Як Маск здійснює наступ на Європу і які фактори можуть спричиняти активізацію його зовнішньої політики.
Власник соціальної мережі Х, а також один з основних прихильників Дональда Трампа, американський мільярдер Ілон Маск раптово вирішив переключити свою увагу з американської політики на європейські справи.
Протягом кількох тижнів він досяг вражаючих результатів - здійснив нападки з особистими образами на лідерів Німеччини та Великої Британії, а також підкріпив ультраправі рухи в важливих країнах Європи.
Ця діяльність вже вплинула на політичні процеси та виборчі сценарії в Європі, як зазначає журналіст "Європейської правди" Олег Павлюк у своїй статті "Штурм Європи: роль Ілона Маска у політиці європейських держав". Нижче пропонується короткий огляд основних тез.
Ілон Маск - найбільший донор кампанії Дональда Трампа та його активний прихильник. Він номінований очільник майбутнього Міністерства з оптимізації державного апарату США (DOGE).
Проте, навряд чи однією з основних задач нового керівника міністерства буде взаємодія з закордонними лідерами.
Як за допомогою телефону, так і особисто.
Маск, як відомо, був на території Мар-а-Лаго під час візиту угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана, який є давнім прихильником Трампа, у грудні.
Також відомими є дружні відносини між Ілоном Маском та італійською премʼєркою Джорджею Мелоні, які почались задовго до кампанії Трампа.
Взаємини між ними настільки загострилися, що в Інтернеті з'явилися відео, створені за допомогою штучного інтелекту, на яких "щира і непідробна" Мелоні обіймається з "фантастичною особистістю" Маском.
Проте такі похвали та дружні стосунки американського мільярдера призначені тільки для тих, кого він вважає справжніми друзями.
Коли Конституційний суд Румунії скасовує результати першого туру президентських виборів через виявлені ознаки іноземного втручання, Ілон Маск називає цих суддів "диктаторами".
Якщо італійські суди заважають планам Мелоні утримувати певну кількість мігрантів в Албанії, то Маск вважає, що їхнім суддям слід піти у відставку.
Та найбільше дісталося спершу Німеччині, а потім - Великій Британії, керівництво яких Маск критикує огульно й відверто. А головне - постійно.
А ось кого Ілон Маск підтримує в Німеччині, так це ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини", яку він вважає єдиною силою, здатною "врятувати" країну.
Є у Маска і британський аналог "Альтернативи для Німеччини" - ультраправа Reform UK на чолі з багаторічним євроскептиком Найджелом Фараджем, яка на дострокових виборах 2024 року вперше завела кількох депутатів у Палату громад.
Фарадж вже мав зустріч з Маском, під час якої вони розглянули потенційну можливість фінансової підтримки Reform UK. За чинним британським законодавством, це не є забороненим, якщо фінансування здійснюється через компанію, зареєстровану у Великій Британії.
Варто зазначити, що нещодавно їхні шляхи розійшлися: мільярдер висловив думку, що Reform UK потребує нового керівництва, і зазначив, що Фарадж не володіє необхідними якостями для цієї ролі.
Що саме спонукає Ілона Маска активно коментувати питання міжнародної політики?
Одна з версій - бізнес-інтереси: мовляв, Маску було б легше вести бізнес-діяльність у країнах, де він має дружні відносини з політичною елітою - надто якщо вона поділяє його погляди на "лівацтво", міграцію і таке інше.
Або ж Маск, можливо, просто досліджує можливості для свого потенційного президентства США, розриваючи зв’язки з критиками минулого та встановлюючи альянси з тими, кого Трамп міг би підтримати на важливих посадах.
Хай там як, не можна не погодитися з колишнім представником американської розвідки, який так охарактеризував сплеск зовнішньополітичної активності Ілона Маска:
"За будь-яких інших нормальних обставин таке було б неприпустимо, але зараз ми живемо за іншими правилами, коли йдеться про Трампа".
