Ядерні навчання НАТО 2025: як Захід реагуватиме на "нові руйнівні технології"
Росія час від часу використовує "ядерну карту" для підвищення напруженості у військових конфліктах. Які кроки може зробити Захід у відповідь на цей шантаж, особливо в контексті ядерної безпеки? На минулому тижні стартували великомасштабні ядерні навчання НАТО, відомі як Steadfast Noon 2025, які тривають і досі. Хоча вони багато в чому повторюють практики попередніх років, існують і важливі нововведення.
Російські дронові провокації поблизу аеропортів Північної Європи та недолугий перехід дизельного підводного човна Росії у надводному стані разом із буксиром не стали перешкодою для старту щорічних ядерних навчань Steadfast Noon, які цього року проходять у Нідерландах. НАТО традиційно наголошує, що навчання не мають зв'язку з поточними подіями. Проте вони безсумнівно вписуються в довгострокову стратегію альянсу.
Вітчизняний винищувач F-16 Fighting Falcon американських Військово-повітряних сил, зображення: defensenews.
Steadfast Noon 2025 проходитим з 13 по 24 жовтня.
Як і в ході попередніх етапів, ядерна зброя не застосовується безпосередньо: проводяться колективні тренування щодо зберігання та використання.
Основним навчальним центром є авіабаза "Фокель" (Volkel) у Нідерландах, яка є однією з локацій для розміщення американських ядерних озброєнь в Європі. Крім того, до цього процесу залучені й інші авіабази з ядерною зброєю, такі як "Кляйне-Брогель" (Kleine-Brogel) у Бельгії та "Лейкенгіт" (Lakenheath) у Великій Британії, де нещодавно знову розгорнули американські арсенали. Також варто згадати авіабазу "Скридструп" (Skrydstrup) у Данії, яка виконує функції неядерної підтримки для ядерних операцій.
Зона проведення навчань -- північний захід Європи й повітряний простір над Північним морем.
У навчаннях беруть участь 14 країн Альянсу НАТО, задіяно близько 70 літальних апаратів і приблизно 2 000 військовослужбовців. Це є певним, хоча й не суттєвим, збільшенням у порівнянні з минулими роками.
У жовтні 2024 року навчальні польоти відбувалися над територією Бельгії, Нідерландів, Данії, Великої Британії та Північного моря. У заходах взяли участь більше 60 літаків з 13 країн, а загальна кількість учасників склала приблизно 2 000 осіб.
У 2023 році в навчаннях, що проходили над Італією, Хорватією та Середземним морем, взяли участь близько 60 літаків з 13 країн. Для порівняння, восени 2022 року над Бельгією, Північним морем та Великою Британією також було залучено близько 60 літаків з аналогічної кількості країн, тож цьогорічні результати є вищими.
Бойовий літак Hornet, фото: gettyimages
Яким чином останні провокації Росії щодо НАТО позначилися на стилі та змісті сучасних навчань?
Зрозуміло, що ця "ядерна армада" не реагуватиме на заліт невідомих дронів: її цілями є важливі російські об'єкти, ураження яких неможливе іншим способом. Проте несподівані російські дрони й "кульгаві" (за висловом генерального секретаря НАТО) російські дизельні підводні човни збільшують ризики для проведення операції з використанням ядерних сил. Тож у певному сенсі РФ допомогла НАТО зробити легенду навчань Steadfast Noon реалістичнішою.
Цього року, як і у попередні, у повітрі свої завдання відпрацьовують літаки країн НАТО, призначені як для власне ядерних місій (як вже згадувалось, під час навчань наявність ядерної зброї імітується, сама зброя залишається у сховищах), так і в неядерній ролі, що підтримує виконання ядерних операцій. Одне неможливе без іншого, і разом це частина інтегрованих ядерних операцій НАТО, у яких ядерні й неядерні країни виконують визначені для них ролі.
Літаки, призначені для виконання ядерних місій (так звані dual-capable aircraft, DCA), вперше включали чотири американські F-35. Раніше у цій ролі використовувалися старіші моделі F-15 та стратегічні бомбардувальники B-2. Додатково, у ядерній програмі вперше були залучені нідерландські F-35, які придбали в США та розгорнули на авіабазі "Фокель". Ці F-35 мають сертифікацію для використання новітніх американських ядерних бомб B61-12. Також у ядерній ролі брали участь старші німецькі Tornado, сертифіковані для попередніх версій B61, які залишатимуться в Європі ще деякий час, поки їх повністю не замінять на новішу версію.
Літак F-35 Військово-повітряних сил Нідерландів, зображення: gettyimages.
Авіація, що підтримує ядерні місії, включала данські F-35 у ролі без ядерного озброєння, німецькі Eurofighter, польські F-16, фінські F/A-18 та шведські Gripen. У термінах НАТО це відоме як SNOWCAT (Support of Nuclear Operations with Conventional Air Tactics) — забезпечення ескорту ударних літаків, протиповітряне прикриття зон, розвідка та комунікаційна підтримка. До цієї категорії також входять заправники, літаки управління та розвідки, які переважно діють з бази "Скридструп" у Данії. Серед них — E-3A Sentry країн НАТО (для спостереження й управлінських завдань) та KC-135 Stratotanker (для дозаправки у повітрі).
Важлива частина навчань зосереджена на забезпеченні безпеки наземної логістики ядерних сил, що включає вдосконалення систем і процедур фізичного захисту.
Основний операційний склад повітряних сил, заявлений у навчаннях Steadfast Noon 2025
Принципово новий елемент 2025 року -- врахування появи так званих "нових деструктивних технологій" (emerging & disruptive technologies, скорочено EDTs), зокрема безпілотників.
Що таке "нові деструктивні технології" та як вони можуть застосовуватись саме у ядерних сценаріях?
НАТО характеризує EDT як новаторські технології, які:
змінюють спосіб проведення військових операцій, структуру збройних сил і стратегії оборони;
можуть використовуватися з двома цілями — як у цивільній сфері, так і в армійських потребах;
До основних технологічних напрямів можна віднести такі сфери, як штучний інтелект, автономні системи, квантові технології, біотехнології, гіперзвукові технології, новітні матеріали, комунікаційні мережі (включаючи 5G та наступні версії) та інші інновації, здатні суттєво змінити геополітичний ландшафт. Потенційні опоненти активно розвивають ці технології, а ЕДТ (експериментальні цифрові технології) надають НАТО можливість підтримувати "технологічний резерв" і швидко реагувати на нові виклики.
І якщо противник застосовує свої EDTs, НАТО випробовує у ядерних навчаннях власні - від захисту ядерної зброї та об'єктів до моделювання атак із застосуванням гіперзвукових систем, використання AI для симуляцій кризових ситуацій, щоб тренувати реакцію на несподівані загрози, свого роду "чорні дзвони". До цього можна додати квантові комунікації, технології швидкого виявлення ядерного, радіаційного випромінювання чи хімічної/біологічної зброї у випадку її застосування. І це ще не буде вичерпним переліком опцій, які можна відтестувати на навчаннях такого масштабу.
Отже, в умовах, коли ймовірні супротивники швидко удосконалюють свої технології, EDTs надають НАТО можливість підтримувати "резерв технологічних здібностей" та реагувати на нові виклики.
Спрощено кажучи, EDTs допомагають реалістично імітувати різноманітні сценарії ядерної та іншої ескалації противником і перевірити готовність.
У фокусі цьогорічного сценарію — комбінація "новий літак + модернізований боєприпас": сучасний F-35A, який отримав сертифікацію для нової ядерної авіабомби B61-12. Протягом навчальних маневрів всі польоти здійснюються без використання справжніх ядерних боєприпасів.
На початку року Національна адміністрація з ядерної безпеки США оголосила про початок розгортання в Європі нової модифікації ядерної боєголовки B61-12, яка отримала сертифікацію для бойового використання. Ця нова версія замінює старі модифікації B61-3 та B61-4 і має вдосконалений керований хвостовий модуль, що підвищує точність і дозволяє використовувати зменшені потужності зарядів (B61 має змінну потужність, що визначається відповідно до конкретних завдань). Паралельно з розгортанням B61-12 в Європі планується модернізація авіаційного парку союзників — від старих літаків Tornado, F-16 та F/A-18 до новітніх F-35.
Вважається, що в Європі перебуває близько 100 із 200 наявних у США готових до застосування бомб B61. За неспростованими публічними оцінками, вони розміщені на шести базах у п'яти країнах: "Авіано" (Aviano) і "Геді" (Ghedi) в Італії; "Бюхель" (Büchel) у Німеччині; "Кляйне-Брогель" (Kleine-Brogel) у Бельгії; "Фокель" (Volkel) у Нідерландах; "Інджирлік" (Incirlik) у Туреччині. Ще приблизно 100 B61 розгорнуті на території США; їх, імовірно, замінюють на нову версію швидше, ніж у Європі, для уніфікованого використання зі стратегічним бомбардувальником B-2 та його наступником B-21. Основний театр можливого застосування для цих бомб -- Далекий Схід, але за потреби вони можуть посилювати сили НАТО в Європі.
В Європі наразі використовуються бомби B61 версій 3 (з потужністю від 0,3 до 170 кт ТНТ) та 4 (від 0,3 до 50 кт ТНТ), які поступово будуть замінені на B61-12, що розроблена на основі B61-4. Ця нова модель зберігає аналогічний діапазон потужності, проте має значно покращену точність і можливість використання в режимі stand-off, що дозволяє їй автономно наводитися та вражати цілі після відділення від літака без активної участі екіпажу. Також вважається, що B61-12 має певні обмеження в можливостях "занурення" в землю, хоча вона не призначена для спеціалізованого ураження підземних цілей, як це планувалося для B61-11. На відміну від B61-11, яка не стала універсальною версією, концепція B61-12 передбачає більш широкий спектр застосування.
авіабомба B61-12, зображення: newsreleases.sandia
Бойові літаки Сполучених Штатів і європейські носії, які отримали сертифікацію для використання B61-3 та B61-4, також можуть застосовувати B61-12. У майбутньому вся європейська ударна авіація, залучена до ядерних операцій НАТО, повинна бути стандартизована на базі F-35. Це створює виклик для країн, які бажають зберегти свою важливу роль у ядерній місії Альянсу. Німеччина протягом тривалого часу була проти закупівлі F-35, але в результаті погодилася на це в рамках всебічного перегляду своєї оборонної стратегії.
Проблемною в системі ядерного планування НАТО лишається майбутня роль Туреччини: на її території може бути до половини європейського арсеналу B61, але якщо США не розблокують закупівлі F-35, розміщені в Туреччині B61 з часом не зможуть бути призначені для турецької авіації (окрім допоміжної ролі).
У будь-якому випадку, протягом останніх двох років навчання Steadfast Noon зосереджуються на північній частині Європи, де процес модернізації ядерних сил відбувається швидше, а загрози з боку Росії є більш відчутними.
Попри російські дрони та підводні човни, ядерні навчання НАТО Steadfast Noon 2025 розпочалися і йдуть за планом, без застосування реальних ядерних боєприпасів. Альянс наголошує на рутинності вправ і прозорості там, де це доречно, та відпрацьовує безпечне функціонування оновленої ядерної інфраструктури на землі. Це включає системи й процедури фізичного захисту місць зберігання ядерної зброї та базування авіації для виконання ядерних місій з урахуванням нового спектра потенційних загроз, зокрема продемонстрованих РФ у широкомасштабній агресії проти України та у гібридній війні проти Європи та США.
Отже, можна підсумувати, що будь-які дії Російської Федерації лише зміцнюють НАТО. Це особливо помітно, якщо врахувати той мінімальний рівень готовності, до якого був знижений потенціал альянсу на початку агресії РФ проти України у 2014 році. В результаті, навіть ядерна складова альянсу стає більш потужною.
Іншими словами, Російська Федерація, здається, вжила всіх заходів для того, щоб Східна Європа почала процес переозброєння; щоб Фінляндія та Швеція приєдналися до НАТО; щоб Німеччина відмовилася від ідей про виведення американської ядерної зброї та ініціювала власне переозброєння; зрештою, щоб теоретичні розробки Альянсу щодо готовності протистояти сучасним деструктивним технологіям стали невід’ємною практичною вимогою.
Серед основних висновків Steadfast Noon 2025, які вже доступні, слід виділити найважливіші моменти.
пуск авіаційної бомби B61-12, зображення: lanl.gov
В ході навчань було протестовано нову "ядерну пару" F-35/B61-12 на північному узбережжі Європи. Також проведена перевірка наземної інфраструктури за участю нових партнерів – Фінляндії та Швеції. У Німеччині здійснено тестування функціональності ядерного компонента, який, ймовірно, стане наступним у черзі на модернізацію після британського та нідерландського.
Нарешті, усе це зроблено за "сприяння" російських дронів та дизельного підводного човна. Останні на кшталт "вакцини" проти європейського пацифізму, дозволили НАТО відпрацювати протидію новітнім деструктивним технологіям, що можуть застосовуватися у війнах нового покоління.
