Як Пишний реалізував прагнення Азарова, перетворивши банківських працівників на фіскальних агентів: все, що необхідно знати про нову систему фінансового моніторингу.
Тема посиленого фінансового моніторингу звичайних громадян і введення нових платіжних лімітів низкою банків стала надзвичайно актуальною в останні тижні. Ці зміни стосуватимуться практично всіх жителів країни. Згодом до ініціативи приєдналися не лише банки, а й небанківські установи, зокрема власники платіжних терміналів, які вже стали звичними для українців при поповненні мобільних телефонів, сплаті комунальних послуг та інших операціях. Тож редакція OBOZ.UA вирішила дослідити, як ці нововведення вплинуть на повсякденне життя українців.
Від одного ліміту до іншого
З початку повномасштабного вторгнення Нацбанк застосовує до людей багато різноманітних заборон і обмежень. Ключове для усіх, хто лишився в Україні, це право знімати щодня з рахунку одного банку не більше 100 тис. грн. Здавалось б немала сума, якої має вистачати людині на добу. Хоча вона й створює проблеми для вкладників з більшими депозитами, які після початку великої війни неможливо забрати за одну операцію, а треба регулярно навідуватися до відділення та й ще постійно замовляли долари/євро, якщо йдеться про валютний рахунок.
З 1 жовтня 2024 року до 31 березня 2025 року Національний банк України запровадив нові масштабні обмеження для населення, обмеживши p2p-перекази до 150 тисяч гривень на місяць. Це правило діє лише у випадку, якщо переказ здійснюється за 16-значним номером картки, який присвоєний кожному пластиковому носію. Проте регулятор передбачив деякі винятки з цього правила: перекази між власними рахунками в одному банку, підтверджені доходи, що перевищують зазначену суму, а також перекази, пов’язані з волонтерською діяльністю, не підпадають під це обмеження. Важливо зазначити, що IBAN-перекази, які виконуються за 29-значними номерами рахунків, не враховуються у зазначену межу. Всі вони обробляються через систему електронних платежів Національного банку, що контролюється регулятором і має фронт-офіс на проспекті Науки в Києві.
Національний банк спочатку не зміг конкурувати з p2p-системами, які надають міжнародні платіжні сервіси такі, як VISA та MasterCard, обробляючи фінансові транзакції українців через різні країни світу. Наприклад, коли ви купуєте хліб за допомогою картки VISA у своєму районі або переказуєте тисячу гривень другу, ваша транзакція може проходити через Лондон, ставши видимою за кордоном. Це обурювало Національний банк, так само як і деякі інші країни, які вважали це загрозою національній безпеці. Причина обурення полягала не тільки у звичайних покупках громадян, але й у фінансових операціях великих бізнесменів, які не повинні бути відомі всім.
У нашому Національному банку України давно виникла ідея конкурувати з простими та швидкими переказами, які пропонують VISA та MasterCard. Проте досягти цього було непросто, адже в плані швидкості наші рішення відставали. Перекази через P2P справді здійснюються за лічені секунди, тоді як IBAN перекази можуть займати кілька хвилин або навіть до 15 хвилин. Якщо ж гроші відправляються через IBAN у ніч з п'ятниці на суботу, вони можуть дійти лише в понеділок, оскільки не всі банки мають чергові служби у вихідні дні або можливість швидкого оброблення запитів. Лише з грудня-січня наші банки планують запровадити IBAN-перекази, які триватимуть всього 10 секунд. Проте поки що не відомо, чим завершиться цей експеримент.
Так чи інакше, завдяки встановленому ліміту в 150 тисяч гривень, наш Національний банк нарешті зміг активізувати процес IBAN-переказів. За неофіційними даними, в період з жовтня до листопада попит на цю послугу зріс на цілих 40%. Це значний показник за так короткий проміжок часу. Люди прагнули максимально заощадити свій ліміт у 150 тисяч гривень і активно користувалися системою Національного банку. Тепер в НБУ вважають, що користувачі продовжують звертатися до цієї послуги, керуючись звичкою.
Від 150 тисяч гривень переказів до 50-150 тисяч гривень на всі операції. Проте 150 тисяч на p2p не стали останньою крапкою, і минулого тижня банки підписали Меморандум, що передбачає введення різноманітних платіжних лімітів у межах 50-150 тисяч гривень, про що вже інформував OBOZ.UA. Насправді, для користувачів вводяться три місячні ліміти для карткових платежів: 50 тисяч гривень, 100 тисяч гривень та 150 тисяч гривень.
Для того щоб їх підняти, вже існує менше винятків:
Для IBAN-переказів жодні винятки не застосовуються. Незалежно від способу, яким ви здійснюєте переказ грошей (через p2p чи IBAN), усі ці транзакції будуть враховані в межах вашого ліміту.
Крім того, у рамках карткових операцій будуть враховані не лише перекази між звичайними громадянами, але й транзакції, які здійснюються на користь юридичних осіб, а також будь-які інші виплати. Це означає, що у межах діапазону 50-150 тисяч гривень будуть враховуватися не тільки прості грошові перекази, а й усі види платежів. Наприклад, коли ви сплачуєте за комунальні послуги, мобільний зв'язок, продукти в магазині або будь-які інші послуги. Це чітко зазначено в згаданому Меморандумі, де йдеться про платежі з усіх рахунків особи в одному банку (як гривневих, так і валютних) "на рахунки будь-яких інших контрагентів", як в Україні, так і за її межами.
Ось унікальна версія вашого тексту: "Повна формулювання в документі звучить так: 'Виконувати грошові перекази як в межах України, так і за її межами з усіх рахунків фізичних осіб, що відкриті у платіжних сервісах-учасниках Меморандуму, в національній та іноземній валюті, на рахунки будь-яких інших контрагентів, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, впровадженого у платіжному сервісі'."
Це значно суворіше порівняно з попереднім лімітом у 150 тисяч гривень, встановленим НБУ лише для p2p-переказів, з винятками для IBAN та інших випадків. Регулятор мав можливість продовжити цей ліміт на новий термін після 31 березня 2025 року.
Яким чином фінансові установи ідентифікуватимуть громадян України?
Нові обмеження, які тепер охоплюють усе, – це не єдина складність. Важливо й те, що не всі українці знають, який саме ліміт стосується саме їх. Для одних це може бути 50 тис. грн, а для інших – 100-150 тис. грн.
У самому тексті Меморандуму не наводиться пояснення для цього поділу, лише зазначається, що фінансисти досягли угоди щодо спільних стандартів класифікації клієнтів. Всі клієнти будуть розділені на три групи: з високим, середнім та низьким рівнем ризику. Кожна особа отримає свого роду невидиме маркування та відповідний ліміт.
Найменший ліміт дістанеться високоризиковим клієнтам - 50 тис. грн. Дата його запровадження в Меморандумі не вказується, тож не можна виключати, що це відбудеться одразу, ще в 2024 році. А от для решти - середньо- та низькоризикових -- нові вимоги мають запрацювати вже з наступного року:
У таких обставинах, а також за умови, що інші фінансові установи приєднаються до Меморандуму, Національному банку не знадобиться продовжувати свої обмеження на p2p-перекази в розмірі 150 тисяч, оскільки вступлять в силу більш суворі обмеження.
Яким ім'ям вас введуть у банківській системі?
Основне завдання полягає в тому, щоб визначити, до якої категорії ризику вас відніс банк, і це завдання є досить складним. Це пов'язано з тим, що класифікація на три категорії є частиною фінансового моніторингу, який залишається таємним у всіх фінансових установах, включаючи банки, фінансові компанії, лізингові фірми та страхові компанії.
Можете скільки завгодно дзвонити до контакт-центрів або запитувати менеджерів у філіях, але інформацію вам не нададуть. Лише якщо у вас є особисті зв’язки, хтось із фінансових спеціалістів може піти на ризик і порушити внутрішні правила, аби допомогти вам. Законодавство сприяє цій таємності: згідно з законом №361-IX від 6 грудня 2019 року та постановою Національного банку №65 від 19 травня 2020 року, банки мають право утримувати інформацію в секреті. Це стало нормою для банкірів, які вважають, що гра у шпигунів дозволить їм ефективніше виявляти шахраїв і злочинців.
Зазначимо, що OBOZ.UA не має наміру підтримувати справжніх шахраїв, ворожих агентів чи злодіїв, чия діяльність зосереджена на відмиванні грошей. Звісно, розслідування таких злочинів повинні проводити правоохоронні органи в тісній співпраці з фінансовими установами. Однак ми усвідомлюємо, що під час пошуку злочинців і їхніх активів, правоохоронці та банківські служби можуть ненавмисно завдати шкоди звичайним людям. Існує так званий побічний ефект, який варіюється від одного банку до іншого: за різними даними, він може становити від 10% до 20% від загальної клієнтської бази.
За останніми даними Національного банку України, загальна кількість вкладників в нашій банківській системі становить приблизно 69 мільйонів осіб (в кожному банку їх обліковують за паспортними даними). З цих вкладників 49,3 мільйона припадає на чотири згадані банки, що складає майже дві третини від загальної кількості в країні. Деякі люди не мають жодного рахунку, тоді як інші можуть мати до трьох. Найбільше вкладників, звичайно, серед мешканців міст. Таким чином, побічний ефект може варіюватися від 6,9 мільйона до 13,8 мільйона осіб.
Багато людей з'ясують, що їх віднесли до категорії високоризикових на практиці - коли не зможуть розрахуватися більше ніж 50 тис. грн на місяць. Будете намагатися провести платіж, а вам буде приходити відмова при наявних грошах на рахунку.
Існує кілька специфічних критеріїв, за якими фінансисти можуть класифікувати вас як особу з високим рівнем ризику:
1. Людина на пенсії з обмеженим доходом у кілька тисяч гривень. Проте, якщо пенсія складає 8-10 тисяч гривень, ставлення до неї може змінитися, особливо якщо особа продовжує працювати офіційно та отримує додаткові фінанси.
2. Студент без роботи, який немає інших офіційних доходів (підробітку з виплатою компанією на рахунок чи заробітку від свого ФОП) окрім мізерної стипендії.
3. Офіційно зареєстровані як безробітні. Жінки та чоловіки можуть бути на забезпеченні своєї партії.
4. Особи, які офіційно отримують мінімальну заробітну плату в 8 тисяч гривень, але ведуть значно більші фінансові операції, наприклад, в межах 50-70 тисяч гривень, можуть викликати підозри у банківських установ. Це може свідчити про можливу незаконну підприємницьку діяльність, що реалізується через рахунки фізичних осіб-підприємців (ФОП), або про використання рахунку особами, які не є його власниками. На сьогоднішній день Національний банк України класифікує таких осіб як "дропи".
5. Клієнти, чий рахунок часто використовується для переказу готівки або безготівкових операцій. Наприклад, внесення 150 тисяч гривень через термінал готівкою та швидкий розподіл цих коштів на суми від 20 до 30 тисяч гривень. Банк може запідозрити, що це є спробою розподілу нелегальної зарплатні, яка раніше виплачувалася у конвертах.
6. Часті та значні зарахування на рахунок фізичної особи (не ФОП) можуть викликати підозри. Навіть невеликі суми, наприклад, по 300-500 або 1000 гривень, можуть стати приводом для питань. Це може свідчити про можливу незаконну підприємницьку діяльність, для якої держава вимагає реєстрації як ФОП та сплати відповідних податків.
Сумарні перекази постійно контролюються, але особливу увагу банки приділяють стабільності транзакцій. Тому, якщо у вас немає значної офіційної зарплати, не варто відправляти однакові суми на ті ж рахунки в один і той же день. Якщо потрібно щомісяця підтримувати родичів або друзів, краще мати кілька рахунків в різних фінансових установах і здійснювати перекази в різні терміни та з різними сумами. Наприклад, цього місяця переказуйте з одного банку, а наступного - з іншого.
Ще до підписання Меморандуму люди стикалися з різними неприємностями. Наприклад, одна жінка, клієнтка банку, щомісяця отримувала перекази від свого чоловіка, який майже повністю передавав свою зарплату для підтримки ЗСУ. Вона використовувала ці кошти для розміщення на депозитах або купівлі доларів та ОВДП. Пара, яка планує придбати квартиру, навіть не здогадувалася, що банк, помітивши цю регулярність, може заблокувати рахунок без жодних пояснень. Здавалося б, нічого підозрілого в передачі зарплати з Ощадбанку на рахунок monobank у подружжя немає.
Варто усвідомлювати, що банківські установи мають велику кількість рахунків, і не можуть контролювати всіх своїх клієнтів вручну. Вони використовують спеціалізоване програмне забезпечення з алгоритмами, які виявляють певні ознаки підозрілої поведінки з точки зору банку. Це щось на кшталт автоматизованих систем. У разі виявлення проблеми, саме ці системи можуть заблокувати рахунок і передати інформацію менеджеру. Існує ймовірність, що менеджер не зв'яжеться з вами для попередження про блокування або не почне ставити запитання. Особливо це стосується великих банків, де щодня можуть відбуватися не сотні, а тисячі блокувань. Це може стати неприємним сюрпризом для клієнтів.
Не варто втрачати надію одразу. Після блокувань рахунків банки не завжди вдаються до закриття рахунку та розриву відносин з клієнтом. Іноді, після надання всіх необхідних пояснень і документів, можливо, що рахунок буде розблоковано, і обслуговування продовжиться. У Меморандумі наведено найбільш поширені види документів, які можуть знадобитися для підтвердження доходів:
Наприклад, підтвердження законності може здійснюватися за допомогою офіційної угоди на продаж квартири, автомобіля чи іншого майна. Також важливими є документи, що свідчать про отримання спадщини або дарунки. Рекомендується мати ці документи під рукою та швидко надавати їх банківським установам.
Майте запас готівки
Здавалося б, що для людей з офіційними доходами все може бути не дуже складно. Надав документ і можна користуватись рахунком. Утім на практиці інша картина.
При найменшій підозрі щодо характеру або суми вашого фінансового переказу, банк має право негайно заблокувати ваш рахунок. Це рішення приймається автоматично за допомогою алгоритму, і в результаті ви можете годинами намагатися зв’язатися з контакт-центром банку, намагаючись отримати пояснення. Оскільки кількість операторів обмежена, а інформація про вашу блокаду ще не дійшла до них, вони не зможуть надати конкретних причин, чому система заблокувала ваш рахунок. Вам доведеться вислуховувати загальні фрази про дотримання законодавства у сфері фінансового моніторингу. Лише через день або кілька, коли до вашої справи дійде відповідальна особа, вона почне запитувати про призначення коштів та їх походження. Врешті-решт, вам знадобиться надати документи, що підтверджують ваші пояснення.
Уявімо, що це заробітна плата чоловіка, яку він переказує своїй дружині. Вам знадобиться знайти свідоцтво про шлюб та його зарплатну довідку. Ніхто не повірить на слово, навіть якщо ця особа служить у Збройних силах України і не може залишити окоп, а гроші на його рахунку в Ощадбанку надходять від Міноборони. Подібних ситуацій вже було чимало. Потрібно знайти спосіб отримати необхідні документи та подати їх до банку. А потім знову доведеться чекати.
У підрозділах фінансового моніторингу банків спостерігається критична нестача кадрів, а обробка документів все ще виконується вручну. Автоматизованого обміну даними через платформу "Дія" поки що немає, хоча це заплановано на майбутнє, і терміни запуску залишаються невідомими. Пакети документів для кожного заблокованого клієнта (кількість яких зростає з кожним днем) накопичуються у великі стоси, і ваша папка може опинитися десь посередині або на самому дні. Тому розблокування рахунків може зайняти тижні, навіть після того, як ви надасте всі необхідні документи. Тож, рекомендовано мати запас готівки, щоб забезпечити себе протягом цього часу.
Ловушка для инвестора
Як уже зазначалося, наразі до Меморандуму приєдналися чотири банки, які мають найбільше клієнтів серед фізичних осіб. Проте є інформація, що найближчим часом до підписання можуть приєднатися ще три фінансові установи — ПУМБ, Правекс Банк та ОТП Банк. Крім того, представники Асоціації українських банків підкреслюють, що з часом цей документ підпишуть усі 61 банк, а згодом до нього можуть приєднатися й небанківські фінансові організації, зокрема ті, які обслуговують платіжні термінали, що встановлені практично в кожному супермаркеті або торгово-розважальному центрі.
Як Нацбанк, так і самі банки у своїх асоціаціях вже неодноразово обіцяли створити єдину базу даних для сумнівних клієнтів, ще її називають каталогом дропів. Це потрібно, щоб людина назавжди опинилась під забороною. Не склалися відносини з одним банком, він заніс вас у такий "чорний список" і інші банки не відкриють вам жодного рахунку. Можна потім бігати по судах і оскаржувати. Та чи вдасться - невідомо.
Суперечлива ініціатива створює значні можливості для зловживань, залишаючи фінансистів без жодної відповідальності. Це може стати інструментом для замовлення репресій проти політичних опонентів або навіть особистих ворогів. Ситуація може розвиватися в будь-якому напрямку, оскільки наразі відсутні адекватні механізми контролю та покарання для тих, хто зловживає своїми повноваженнями. Інформація про правила функціонування нового реєстру досі не була оприлюднена.
На фоні цих подій в Україні поступово відбувається скасування банківської таємниці, і деякі установи вже вжили відповідних заходів. Є банки, які ще не приєдналися до згаданого Меморандуму, але вже самостійно внесли зміни в основні угоди з клієнтами, надавши собі право визначати власні ліміти на фінансові операції. Це може бути не лише 50-150 тисяч гривень, а й будь-яка сума, навіть 20 тисяч гривень, якщо вони цього забажають.
Як тільки особа підписує контракт і їй відкривають рахунок, вона фактично надає банку право розкривати практично всі види конфіденційної інформації. Це стосується не лише банківської та комерційної таємниці, а також інформації про постачальників платіжних послуг і даних фінансового моніторингу. Тому важливо не лише уважно читати нові угоди з банками, але й переглядати ті, що були підписані рік або навіть раніше. Адже фінансові установи керуються умовами угоди відкритої оферти, яка публікується на їхньому веб-сайті, і можуть вносити зміни практично щодня.
А ще все більш модним у банків стає комісія за примусове розірвання угоди про обслуговування. Не сподобались банку ваші довідки з поясненням походження грошей і він має право примусово закрити рахунок. За правилами, після перевірки і передачі інформації до Держфінмоніторингу, банк мусить віддати людині кошти. Але ж фінансисти навчились зароблять і в цій ситуації. Для цього запровадили спеціальну комісію при розірванні з клієнтом ділових відносин, її розмір на поточний момент сягає 30% суми.
Отже, банк безальтернативно візьме третину коштів, в той час як в Національному банку стверджують, що це не є порушенням закону (регулятор не втручається в комерційні операції, хоча виглядає, що комісія більше нагадує штраф). Іншу частину суми буде переведено на рахунок в іншому банку або ж видано готівкою через касу.
Звичайно, є можливість оскаржити все в судах, проте такі процеси можуть займати багато років. Протягом цього часу особа залишиться в складній ситуації, а її негативне ставлення до банків лише посилиться.
Тероризм відступає перед податками.
У контексті посилення вимог до суспільства та введення нових обмежень в Україні спостерігається зміна в розумінні термінів. Спочатку фінансовий моніторинг був орієнтований на виявлення незаконних коштів, активів ворогів та фінансування терористичної діяльності. Це чітко відображається у назві законодавчого акта №361-IX, ухваленого в 2019 році, який має назву "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Проте, всього за кілька років після початку реалізації (значна частина цього періоду припала на масштабний конфлікт) фінансовий моніторинг розширив свої функції, охопивши також контроль за податковою дисципліною та збором податків. Це, до речі, обґрунтовується браком коштів у державному бюджеті на потреби оборони і здійснюється нерівномірно по відношенню до всіх громадян.
До нещодавнього часу банки виконували лише обмежену кількість контрольних завдань у сфері оподаткування. Наприклад, стосовно нарахування та збору податків з доходів, отриманих фізичними особами за депозитами: раніше автоматично перераховувалося до державного бюджету 19,5% доходу (включаючи ПДФО та військовий збір), а тепер ця ставка зросла до 23% через підвищення військового збору з 1% до 5%.
Тепер же з фінансистів зробили чи не ключових контролерів податків. Деякі навіть на публіці визнавали, що виконують не банківські, а відверто податкові функції. Та наголошують, що цим має займатися Державна податкова служба, а не банківська система.
Від Стельмаха і Арбузова до Пишного.
Одночасно в Україні фактично зникло поняття банківської таємниці. В нормативних документах воно все ще згадується, однак для отримання доступу до цієї інформації правоохоронні органи повинні спершу отримати судове рішення, що свідчить про наявність відкритих кримінальних справ.
Проте на практиці ситуація виглядає зовсім інакше: деякі фінансові установи відмовляються відкривати рахунки клієнтам, які не готові погодитися на розкриття своїх особистих даних. Якщо ти бажаєш отримати картку, ми повинні мати можливість ділитися інформацією про тебе.
На сьогоднішній день це обумовлено необхідністю обміну даними, якщо клієнт опиниться у згаданому чорному списку дропів. Проте механізмів захисту не існує, і банк не зможе пред'явити претензії, якщо інформація буде використана в інший спосіб.
Тож нинішній голова Нацбанку Андрій Пишний увійде в історію саме як той, хто остаточно поховав в Україні банківську таємницю.
Перші спроби тотального (не за карними справами) розкриття банківської таємниці фіксувались ще на початку 2000-х років. Це активно просував ще тодішній голова Державної податкової адміністрації (Державна податкова служба тепер) Микола Азаров, який волів отримувати дані про рахунки українців ледь не в онлайн-режимі, в форматі обміну даними, тому активно лобіював функцію у тодішнього голови Нацбанку Володимира Стельмаха. З цього приводу навіть підготували проєкт постанови НБУ, утім в останній момент все скасувалось. Через що відчутно зріс авторитет Стельмаха.
Схожі спроби були й пізніше, та не проходили, навіть, за керування диктаторських ставлеників Януковича в НБУ - Сергія Арбузова та Ігоря Соркіна з кінця 2010 року по лютий 2014-го.
Мрії фіскальних та правоохоронних органів під час жахливої війни та важких випробувань для українського народу врешті-решт здійснив Андрій Григорович Пишний. Він дав можливість банкам вільно взаємодіяти з клієнтами, що, як вважається, залишить свій слід у пам'яті майбутніх поколінь.
