Відсторонений від посади президент Південної Кореї зміг уникнути затримання завдяки підтримці охоронців та військових сил.
Юн нині перебуває під розслідуванням у кримінальному провадженні через спробу встановлення воєнного стану 3 грудня, що викликала шок у Південній Кореї та стала причиною видання першого ордера на арешт діючого президента.
"Виконати ордер на арешт виявилось майже неможливим через те, що протистояння триває", - зазначено в повідомленні Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO).
Офіційні особи з управління CIO та представники поліції ухилилися від зустрічі з тисячами прихильників Юна, що зібралися біля його будинку в ранкові години 3 січня, заявивши, що вони готові захистити його від арешту "людськими життями".
Дехто вигукував: "Президент Юн Сок Йоль отримає підтримку народу" та вимагав затримання керівника CIO.
Працівники CIO, які керують спільною командою розслідувачів, що займається звинуваченнями у заколоті, прибули до воріт президентського комплексу вранці за місцевим часом.
Як повідомив журналістам представник CIO, опинившись усередині комплексу, CIO і поліція зіткнулися з чисельною перевагою з боку кордонів співробітників Служби безпеки президента (PSS), а також військових, прикомандированих до президентської служби безпеки.
Високопосадовець повідомив, що приблизно 200 людей створили живий ланцюг, аби перешкодити директору CIO та правоохоронцям.
Міністерство оборони Південної Кореї повідомило, що військові підрозділи знаходяться під наглядом Президентської служби безпеки.
CIO вирішив анулювати спробу затримати Юна через занепокоєння щодо безпеки своїх співробітників, які зіткнулися з різними труднощами, і висловив глибоке співчуття з приводу непокори з боку Юна.
Заколот є одним з небагатьох кримінальних обвинувачень, на які президент Південної Кореї не може претендувати на імунітет. Суд затвердив ордер на його арешт після того, як Юн не з’явився на кілька викликів для допиту. Цей ордер залишатиметься в силі до 6 січня.
Юн потрапив в ізоляцію з моменту оголошення імпічменту 14 грудня, коли його позбавили влади.
Тимчасовий виконувач обов'язків глави Партії народної влади Юна привітав відсторонення і заявив, що розслідування має проводитися без затримання Юна.
Діючий ордер надає слідчим лише 48 годин для затримання Юна після його арешту. Після цього вони повинні ухвалити рішення: чи звертатися за новим ордером на затримання, чи відпустити його.
Юн викликав потрясіння в четвертій найбільшій економіці Азії, яка також є однією з найдинамічніших демократій у регіоні, своєю несподіваною заявою про введення воєнного стану. Це рішення має на меті подолати політичну безвихідь та ліквідувати "антиурядові сили".
Проте через декілька годин 190 депутатів виступили проти перешкод, створених військовими та поліцією, аби висловити свою думку щодо указу Юна. Близько шести годин після початкового оголошення Юн ухвалив рішення скасувати його.
Пізніше він виступив із рішучим захистом свого рішення, заявивши, що політичні опоненти всередині країни симпатизують Північній Кореї, і пославшись на непідтверджені заяви про фальсифікацію виборів.
Два військових посадовці Південної Кореї, серед яких командувач армії Пак Ан Су, який отримав призначення на посаду керівника воєнного стану під час тимчасового оголошення, були затримані прокурорами в рамках розслідування підозр у заколоті.
Кім Ен Хен, який пішов з посади міністра оборони Юна після того, як зіграв важливу роль в ухваленні указу про воєнний стан, був затриманий, і минулого тижня йому висунули звинувачення в заколоті та зловживанні владою.
