Чому Грузію принизили в Страсбурзі та "виключили" з ПАРЄ?
У середу надвечір, після трьох днів гарячих дебатів, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) покарала грузинську делегацію за те свавілля, яке коїть чинна грузинська влада - включно з фальсифікацією виборів, придушенням протестів і довільними виборами.
Прийняте рішення, однак, виявилося компромісним.
Провладним депутатам з Грузії надали право працювати у ПАРЄ, але під санкціями та з дуже урізаними правами.
Керівниця парламентської делегації Грузії Тея Цулукіані заявила про "вихід з ПАРЄ". При цьому, країна планує співпрацювати з Радою Європи.
Детальніше про те, яким чином Грузія понесла покарання, ви можете ознайомитися в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка, що написана з Страсбурга. У матеріалі розглядаються питання звільнення політичних в'язнів і проведення перевиборів у Грузії, а також аналізуються переваги та недоліки рішення ПАРЄ. Пропонуємо короткий виклад цієї статті.
Як відомо, ПАРЄ не має впливу на торгівлю або фінансові послуги, тож може здійснювати тільки політичний тиск.
Мета санкцій проти Грузії - зробити так, щоби підсанкційна держава відчула обмеження прав або навіть приниження.
І ініціативи, що стосуються Грузії, успішно реалізують ці завдання. Якщо говорити простими словами, то грузини мають можливість лише брати участь у сесіях, голосувати (хоча й не в питаннях, що стосуються їхньої країни), а також мати бесіди з іншими учасниками.
Такі суворі обмеження справді є вкрай принизливими.
В осяжному минулому такі санкції застосовували лише до росіян у 2014-15 роках, і тоді вони на знак протесту щоразу йшли з ПАРЄ.
Ще одна дуже важлива деталь рішення: визнання того, що у Грузії є політв'язні. Тут до Грузії виставлена чітка вимога: звільнити всіх політичних в'язнів до квітневої сесії 2025 року.
Але головна "фішка" рішення ПАРЄ - це вимога про нові парламентські вибори.
ПАРЄ підкреслила, що "вихід з політичного застою, що склався в Грузії через значний розрив довіри між урядом і громадянським суспільством, можливий лише завдяки проведенню нових справжніх демократичних парламентських виборів, які мають відбуватися під пильним міжнародним контролем".
Тобто цей шлях визначений як безальтернативний для Грузії.
Окрім цього, у вимозі Парламентської асамблеї Ради Європи йдеться про необхідність термінового старту процесу. До квітня, тобто протягом трьох місяців, ПАРЄ повинна офіційно розпочати підготовку до виборів. Це є одним із ключових критеріїв, які асамблея розглядатиме на своїй сесії в квітні для ухвалення рішення щодо подальших дій стосовно Грузії.
Та чи планують грузини виконувати ці вимоги? Однозначно, ні.
Проте не слід ігнорувати негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок цього рішення ПАРЄ.
Суть проблеми полягає в тому, що навіть тимчасове визнання повноважень нового грузинського парламенту з боку ПАРЄ свідчить про його легітимність. Це відбувається незважаючи на те, що в парламенті відсутні представники опозиційних партій, за яких голосували виборці. Крім того, слід зазначити, що правляча партія зайняла одне з місць у делегації до ПАРЄ, яке мало бути зарезервованим для опозиції.
Новий парламент Грузії, фактично, завдяки рішенню ПАРЄ, зміг подолати міжнародну ізоляцію і значно послабив будь-які наступні сумніви щодо своєї легітимності.
Грузія оголосила про своє рішення вийти з Парламентської асамблеї Ради Європи, проте вона залишиться партнером у співпраці з цією установою.
