Від дару до майстерності. Олександр Заваров святкує свій 64-й день народження.

Український півзахисник відзначає свій день народження.

20 квітня відзначає свій день народження Олександр Заваров, колишній радянський та український футболіст і тренер, який вважається одним із найталановитіших плеймейкерів 80-х років.

Олександр є вихованцем ворошиловградської (луганської) дитячо-юнацької школи олімпійського резерву "Зоря". З ранніх років відрізнявся нестандартним мисленням на полі.

27 квітня 1979 року Заваров дебютував за "Зорю" у вищій лізі проти "Динамо" Тбілісі. У першому ж сезоні 18-річний півзахисник забив 7 голів. Протягом двох наступних років "служив" у ростовському "СКА", де не зміг повністю розкритися через жорстоку дисципліну, але попри це здобув разом з командою Кубок СРСР 1981 року.

У 1982 році Заваров знову приєднався до команди "Зоря", яка переживала складні часи. У цьому сезоні він зіграв 30 матчів і забив 10 голів.

У наступному році кар'єра атакувального хавбека отримала новий імпульс: Олександр приєднався до провідного клубу України того періоду - київського "Динамо". Він швидко знайшов своє місце в основному складі та став одним з найважливіших гравців команди.

У 1986 році команда "Динамо" зосередила свої основні зусилля на змаганнях за Кубок володарів кубків. 2 травня український клуб, за участю Заварова, здобув перемогу у фіналі над мадридським "Атлетіко" з рахунком 3:0 та урочисто підняв над головою омріяний трофей.

Гол Заварова у ворота "Атлетіко" можна описати як вражаючий момент, коли його удар вразив ворота і приніс команді важливий успіх.

Наступним етапом у кар'єрі Олександра став італійський "Ювентус", куди він перебрався у 1988 році, будучи одним із кандидатів на заміну Мішелю Платіні, який завершив свою кар'єру. Свій перший матч за туринський клуб українець зіграв 14 вересня 1988 року. У цей початковий період в Італії йому не вдалося досягти такої ж результативності, як у легендарного французького плеймейкера, що призвело до невдоволення з боку фанатів та керівництва команди.

Разом із "Старою сеньйорою" Заваров у 1990 році здобув Кубок УЄФА, здолавши у фінальному поєдинку "Фіорентину". Після приходу нового тренера Джузеппе Манфреді український півзахисник остаточно втратив своє місце в основному складі та зрозумів, що не є частиною планів італійського коуча.

Згідно з рекомендацією Мішеля Платіні, Олександр Заваров уклав угоду з французьким клубом "Нансі", який став останнім етапом його кар'єри у професійному футболі. Протягом п'яти сезонів у Франції він зарекомендував себе як ключовий гравець та взірець для молоді, а згодом перейшов до напівпрофесійного клубу "Сен-Дізьє", де обійняв посаду граючого тренера.

Заваров у складі збірної СРСР зіграв 41 поєдинок, забив 6 м'ячів та віддав таку ж кількість результативних передач.

На клубному рівні Заваров провів 501 матч, відзначився 112 голами, віддав 42 асисти та здобув 10 трофеїв:

Олександр почав свій шлях у тренерській кар'єрі у Франції, проте першим професійним клубом, де він зайняв цю посаду як український фахівець, став швейцарський "Віль". Пізніше він очолив кілька команд, серед яких казахстанський "Женіс", харківський "Металліст", московський клуб "ФК Москва" та київський "Арсенал".

З 2010 по 2016 роки працював у збірній України на різних посадах. У період з 2018 по 2023 роки був скаутом у київському "Динамо". За свою тренерську діяльність здобув один трофей - Кубок Швейцарії 2004 року.