Від часів князя Володимира до сьогодні: як Україна протягом тисячі років відстоює свою свободу та незалежність.
Початок: 988 рік - цивілізаційний вибір Русі
Хрещення Київської Русі, здійснене князем Володимиром Великим у 988 році, стало вирішальним моментом в історії. Обравши християнство в рамках візантійської традиції, Русь зробила однозначний цивілізаційний вибір на користь Європи, освіти, культури та правопорядку. Цей крок є не лише релігійним актом, а й фундаментом нашої державності, правової системи та моральних цінностей.
З приходом християнства в історію Русі розпочалася епоха, що відзначалася створенням державних інститутів, встановленням дипломатичних відносин, розквітом писемності, формуванням правової системи ("Руська правда") та об'єднанням народів навколо спільних цінностей. Християнство також стало каталізатором для розвитку освіти, літератури, архітектури та філософських ідей.
Поєднання християнської етики з українськими традиціями створило унікальний світогляд, що визначає національну ідентичність до сьогодні. Православ'я стало духовною опорою української культури, військової сили та освітніх інституцій.
Корені української державності сягають часів Русі. Київ, який був центром цієї середньовічної держави, залишився політичною та духовною столицею й донині. Саме звідси походять наш герб у вигляді тризуба, грошова одиниця – гривня, а також найважливіша риса – ментальність незалежності.
Традиції Русі продовжили Руське королівство, Гетьманщина, УНР, ЗУНР, Карпатська Україна, підпільна УГВР і незалежна Україна від 1991 року. Ці історичні форми були різні, але їх об'єднує одне - прагнення українців жити у своїй, самостійній, незалежній державі.
Свято було засноване указом Президента Віктора Ющенка в 2008 році, приурочено до 1020-річчя хрещення Русі. У документі зазначалося, що його введення стало виявом визнання важливості православних традицій для розвитку українського суспільства, а також ініціативи українських церков і громадських організацій.
Дата була визначена - 28 липня, в день вшанування святого рівноапостольного князя Володимира. Проте в 2023 році, у зв'язку з переходом Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар, день святкування перенесли на 15 липня. Цей указ підписав президент Володимир Зеленський.
24 серпня 2021 року, в урочистий День Незалежності, президент Володимир Зеленський проголосив про встановлення нового свята - Дня Української Державності. Це свято заплановано відзначати 15 липня, в день пам'яті князя Володимира. Він є символом державного будівництва: не лише хреститель, але й об'єднувач, реформатор, засновник потужної централізованої Русі.
Це свято є реакцією на спроби знецінити нашу історію, стверджуючи, що Україна – лише "молода держава". Насправді ми не з'явилися в 1991 році. Ми – нащадки Русі, автори тризуба, засновники власного правового та духовного простору ще більше тисячі років тому.
Київ - це не лише столиця України, а й місце, де зародилася державність. У IX столітті він став серцем Русі, а після хрещення перетворився на духовний осередок православ'я. Тут працювали великі митці, такі як митрополит Іларіон, князі, літописці та філософи. Саме в Києві, 15 липня 2025 року, митрополит Епіфаній проведе урочисту літургію в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
У 1917-му з Києва почалася Українська революція. У 1919-му тут урочисто проголосили Акт Злуки. У 1990-му - формували живий ланцюг Соборності. У 2022 році - Київ став символом спротиву російській агресії, доказом того, що серце України б'ється сильно й вільно.
Тризуб - це не лише державний герб України, а й давній символ, що пов'язує нас з історією Київської Русі. За часів князя Володимира Великого цей знак влади використовувався та зображувався на монетах, печатках, перснях та зброї. Протягом століть, до XIII століття, різноманітні варіації тризуба, включаючи двозуби та тризуби з додатковими елементами, слугували символом для нащадків Володимира.
Походження кольорів українського прапора можна простежити в Руському королівстві XIII століття. Герб, що поєднує синій та жовтий (золотий) кольори, зображуючи лева на синьому фоні, відомий з часів битви під Грюнвальдом у 1410 році. У XIX столітті, під час подій Весни народів у 1848 році, ці кольори отримали статус національного символу для українців Галичини.
Термін "гривня" має свої корені в старослов'янському слові "грива", що означає "шия". Спочатку гривня використовувалася як прикраса, але згодом перетворилася на одиницю ваги у вигляді срібних злитків ромбічної форми, які застосовувалися для торгівлі. Протягом VIII-XIII століть гривня стала популярним засобом обміну на території Русі. У 1918 році Центральна Рада запровадила гривню як офіційну валюту Української Народної Республіки.
Після руйнування державності гривня зникла на багато років, але знову з'явилася разом із відновленням незалежності. У 1996 році гривня була затверджена як офіційна валюта України. На її банкнотах зображені князі Київської Русі.
