"Проблеми можуть бути відкладені, але не ліквідовані": Фінляндія відмовилася від концепції "фінляндизації" України.

Очільниця МЗС країни наголосила, що Україна була нейтральною, коли Росія здійснили повномасштабне вторгнення на її територію.

Фінляндія відкидає концепцію "фінляндизації" для України. Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у розмові з Reuters підкреслила, що примус до нейтрального статусу для України не призведе до тривалого миру з Росією.

Фінляндія, яка понад сто років була під контролем Російської імперії, здобула незалежність у 1917 році. У 1939 році вона пережила радянське вторгнення, а згодом, намагаючись повернути втрачені території, підтримувала союз із нацистською Німеччиною. Після війни Фінляндія була змушена зберігати обережні відносини з СРСР, балансуючи між незалежністю та поступками. Така політика згодом отримала назву "фінляндизація".

На тлі розмов про можливе президентство Дональда Трампа, який прагне якнайшвидшого завершення конфлікту, деякі союзники побоюються, що Україні може бути нав'язано нейтральний статус. Росія неодноразово закликала до цього як умови миру, що, по суті, зупинило б вступ України до НАТО.

Валтонен висловила свою критичну думку щодо концепції "фінляндизації" для України. Вона підкреслила, що, хоча Фінляндія змогла укласти мир з СРСР, країна завжди була готова до потенційного відновлення конфлікту.

"Я виступаю проти концепції "фінляндизації" для України. Варто визнати, що до агресії з боку Росії Україна дотримувалася нейтрального статусу."

Вона зазначила, що нейтралітет не може стати ефективним шляхом для України в розв'язанні конфлікту, адже це тільки відтермінує виникнення нових проблем, але не усуне їх.

Як писав УНІАН, напередодні у Байдена натякнули, що чинна адміністрація не планує брати Україну в НАТО. Так, один з головних спікерів Білого дому Джон Кірбі заявив, що США "працюватимуть з Україною" на її шляху до можливого членства в НАТО, але "найперший пріоритет - мати впевненість, що вона зможе виграти цю війну".

Слід зазначити, що навіть для Фінляндії та Швеції, які відповідали всім вимогам для приєднання до НАТО і не мали активних військових конфліктів з сусідами, знадобилося один рік і два роки відповідно, щоб стати частиною альянсу після висловлення такого наміру.