Як подолати валютні обмеження за допомогою державних запозичень: поради від "Київстару", Kernel та ICU.
Фірми, що прагнуть отримати іноземну валюту, обходячи обмеження Національного банку, знайшли спосіб використовувати для цього облігації українського уряду. Яким чином функціонує ця схема і чи є перспектива для валютних ОВДП?
Після початку великої війни в Україні запровадили жорсткі обмеження на виведення капіталу та купівлю валюти. Така політика Національного банку, зрештою, виправдалася: навіть в умовах воєнної невизначеності фінансова система залишається відносно стабільною і довіра до гривні зберігається.
Однак не всім до вподоби ці обмеження, тому українці постійно розробляють нові методи їхнього уникнення. Лазівки або прогалини в законодавстві стали джерелом можливостей, які деякі фінансові компанії перетворили на стабільний бізнес.
ЄП вже розглядала метод виведення капіталу за межі країни, що обходить обмеження НБУ, використовуючи облігації уряду США. Окрім цієї схеми, є й інша, яка дозволяє великим підприємствам отримувати валюту без порушення обмежень — в даному випадку, через облігації уряду України.
Цій схемі залишилося недовго існувати: під впливом Національного банку України та Міжнародного валютного фонду (МВФ) регулятор фондового ринку планує припинити її діяльність до кінця червня 2025 року. Однак затримка з ухваленням необхідного рішення може обернутися втратою посади для його керівника.
Поточні обмеження Національного банку забороняють компаніям купувати іноземну валюту, якщо вони не проводять зовнішньоекономічної діяльності, зокрема не імпортують товари та послуги до України. Проте часто бізнесу, як і звичайним громадянам, хочеться придбати валюту попри відсутність імпортних контрактів - банально для того, щоб застрахуватися від валютних ризиків та диверсифікувати свої активи.
Зростання попиту на іноземну валюту стало каталізатором для створення схеми, яка дозволяє обходити обмеження Національного банку. Основою цієї схеми є облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які випущені в євро та доларах.
Працює це так: експортер, який отримав валютну виручку, замість того, щоб продати її на міжбанківському ринку через свій банк, вирішує купити за неї валютні ОВДП, за якими невдовзі має відбутися погашення.
Після цього експортер реалізує ці облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на позабіржовому ринку за гривневу валюту. Проте в цих угодах застосовується курс, який дещо перевищує міжбанківський. Як повідомляють джерела, знайомі з організацією таких операцій, різниця між курсами може становити від 30 до 50 копійок за один долар чи євро.
Ці валютні облігації набувають небанківські фінансові установи, що володіють брокерськими ліцензіями, зазвичай на рахунках інвестиційних фондів. У подальшому вони реалізують валютні ОВДП за гривні тим суб'єктам, які бажають придбати іноземну валюту, обходячи обмеження Національного банку. Ця угода також здійснюється поза біржовими торгами.
Коли настає термін погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), ці учасники ринку — зазвичай великі підприємства, але іноді й фізичні особи — отримують кошти від Міністерства фінансів у валюті, в якій ці облігації були емітовані.
Внаслідок цього, реалізація даної схеми має кілька важливих наслідків. По-перше, експортери отримують можливість продавати валютну виручку через ОВДП за курсом, що перевищує ринковий. Підвищений курс зумовлений значним попитом на операції, які дозволяють обійти існуючі обмеження, а також готовністю посередників платити більше, щоб реалізувати цю схему.
По-друге, через прагнення експортерів отримати додатковий прибуток від продажу валютних ОВДП, знижується кількість доларів та євро на міжбанківському ринку. По-третє, підприємства, які в умовах існуючих обмежень не мали б можливості придбати іноземну валюту, знаходять способи обійти цю заборону, а фінансові посередники отримують вигоду від операцій з перепродажу ОВДП.
Таким чином, всі учасники цієї схеми отримують вигоду. Усі, окрім Національного банку та золотовалютних резервів України.
"Хоча в процесі виконання цих операцій виведення валюти з України не здійснюється, це призводить до зменшення обсягу іноземної валюти на валютному ринку через відмову від продажу експортних надходжень, що, в свою чергу, посилює тиск на міжнародні резерви", - зазначили в НБУ в коментарі для ЕП.
За інформацією Національного банку, у 2025 році середньомісячні обсяги всіх угод з купівлі-продажу валютних ОВДП склали 486 мільйонів доларів та 196 мільйонів євро. Якщо обсяги доларових ОВДП залишалися стабільними протягом останніх років, то операції з ОВДП, номінованими в євро, цього року зросли більш ніж утричі, порівняно з 58 мільйонами євро у 2024 році.
Національний банк України утримався від конкретизації оцінок можливих обсягів операцій з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), які можуть використовуватися для обходу валютних обмежень. За інформацією, отриманою від співрозмовників у регуляторі, вартість таких схем для валютного ринку оцінюється в 150 мільйонів доларів щомісяця. Це означає, що Нацбанк змушений додатково витрачати резерви на підтримку стабільності курсу валют.
Редакція ЕП має в своєму розпорядженні інформацію про обсяги позабіржової торгівлі валютними облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) за гривні в період з січня по квітень 2025 року. Відомості охоплюють 15 різних випусків, а також дані про компанії, які здійснювали купівлю та продаж цих цінних паперів, уникнувши при цьому обмеження, встановлені НБУ. Згідно з отриманою інформацією, загальний обсяг позабіржових угод з купівлі-продажу валютних ОВДП за гривню в зазначений період склав 62,7 млрд грн у еквіваленті.
Серед компаній, які брали участь у схемах з валютними ОВДП, є доволі відомі імена. Зокрема, "МХП", "Київстар", "Кернел" та інші. Користуючись цими даними, ЕП може відтворити рух коштів за операціями з купівлі-продажу кількох видів облігацій.
Наприклад, серед основних покупців доларової облігації з терміном погашення 31 липня 2025 року виявилися компанії "Катеринопільський елеватор", "Миронівська птахофабрика", "Вінницька птахофабрика", "МХП" (усі вони належать до групи "МХП" Юрія Косюка), а також "Сантрейд", "Кернел трейд" (під керівництвом Андрія Веревського) і "Укролія".
Всі ці компанії є експортерами, які придбали облігації в іноземній валюті, але згодом реалізували їх на позабіржовому ринку в гривні, ймовірно, за завищеним курсом фінансовим посередникам.
Згодом вже ці фінансові посередники перепродали доларові облігації за гривню іншим компаніям. Найбільше купили "Водафон" - на 1,7 млрд грн, "Українська автомобільна корпорація" (ексдепутата від "БЮТ" та "Партії регіонів" Таріела Васадзе) - на 426,36 млн грн, "Вигідна покупка" (мережа "Аврора") - на 221 млн грн та двоє фізичних осіб - на 598 млн грн та 171 млн грн відповідно.
В кінці липня, коли наставить термін погашення облігацій, як компанії, так і приватні особи, що їх придбали за гривні, отримають від Міністерства фінансів доларові виплати, обминаючи при цьому обмеження Національного банку.
Іншим прикладом є облігація внутрішньої державної позики, випущена в євро, погашення якої відбулося 13 березня цього року. Серед експортерів, які закупили найбільше таких облігацій за іноземну валюту, можна виділити компанії "Кернел трейд", "Вінницька птахофабрика", "Елеватор буд інвест", а також підприємства, що належать родині Петра Порошенка: "Продовольча компанія Поділля" та "Інтерпостач Україна".
Серед найбільших підприємств, які змогли обійти валютні обмеження НБУ завдяки цій облігації, виділяються "Київстар" з придбаннями на суму 4,57 млрд грн, "Карлсберг", який інвестував 455,2 млн грн, "Розетка" з вкладенням у 360,3 млн грн, а також "Вестерн Рент Компані", що належить родині депутата Ігоря Палиці, з інвестицією в 346,9 млн грн.
Протягом перших чотирьох місяців основними фінансовими установами, що займалися перепродажем валютних ОВДП і, відповідно, могли сприяти обходу обмежень Національного банку, стали "Інвестиційний капітал Україна" (ICU), "Профі-Т Цінні Папери", "БТС Брокер", "Конкорд Кепітал" і "Домінанта трейд".
Лідером даного рейтингу є група ICU, яка здійснила близько 50% усіх позабіржових угод з продажу валютних облігацій у гривні за перші чотири місяці поточного року.
У відповідь на запит ЕП представники групи ICU підтвердили, що здійснюють продаж валютних облігацій внутрішньої державної позики за гривні, але відмовилися розкрити інформацію про розмір комісійних зборів за ці послуги. Якщо в майбутньому будуть введені заборони на такі операції, компанія зобов'язується виконати це рішення. "ICU завжди буде дотримуватись вимог чинних нормативних актів регуляторів, як це робилося і раніше", - зазначили в компанії.
Раніше Нацбанк підозрював ICU та "Домінанта Трейд" в організації іншої схеми - з виведення капіталу за межі України за допомогою облігацій США. Тоді регулятор навіть розіслав українським банкам листи з попередженнями щодо ризиків співпраці з цими фірмами.
В результаті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) змогла зупинити схему виведення капіталу за межі України, що використовувала американські трежеріс. Очікується, що аналогічне рішення стосовно валютних ОВДП буде прийнято комісією найближчим часом.
Національний банк заборонив фінансовим установам реалізовувати валютні облігації за гривні ще в березні 2022 року. Однак, він не має можливості заборонити подібні операції для небанківських компаній, оскільки їх діяльність знаходиться під контролем НКЦПФР.
"Національний банк України не раз направляв свої рекомендації до НКЦПФР з метою запобігання подібним угодам", - зазначили в пресслужбі НБУ. Врешті-решт, ця вимога була перенесена з міжвідомчих документів до меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
Вона вперше з'явилася в 2023 році, але спочатку її формулювання було досить загальним: "узгодити валютний контроль операцій з цінними паперами з банківськими транзакціями". З часом, під час кожного перегляду, формулювання почало набувати все більшої конкретики.
У лютому 2025 року з'явилася зовсім пряма вимога - обмежити позабіржові операції на вторинному ринку для небанків та їхнє виконання тільки через Розрахунковий центр. Її виконання вже декілька разів зривалося за строками", - повідомив ЕП співрозмовник, який брав участь в переговорах з МВФ.
Згідно з його словами, через це та інші накопичені проблеми (включаючи неповернення грошей клієнтам компанії "Фрідом фінанс Україна", можливий конфлікт інтересів і затримки в перевірці членів комісії) голова НКЦПФР Руслан Магомедов може втратити свою посаду. Наразі в Офісі президента активно займаються пошуками його потенційної заміни. Цю інформацію також підтверджують кілька джерел ЕП у фінансових регуляторах.
10 червня НКЦПФР організувала відкрите обговорення проекту рішення, що вводить заборону на позабіржові угоди небанківських установ з валютними ОВДП за гривню. Якщо даний проект буде затверджений, з 30 червня стане неможливим обходження валютних обмежень Національного банку через використання урядових облігацій.
У майбутньому валютні облігації стануть частиною історії. Як зазначив у розмові з ЕП джерело в Міністерстві фінансів, відомство має намір поступово зменшити залучення валютних позик на внутрішньому борговому ринку. "На даний момент ми маємо близько трьох мільярдів доларів внутрішнього валютного боргу. Наша мета — щорічно знижувати цю суму на один мільярд, і до 2028 року досягти повної відсутності таких зобов'язань", — повідомив він.
Однією з підстав ухвалення такого рішення у Мінфіні назвали саме зволікання НКЦПФР у боротьбі з використанням ОВДП для обходу валютних обмежень. Проте це не єдина причина.
