезпечити комфортний доступ до послуг без зайвих труднощів і питань для підприємців. Проте, з огляду на посилення державного контролю над бізнесом, ми змушені впроваджувати нові процедури та регуляції," - зазначили в компанії.
Невдовзі стало відомо, що система NovaPay була оштрафована на 90 мільйонів гривень через неналежний фінансовий моніторинг своїх клієнтів.
Дійсно, фінансові установи, такі як банки, зобов'язані проводити оцінку ризиків своїх клієнтів, ретельно аналізуючи всі фінансові транзакції на предмет їх легітимності, враховуючи цілі, характер і зв'язки цих операцій. У випадку з NovaPay, якщо особа постійно отримує великі суми післяплат, фінансова компанія повинна призупинити надання послуг до з'ясування джерела цих коштів.
Іншими словами, якщо ви регулярно щось продаєте (навіть якщо це ваші вживані старі речі: наприклад, книги, журнали, одяг, техніка та будь-що ще), але не є ФОП'ом, будьте готові пояснювати, що не займаєтесь прихованою підприємницькою діяльністю.
"Держава прагне збільшити контроль над різними процесами, що є частиною її зусиль у боротьбі з тіньовою економікою. В Україні значна частина економічної діяльності відбувається в тіні, і нині ведуться пошуки шляхів для її зменшення", - розповідає Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, в інтерв'ю для УНІАН.
Одночасно з цим з 1 червня найбільші банки України, що підписали меморандум у грудні 2024 року, посилили ліміти на перекази фізичних осіб із непідтвердженими доходами - до 100 000 гривень зі 150 000 гривень на місяць. При цьому для клієнтів, які визначені банками як високоризикові, встановлено обмеження у 50 000 гривень на місяць.
Але чи дійсно нові обмеження допоможуть побороти тіньовий сектор, чи матимуть зворотній ефект? І як тепер бути людям? УНІАН розпитав економістів, аби знайти відповіді на ці питання.
Фахівці роз'яснюють стратегію уряду в наступний спосіб: державні органи прагнуть збільшити податкові надходження і показати міжнародним союзникам, що вони активно досліджують та залучають внутрішні ресурси.
"Україна активно досліджує нові можливості та показує партнерам, що ми також прагнемо знайти фінансові ресурси всередині країни. Ми усвідомлюємо наявність значного тіньового сектору та маємо намір його скоротити, шукаючи кошти, які залишаються поза контролем держави", - зазначає Іван Ус.
Цю точку зору підтримує фінансовий експерт Андрій Шевчишин.
"Ми давно чуємо про необхідність більш активної детінізації ринку. І зараз держава намагається це впроваджувати. Тому "Нова пошта", можливо, і не хотіла б цього, але змушена працювати в нових умовах. Якщо у вас сума справді нижча за 30 тисяч гривень на місяць, можемо уявити, що це, наприклад, бабуся, жінка або чоловік, які просто розпродають свої речі. Чи може така сума перевищити 30 тисяч? Іноді так, але не завжди", - каже Шевчишин у коментарі УНІАН.
Одночасно, фахівець зазначає, що у разі надання особою документів, які засвідчують легітимність цих дій, транзакція буде здійснена.
"Якщо перекази регулярні, фактично йдеться про постійну діяльність, наприклад, онлайн-магазин або дрібний бізнес. У такому випадку потрібно офіційно влаштуватись або зареєструвати ФОП. Це спроба держави вивести з тіні додаткові доходи", - додає він.
Однак на практиці ситуація виявляється набагато складнішою. Коли виникають обмеження, люди завжди знаходять способи їх обійти. Вже зараз можна помітити, що обмеження на банківські перекази спонукають людей все частіше використовувати готівку для розрахунків.
Економічні аналітики вважають, що громадяни можуть без особливих труднощів обходити заборони на надсилання посилок з післяплатою.
"Люди можуть почати укладати угоди безпосередньо: переказувати гроші на картку, зустрічатися особисто та передавати товари без використання сервісів на кшталт NovaPay. Однак це призведе до підвищення ризику шахрайства. Адже за відсутності офіційної транзакції немає й підтвердження. Продавці можуть почати вимагати попередньої оплати від клієнтів," - зазначає Андрій Шевчишин.
Іван Ус, в свою чергу, не відкидає ймовірність виникнення "сірого" ринку доставки.
"З'являться послуги транспортування продукції поза офіційними мережами. Ми знаємо "Укрпошту", "Нову пошту", а з'явиться якась неофіційна структура, яка буде займатися цим. На жаль, громадяни будуть звертатись до таких структур, де не буде ніяких обмежень, пояснень. Це, як на мене, навпаки буде стимулювати тінізацію", - попереджає Ус.
На його думку, прагнення держави збільшити податкові надходження є цілком логічним. Проте він підкреслює, що вибрані для цього способи є занадто суворими.
"З одного боку, ми усвідомлюємо, що державі необхідні фінансові ресурси, однак з іншого - не можна бездумно вилучати кошти з усіх джерел. Як зазначав колишній прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю, 'погане управління державою призводить до того, що її громадяни прагнуть покинути країну'. Я не вважаю, що наше керівництво прагне створити умови, за яких люди будуть бажати емігрувати", - підкреслює Іван Ус.
Проте не всі фахівці оцінюють цю ініціативу однозначно негативно. Економіст і координатор "Економічної експертної платформи" Олег Гетман вважає, що це є логічним кроком у напрямку детінізації економіки.
"Триває тенденція до детінізації роздрібного сектору, коли деякі фізичні особи, що здійснюють торгівлю на мільйонні суми комерційних партій, намагаються маскуватися під звичайних споживачів і уникають сплати будь-яких податків", - зазначає Гетман в інтерв'ю УНІАН.
Він вважає, що в цьому рішенні є певний позитив, адже якщо особа займається торгівлею комерційними партіями на десятки або навіть сотні тисяч гривень щорічно, то мова йде не про її особисті речі, а про справжні комерційні угоди.
Отже, цій особі необхідно відкрити ФОП або ТОВ. Для таких людей існують дуже зручні варіанти ФОП першої, другої та третьої групи. Це одна з найкращих систем, які ми спостерігали в Європі. Таким чином, ця особа може зареєструвати ФОП, вести торгівлю без обмежень на свій розрахунковий рахунок, працювати з післяплатою та використовувати різні способи ведення бізнесу. Якщо вона бажає залишитися фізичною особою і здійснювати торгівлю на мільйони гривень, не сплачуючи податки, це буде несправедливо по відношенню до тих, хто виконує свої податкові зобов'язання. Тому, ймовірно, цей крок є правильним, але він має бути більш комплексним і системним, а не лише точковим, - зазначає Гетман.
Крім встановлення обмежень на онлайн-платежі та грошові перекази через "Нову пошту", український уряд також розпочав роботу над регулюванням ринку цифрових платформ і послуг. У Верховній Раді вже подано законопроєкт, що пропонує введення оподаткування доходів від продажу товарів і послуг через маркетплейси, такі як OLX, Rozetka, Uber, Bolt, Glovo та інші.
На сьогоднішній день існує зареєстрований законопроєкт, що стосується цифрових платформ, який Міністерство фінансів представило в кінці квітня. Якщо цей законопроєкт буде схвалений, то навіть у випадку продажу одного товару на OLX або подібних платформах банківська таємниця більше не матиме сили, - повідомив експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін в інтерв'ю УНІАН.
Суть ініціативи полягає в тому, що оператори таких платформ надсилатимуть до податкової інформацію про своїх користувачів - продавців і виконавців послуг, а також розміри їхніх доходів.
"Незважаючи на те, що законопроєкт ще не отримав остаточного схвалення, ймовірність його прийняття є досить високою, оскільки він виступає одним із ключових сигналів для МВФ. У разі ухвалення, його дія почне діяти з 2026 року", - зазначає Монін.
Законопроєктом передбачається, що платити доведеться 5% з річного доходу особи, що продає товари або надає послуги через цифрові платформи, плюс 5% військового збору. Тобто, загалом 10 відсотків. Проте зазначається, що обов'язок сплачувати податки торкнеться не усіх, а лише тих людей, які мають на платформі постійний заробіток та великі річні обороти.
Економіст та координатор "Економічної експертної платформи" Олег Гетман висловив позитивну думку про нову законодавчу ініціативу. Він також зазначив, що в деяких країнах Європейського Союзу існують річні обмеження, наприклад, у розмірі 2000 євро на продаж вживаних товарів, що дозволяє уникнути оподаткування для простих громадян.
"У нас теж, коли буде оподаткування цифрових платформ, так само буде введено. Але знову таки, ніхто навіть за 10 речей нікого не турбує, якщо людина розмістила оголошення на OLX і залишила свою картку фізособи. У нас діє банківська таємниця - якщо людина продала 10-15 речей, нікого це не турбує. Податкова та банки зараз почали турбуватися саме тими, хто торгує на сотні тисяч і мільйони гривень та не платить при цьому жодних податків. За ними йде певного роду полювання", - пояснює Гетман.
Отже, чи має хвилюватися пересічний українець, що іноді щось продає в інтернеті? За словами експерта, ні. Законопроєкт орієнтований насамперед на великі цифрові платформи, через які працюють сотні тисяч людей.
Він орієнтується на цифрові платформи та їхні сервіси. Це стосується 300-400 тисяч водіїв, кур'єрів, сантехніків, які працюють через популярні сервіси, такі як Bolt, Uber, Kabanchik, Glovo та інші. Ми гарантуємо, що це не вплине на дрібних підприємців. Або ж буде встановлено обмеження в 2000 євро, або, що більш вірогідно, це взагалі не торкнеться платформ оголошень, таких як OLX. Вони не повинні вважатися цифровими платформами. Люди, які реалізують вживані товари, зможуть продовжувати їх продавати без жодних податків. Проте великі сервіси, де працюють сотні тисяч осіб, підпадуть під це регулювання, і це забезпечить зручний та простий механізм оподаткування. Замість 23% ставка становитиме 5+5%, а після завершення військового стану — лише 5%. Це крок на зустріч тим, хто займається подібними послугами, - зазначає Гетман.
Разом з тим, українці вже отримують "листи щастя" від податкових органів з вимогами сплатити суми, що сягають кількох тисяч, а іноді й сотень гривень. Це наочно ілюструє, що навіть найгідніші ініціативи можуть мати негативні наслідки внаслідок неефективної реалізації.
Причини для людей
Отже, думки фахівців, які аналізують нові фіскальні норми, виявились розділеними. Тим не менш, залишається відкритим питання: як забезпечити захист для людей, які не є підприємцями, а просто прагнуть позбутися зайвих речей, від непотрібних проблем і штрафів? Так, наміри держави боротися з тіньовою економікою зрозумілі, проте схоже, що тепер під пильним оком Податкової можуть опинитися всі. Як кажуть, у лісі рубають дрова, а уламки летять до села.
"На мою думку, найкраще уникати продажу вживаних товарів. Зручніше їх просто віддавати, адже це потребує менше зусиль," - підкреслює експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.
Водночас він вважає, що нові фіскальні ініціативи можуть, навпаки, підштовхнути людей до неформальної торгівлі.
"Мені здається, що в результаті все це може призвести до формування закритих спільнот, де користувачі уникатимуть традиційних цифрових платформ. Наприклад, можуть з’явитися Telegram-канали, подібно до того, як колись розміщували оголошення на стовпах – люди обмінюватимуться інформацією про продаж та купівлю товарів. Виникне тенденція до відмови від звичних платформ", - висловив думку Монін.
Експерт у сфері оподаткування та керівник Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин радить усім звертати увагу на нюанси.
"Кожна фізична особа, яка регулярно продає свої речі, стикається з ризиками, особливо якщо це відбувається часто, на значні суми і протягом року. Варто приділити увагу правильному оформленню таких угод. В усіх фінансових документах повинно бути чітко вказано, що продаж здійснюється між фізичними особами, а предмети є вживаними — це має велике значення", - зауважує Черкашин.
По-друге, він підкреслив важливість збереження документів: необхідно фіксувати, хто придбав товар, за яку суму та коли саме здійснювалася покупка. Це допоможе підтвердити походження товару та пояснити, що діяльність не є комерційною, якщо виникне потреба у перевірці.
Однак, висновки фахівця є невтішними:
"Золотого правила, що зробити, щоб до тебе не прийшли, вже не існує. Податкова вже лізе в кишеню, відстежує рух коштів. Скоро, ймовірно, вона зможе отримувати інформацію з банківських рахунків без рішення суду. Тому сумнівні операції під загрозою. Ну або йти в готівку", - каже експерт з податків.
...Якщо ви зрідка та задешево продаєте власні речі, тоді вам, ймовірно, нічого не загрожує. Нові обмеження спрямовані радше на регулярну комерційну діяльність. Проте чи допоможуть вони наповнити бюджет, є відкритим питанням. Існує ризик, що частина людей шукатиме обхідні шляхи, а дехто й зовсім відмовиться від онлайн-продажів.
