Вибори до Європейського парламенту в Україні: амбіція, до якої слід почати готуватися вже сьогодні.
Україна вже давно присутня у сесійній залі Європарламенту. Настав час зробити це юридичним фактом
Курс на здобуття повноправного членства України в Європейському Союзі закріплений у Конституції, тому узгодження українських законів та практик з європейськими стандартами повинно здійснюватися без перерви.
Це також торкається виборчого законодавства. Незважаючи на те, що в умовах воєнного стану Україна зараз не проводить вибори, ця сфера є однією з тих, що вимагатиме реформ для інтеграції в Європейський Союз. Особливо це стосується законодавчого регулювання організації та проведення виборів до Європарламенту після приєднання України до Союзу.
На даний момент перспектива "європейських виборів" в Україні виглядає як віддалена мета. Однак за кожною великою метою завжди прихована ретельна та складна праця. Коли ця потреба стане актуальною, миттєво подолати стратегічні та організаційні труднощі буде неможливо. Тому важливо почати підготовку заздалегідь.
Крім того, розробка технічних рішень для залучення українців до європейських виборів сприятиме покращенню практик національних виборів.
І на додаток у Євросоюзі зараз відбувається пошук балансу між уніфікацією виборчих процедур та різноманіттям національного регулювання, і за цим процесом нам варто уважно слідкувати.
В рамках Дорожньої карти щодо верховенства права, затвердженої урядом, Україна зобов'язалася створити та прийняти законодавство, яке визначить порядок голосування та балотування для українських громадян на виборах до Європейського парламенту. Крім того, цей закон також встановить аналогічні умови для громадян ЄС, які мають постійне місце проживання в Україні.
Ці норми стануть актуальними тільки після того, як Україна стане членом Європейського Союзу, але створення стратегічної основи вже зараз є важливим завданням.
Цей приклад також демонструє, що простого копіювання європейських норм недостатньо для їх успішного впровадження.
Україна має не лише адаптувати положення чинної директиви щодо виборчих прав громадян ЄС, а й самостійно визначити більшість аспектів організації виборів до Європарламенту на власній території. Бо у цьому питанні Євросоюз дає державам-членам певну свободу вибору.
Є моменти, які залишаться незабутніми.
Наприклад, кількість українських депутатів у Європейському парламенті формуватиметься на основі загальноєвропейського рішення, яке враховуватиме чисельність населення країн. Для прикладу: у 2024 році Польща отримала 53 мандати при населенні 37 мільйонів. Враховуючи демографічні зміни в Україні і необхідність перерозподілу мандатів серед нових членів ЄС, українська квота, ймовірно, буде меншою.
Загалом, законодавство Європейського Союзу визначає лише основні принципи організації виборів до Європейського парламенту, які є спільними для всіх держав-членів. Важливо зазначити, що громадяни ЄС, які переїхали для проживання, роботи чи навчання в іншу країну Євросоюзу, мають право брати участь у виборах до Європарламенту та висувати свої кандидатури в тій країні, де вони проживають, на рівних умовах з її громадянами.
Серед основних принципів організації виборів до Європейського парламенту можна виділити використання пропорційної виборчої системи. Проте в кожній країні ця система може реалізовуватися по-різному — з відкритими чи закритими списками, або ж за методом єдиного перехідного голосу (single transferable vote).
Утім, роль партій у висуванні кандидатів до Європарламенту сама по собі визначає ще одну зміну, яку Україні доведеться запровадити.
У політичних процесах повинні активно залучатися громадяни інших країн Європейського Союзу.
Тож під час майбутньої реформи партійного законодавства Україні слід забезпечити участь громадян інших держав ЄС у внутрішньопартійних процесах на всіх рівнях.
Європейські установи підкреслюють, що такі громадяни мають право також стати членами політичних партій у країні, де вони перебувають. Зокрема, Європейський суд раніше визначив, що Чехія та Польща, відмовляючи мобільним громадянам ЄС у цьому праві, порушили свої зобов'язання, закріплені в Договорі про функціонування Європейського Союзу.
Необхідність реформування законодавства щодо політичних партій зазначена в Дорожній карті, яка стосується роботи демократичних інститутів і була затверджена урядом.
Ще однією загальною нормою в рамках ЄС є те, що поріг для участі партій та кандидатів у виборах не може бути вищим за 5%; однак конкретний показник визначається на національному рівні. На останніх виборах до Європейського парламенту 13 країн ЄС взагалі не запроваджували жодних виборчих бар'єрів.
Принцип несумісності мандата європейського депутата з урядовими функціями, національними парламентськими повноваженнями, а також з посадами в Європейській комісії та інших європейських установах є обов'язковим для всіх країн-членів ЄС. Однак для нових членів Євросоюзу передбачався перехідний період, протягом якого можливе суміщення національних посад із депутатським мандатом у Європейському парламенті.
Та більшість аспектів регулювання виборів до Європарламенту визначається на національному рівні.
Зокрема, зараз кожна держава самостійно встановлює мінімальний вік, від якого громадяни отримують право голосу; вимоги до балотування кандидатів; умови голосування за кордоном; період передвиборчої кампанії; особливості пропорційної виборчої системи та виборчий бар'єр; виборчі округи; контроль за виборчими фінансами та вирішення виборчих спорів. До національної дискреції також входять гарантії участі у виборах людей з інвалідністю та інших груп виборців.
Україна має шанс заздалегідь розглянути ці питання.
Правила ще можуть змінитися.
Є існує ймовірність, що в майбутньому Європейський Союз зможе досягти консенсусу щодо впровадження єдиних і всеохоплюючих процедур для виборів до Європейського парламенту.
Отже, Україні слід підготуватися до створення та реалізації регламентів для цих виборів.
Хоча питання повної уніфікації правил у Європейському Союзі наразі не є предметом обговорення, проте деякі зміни все ж відбуваються.
У червні 2025 року Рада Європейського Союзу ухвалила нову версію директиви, що регулює виборчі права громадян ЄС. Цей документ має на меті більш детально уніфікувати гарантії прав європейців під час виборів до Європейського парламенту в країнах-членах, які не є їхньою батьківщиною.
Серед звичних викликів цих виборів, як зазначає звіт місії БДІПЛ/ОБСЄ, можна виділити такі:
Це може здатися дивним, але перелічені проблеми на виборах до Європарламенту частково збігаються з пріоритетами підготовки до післявоєнних виборів в Україні.
Значне переміщення (міграція) виборців всередині ЄС, кібербезпеки, дезінформаційні кампанії, прозорість політичних фінансів, забезпечення виборчих прав виборців з інвалідністю, забезпечення гендерного компонента тощо - зі схожими проблемами стикається й Україна у часи повномасштабної війни.
А унікальний попередній досвід України з проведення виборів у складних умовах може допомогти ЄС підвищити готовність до управління викликами для виборчого процесу.
Ми також можемо врахувати досвід наших європейських партнерів, які матимуть два роки на реалізацію нової директиви.
Ця інструкція містить положення, згідно з якими:
Одночасно, нова директива також встановлює винятки з основного принципу для держав, де проживає значна кількість іноземних виборців.
Країна, де більше 20% виборців є громадянами інших держав ЄС, має можливість обмежити їхні права на голосування або участь у виборах, встановивши вимоги до терміну проживання, який може становити від 5 до 10 років.
Приєднання України до Європейського Союзу стане ключовим та знаковим етапом в історії, який офіційно підтвердить нашу належність до кола демократичних цінностей, притаманних країнам ЄС. Важливо вже сьогодні продемонструвати, що ми фактично давно є частиною цієї спільноти.
Ключовий момент: Європейська комісія настійно рекомендує Україні розпочати впровадження європейських стандартів і практик виборів вже зараз. Це включає забезпечення прозорості та інклюзивності виборчих процесів, а також формування довіри до результатів вільного волевиявлення населення.
Зокрема, існує відкритий заклик взяти до уваги рекомендацію Європейської комісії (ЄС) 2023/2829, яка стосується впровадження інклюзивних та стійких виборчих процесів у рамках реформування національного виборчого законодавства.
Отже, наразі мова йде про цей документ, однак не слід очікувати окремих вимог чи нагадувань від Єврокомісії стосовно реалізації інших аспектів виборчої реформи. Україні необхідно якомога швидше ініціювати відкритий суспільний діалог на ці теми.
Євроінтеграція вимагає комплексного підходу до організації часу та встановлення пріоритетів, адже необхідно паралельно працювати над різними завданнями в багатьох сферах.
Проте, не слід сприймати жодну з поставлених цілей як таку, що потребує відкладення на більш сприятливі часи. Навпаки, тривала стратегічна гра — це те, що допоможе нам впевнено стати частиною європейської політичної спільноти. А законодавство, що регулює вибори до Європейського парламенту, є важливою складовою цього стратегічного процесу.
Создатели:
Віталій Плукар, який обіймає посаду заступника голови Центральної виборчої комісії.
