(ВІДЕО) Репортаж RFI з Гагаузії: Європейські інвестиції на мільйони для протидії російській пропаганді.

В Гагаузькому автономному регіоні проживає приблизно 150 тисяч людей, що становить 4,6% населення країни, згідно з інформацією, опублікованою на сайті гагаузького виконкому. Під час конституційного референдуму, який відбувся в Молдові 20 жовтня, участь взяли 57 847 громадян Гагаузії. На запитання у бюлетені про підтримку зміни Конституції для вступу Республіки Молдова до Європейського Союзу, лише 5,16% відповіли "так", тоді як 94,84% висловилися проти. Водночас, в цілому по країні 50,35% молдован підтримали зміни, що стосуються євроінтеграції.

Подібно до Придністров'я, Гагаузія також вважається одним із "червоних" регіонів країни, де панують сильні проросійські та сепаратистські настрої. Ці тенденції підтверджуються не лише згаданим єврореферендумом. У 1990 році гагаузи висловлювали бажання залишитися в складі СРСР і навіть утворили самопроголошену республіку. А в 2014 році на двох референдумах — законодавчому та консультативному — 96% виборців Гагаузії підтримали автономію з правом "на зовнішнє самовизначення" та вступ Молдови до Митного союзу з Білоруссю, Казахстаном і Росією.

Сергій Анастасов, мер Комрату, столиці автономії, визнає, що більшість місцевих мешканців схиляються до російського напрямку. Проте він стверджує: "Необхідно рухатись у ногу з сучасними тенденціями. Рівень розвитку в Європейському Союзі все ж вищий". Він підкреслює, що ЄС реалізує в регіоні ряд важливих ініціатив, зокрема, інвестує у будівництво систем водоочистки вздовж річки Ялпуг.

"У нашому місті понад 40% проектів фінансується Європейським Союзом, ще 40% – за рахунок Республіки Туреччина, а решту становлять інвестиції з Республіки Молдова та місцевого бюджету. З місцевих ресурсів ми можемо виділити лише 10% для реалізації проектів на користь громадян, тоді як 90% необхідно залучати з інших країн," – підкреслює він.

За інформацією молдовських ЗМІ, за останні кілька років обсяг європейських інвестицій у Гагаузію перевищив €14 мільйонів. Проте виникає питання, чи продовжить Європейський Союз надавати підтримку гагаузам, оскільки проти башканки Євгенії Гуцул були введені санкції. Причини цього рішення пов'язані з "пропагандою сепаратизму" в регіоні, "тісними зв'язками з Росією", "спробами підриву конституційного ладу" та "загрозою для суверенітету, незалежності, демократії, стабільності й безпеки Молдови". Нагадаємо, що в березні цього року Гуцул мала зустріч з Володимиром Путіним у російському Сочі.

Навіть після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році, гагаузи не змінили своє ставлення до Москви.

Дехто вважає, що ці території мають давнє коріння, інші ж мають свої думки. Тут є безліч таких людей. Вони не усвідомлюють, що Україна є суверенною країною, -- ділиться Анастасов. -- На мою думку, це не було виправдано, оскільки Україна є окремою державою, і для сусідньої сторони не існувало жодної загрози.

Молдовський журналіст та редактор майже єдиного проєвропейського медіа в Гагаузії, Nokta, ділиться своїми думками: "Гагаузії не потрібні дезінформаційні новини. Вона прагне прийняття "русского мира" і висловлює обурення щодо України за її опір. Це, на жаль, є гіркою реальністю".

Ось унікальна версія вашого тексту: "Цілісне інтерв'ю (ВІДЕО): У Молдові формується армія людей, що мають доступ до спеціальної кнопки, - повідомляє журналіст Сіркелі."

Багато жителів Гагаузії за три десятиліття автономії жодного разу не покидали межі країни, і тому не мають уявлення про інше життя, -- ділиться 31-річна Анна Челак. Вона виросла в сім'ї, де батько – українець, а мати – гагаузка. Її дитинство пройшло в Ферапонтіївці, єдиному українському селі на території Гагаузії. Три рази на тиждень у школі вона вивчала українську мову, літературу, історію, а також знайомилася з традиціями українського народу. Навіть писала вірші українською мовою. Проте після закінчення школи її спілкування українською значно зменшилось.

"З початком конфлікту мова знову почала знаходити шлях до мене. Я займаюся гуманітарною діяльністю, активно спілкуюсь з українцями в ролі комунікаторки, відвідала Україну та провела близько місяця в Києві, і знову відновила розмову", -- ділиться Анна.

З перших днів повномасштабної агресії Росії, маючи десятки тисяч підписників в Instagram, вона активно закликала до допомоги українцям. Крім того, вона ініціювала збори коштів для підтримки гуманітарних потреб українських переселенців.

Анна визначає себе як "меншість серед меншин". Хоча Гагаузія вирізняється серед молдован своїми проросійськими настроями, наша співрозмовниця відзначається активною підтримкою європейського курсу серед своїх співгромадян. Вона зізнається, що на формування її свідомої громадянської позиції значною мірою вплинула освіта. Анна навчалася в коледжі в Комраті, а згодом продовжила навчання в університетах Великобританії та США. Під час студентських років вона також активно займалася волонтерством. Завдяки співпраці з однією з таких організацій, вона переконалася, що Європейський Союз дійсно відкриває безліч можливостей.

Анна підкреслює, що лише вона з усіх членів своєї родини має вищу освіту. Вона також відкрито визнає, що має інші політичні погляди, ніж її рідні.

"Я намагаюсь якось впливати на свою родину. Це дуже тяжко, особливо зараз, коли настільки багато пропаганди. І ти один просто не можеш боротися з цим впливом пропаганди. Це така велика хвиля, яка накрила всіх", -- ділиться дівчина.

Перегляньте також (ВІДЕО): Які висновки роблять у Молдові стосовно результатів референдуму та виборів — опитування від RFI.

Вона звертає увагу на важливу проблему -- мовну. За даними Інституту публічної політики, у Гагаузії домінує російська мова. Вільно спілкуються румунською 17% жителів. Анна вважає, що в школах замало і гагаузької, і румунської. Тоді як вільне спілкування російською є одним із чинників, який мотивує людей шукати роботу в Росії, зрештою залишаючись там назавжди.

"Чимало людей вирішили розпочати нове життя в Росії, переїхавши туди і залишившись назавжди. Наразі вони мають значний вплив на своїх рідних, які проживають у Гагаузії. Практично в кожній другій родині є хтось, хто мешкає в Росії, і це суттєво впливає на погляди людей щодо виборів та поточних подій у Молдові," – підкреслила Анна.

На думку Анни, уряду не вистачає простих і зрозумілих комунікацій про дійсно успішні проєкти, що реалізуються в Молдові, зокрема за підтримки Європейського Союзу. "Я в курсі багатьох деталей, оскільки слідкую за різними джерелами інформації. Але вона все ще не доходить до широкої аудиторії, як, наприклад, до моєї мами. Дуже важливо, щоб ця інформація подавалася у доступній формі. Наприклад, можна говорити про те, скільки нових доріг було побудовано, які суми інвестували в розвиток, оборону чи освіту," – зазначила дівчина.

На її думку, відносини між центральною владою та автономією зараз переживають чи не найгірші часи. Напруження зросло після того, як до влади прийшла Гуцул. Але Анна сподівається, що Кишинів, хай там як, шукатиме діалогу з гагаузами.

"Я помічаю, що пострадянський вплив все ще сильно відчувається і не дає нашим людям повністю звільнитися. Хоча в центрі вже відбулися певні зміни, на жаль, у нас ще залишається чимало історичних наслідків. Сподіваюсь, що через десять років ситуація зміниться. Нове покоління виявляє більшу відкритість, але їм все ще важко піти проти своїх сімей," -- ділиться думками дівчина.

Згідно з думкою Анни, ці вибори в Молдові можуть стати одними з найзначніших за весь період незалежності країни. "Це, можливо, наш останній шанс остаточно звільнитися від російського впливу", – зазначила вона. У цій виборчій кампанії молдованка бачить не лише конфлікт між Заходом і Сходом, але й боротьбу між поглядами різних поколінь.

"Я бачу це як битву між майбутнім і минулим. Люди просто не можуть відірватися від цієї радянської ностальгії, Росії-матушки чи чогось такого. Вони не думають про те, що нам потрібно, як новому поколінню, і як вони можуть покращити наше майбутнє. (...) Вони трішки відчувають, що ми дуже вільні, і багато самі собі дозволяємо. У них є така собі образа, що вони не могли мати те, що ми маємо. Але це не дає їм права зіпсувати наше майбутнє", -- наголосила Анна.