Як саміт у Парижі виявив поділи в Європі, хто здатен стати її керівником та які дії плануються в майбутньому.

Однією з ключових викликів, з якими стикається Європа в умовах глобальної кризи, залишається відсутність ефективного лідерства. Поки на посаді федерального канцлера Німеччини, яка є провідною економікою Європи, перебуватиме Олаф Шольц, ця проблема навряд чи буде вирішена.

Таким є один з ключових підсумків термінового саміту європейських лідерів, що зібралися у Парижі у понеділок ввечері, щоби визначити кроки виходу з кризи, яку США різко загострили. Нагадаємо, минулого тижня президент Трамп зателефонував Путіну без узгодження позиції з Києвом, а віцепрезидент Венс у Мюнхені оголосив про ціннісний розрив між США та Європою.

Саміт у Парижі не можна вважати повною катастрофою, проте він не зміг досягти ключових цілей.

Детальний аналіз значення зустрічі в Парижі, подій, які там мали місце, а також тих моментів, які залишилися нерозкритими, ви знайдете в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка під назвою "Коаліція сміливих та Олафа Шольца". Які домовленості були досягнуті і які питання викликали труднощі на саміті у Парижі? Пропонуємо вам короткий огляд цієї статті.

Зустріч європейських лідерів у Парижі, що відбулася у понеділок ввечері, стала дійсно терміновою - президент Макрон почав скликати її наприкінці тижня, після промови віцепрезидента США Джей Ді Венса, яка нарешті вибила європейців зі звичної їм зони комфорту.

У саміті, крім керівництва Євросоюзу та генсека НАТО, взяли участь найбільші економіки континенту (звісно, якщо не враховувати Туреччину та Росію): Німеччина, Британія, Франція, Італія, Іспанія та Нідерланди.

А також Польща, яка на восьмому місці серед найбільших економік Європи. Участь Данії пояснюється тим, що країна є одним з ключових учасників неформальної "коаліції сміливих".

Ще до початку безпекової конференції у Мюнхені США дали європейським країнам сигнал, що їм треба готуватися до реальних дій для гарантування безпеки у Європі.

Основою цього тексту є роздуми про потенційні аспекти залучення європейських військових до миротворчої операції в Україні, якщо така участь стане елементом системи безпекових гарантій після припинення бойових дій.

Паризька конференція не призвела до значущих змін у цьому питанні, але це й не було її метою.

Після проведення переговорів навіть від тих лідерів, які висловлюють підтримку ідеї розміщення миротворців, звучали обережні коментарі, які стверджували, що наразі ще зарано обговорювати конкретні деталі. І це дійсно відповідає дійсності: жодні конкретні рішення стосовно миротворців не можуть бути ухвалені, поки не будуть визначені ключові параметри.

Отже, з цього питання не варто було очікувати якихось сенсаційних висновків під час саміту в Парижі. Натомість, ця зустріч мала на меті непомітно узгодити позиції щодо переговорів (включаючи питання миротворців). Крім того, вона повинна була продемонструвати єдність європейських країн.

І ось у цей момент європейські керівники зазнали явного фіаско. Зокрема, завдяки канцлеру Німеччини.

Олаф Шольц, після завершення саміту, ухвалив рішення зробити публічну заяву: Європа перебуває в стані розколу.

Він розкритикував дії колег з інших держав, які готуються до запровадження миротворчої місії, назвавши ці ідеї "абсолютно передчасними і вкрай недоречними", та додав, що був "трохи роздратований" дебатами "не в той час і не на ту тему" на зустрічі лідерів.

Не лише Шольц вносить розбіжності в єдність Європи — італійська прем'єрка Джорджа Мелоні також додала своїх проблем. Хоча вона й брала участь у зустрічі в Парижі, запізнилася на годину і після цього виступила з критикою саміту, охарактеризувавши його як "антитрампівський".

У сухому залишку маємо саміт, де не було ухвалено жодного формалізованого рішення і після якого його ключова держава-учасниця публічно поскаржилася на нездоланні розбіжності з ключового питання.

Не існує кращого прикладу того, наскільки Європа не готова до діалогу.

Проте існує одна сфера, в якій європейські керівники, здається, досягають успіху: в Європейському Союзі активно розглядають ініціативу щодо підвищення витрат на оборону та підтримки України. Хоча точна вартість цього плану залишається невідомою, журналісти оцінюють його приблизно в 700 мільярдів євро на основі непрямих ознак. Це вражаюча сума для України, проте не всі ці фінансові ресурси будуть направлені безпосередньо до нас.

А ще зустріч у Парижі показала, хто може стати лідером з європейського боку.