"Про яку демобілізацію йдеться? У нас окопи залишаються без людей." Чи встановить уряд конкретні терміни для проходження служби?

9 квітня 2024 року, приблизно о 22:00, у вікнах Комітету Верховної Ради, що займається питаннями національної безпеки, оборони та розвідки, розташованого на столичній Садовій вулиці, ще світилися вогні. Депутати активно обговорювали остаточну версію законопроєкту щодо мобілізації, влаштовуючи гарячі дебати.
За майже пів року обговорень документ змінювали з десяток разів. Єдиною нормою, яка не зазнала змін, було встановлення чітких термінів служби для бійців під час воєнного стану. Допоки пообіді 9 квітня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський не відправив лист із проханням прибрати її.
Перед цим парламентарі, урядовці та військове керівництво передавали один одному м'яч відповідальності за непопулярний крок - виключення демобілізації з проекту закону.
"У кінці 2023 - на початку 2024 років темпи мобілізації в Україні значно зменшилися в порівнянні з 2022 роком. Встановлювати конкретні терміни служби в таких умовах було б рівнозначно самогубству", - зазначає анонімний джерело в українському військовому керівництві в коментарі для УП.
Офіційною підставою для видалення згадок про демобілізацію з законопроєкту Сирського було зазначено значну кількість поправок від депутатів. За його словами, тема звільнення зі служби потребувала "додаткового аналізу та регулювання в окремому акті".
11 квітня парламент прийняв закон, який став предметом численних обговорень та суперечок, щодо мобілізації. У той же день Верховна Рада постановила, що Міністерство оборони повинно розробити законопроект про демобілізацію протягом восьми місяців.
Спочатку чиновники заявляли, що документ буде готовий до 18 грудня 2024 року. Пізніше вони попросили продовжити термін до 18 березня 2025 року. Проте на сьогоднішній день проєкт досі не був представлений у парламенті.
"Українська правда" поспілкувалася з офіцерами - від командирів підрозділів до командувачів родів військ, урядовцями і народними депутатами, щоб розібратися, чому Кабмін не зареєстрував у Раді обіцяний законопроєкт та чи можливо взагалі встановити чіткі терміни служби на нинішньому етапі війни.
Цікаво, що всі наші респонденти вирішили зберегти анонімність через делікатність обговорюваної теми. Зауважимо: хороших новин не передбачається. Але давайте розглянемо все по порядку.
Читайте також: Нові правила мобілізації. Що передбачає ухвалений Радою закон
Проект закону, що стосується звільнення військовослужбовців та їх ротації в умовах воєнного стану, вже підготовлений, як повідомили представники Міністерства оборони у відповіді на запит УП наприкінці січня 2025 року. Проте Генеральний штаб Збройних сил України висловив незгоду з цим документом, внаслідок чого уряд не подав його на реєстрацію в парламент.
Мовляв, якщо Верховна Рада ухвалить цей проєкт, доведеться одномоментно демобілізувати "значну кількість військовослужбовців". За словами кількох співрозмовників УП у парламенті, йдеться про 108 тисяч воїнів, серед яких 14 тисяч офіцерів.
Нова пропозиція Міністерства оборони мало чим відрізняється від виключеної з минулорічного "мобілізаційного" закону. Демобілізація через три роки служби залишається базисом.
Однак існує кілька умов. По-перше, військовослужбовці повинні бути залучені до активних бойових дій на передовій протягом 18 місяців загалом. По-друге, можливість звільнення з'явиться лише після оголошення президента про загальну демобілізацію.
У Головному управлінні комунікацій Збройних сил України роз'яснили УП, що ініціатива щодо законопроєкту, який визначає конкретні терміни служби, може бути подана на обговорення у Верховну Раду лише за умови наявності достатньої кількості військовослужбовців для ведення бойових дій проти Росії.
В іншому випадку, якщо більше ста тисяч досвідчених військовослужбовців буде звільнено без надходження нових призовників у підрозділи, командирам доведеться відводити свої сили з передової.
Сьогодні в Міністерстві оборони розглядають способи зниження напруги у військових рядах, викликаної невизначеністю термінів служби, при цьому не ослаблюючи бойові позиції. Одним з можливих рішень є вдосконалення процесу реабілітації.
Якщо боєць відслужив 36 місяців, серед яких щонайменше півтора року на "бойових", він зможе пройти безкоштовну двомісячну реабілітацію та отримати додатковий місяць відпустки. Загалом військові відпочиватимуть три місяці. Але в реалізації цієї ініціативи Міноборони впирається у нестачу реабілітаційних закладів.
"Українська правда" оновила свій запит до Міністерства оборони стосовно законопроєкту про "демобілізацію" 27 березня. На даний момент відповіді ще не отримано.
Члени Комітету Верховної Ради, що займається питаннями національної безпеки, оборони та розвідки, звернулися до міністерства з проханням надати інформацію про стан підготовки документу. Зі слів джерел в парламенті, УП отримала відповідь від Міністерства оборони. Ситуація залишилася без змін: проєкт готовий, але Генеральний штаб виступає проти. Примітно, що цього разу в Міноборони вперше не вказали навіть приблизних термінів подання документа до Верховної Ради.
Демобілізація військовослужбовців безпосередньо пов'язана з процесом мобілізації нових призовників. Нещодавно президент Зеленський повідомив, що у 2024 році в Україні планується щомісячна мобілізація 30 тисяч новобранців.
Згідно з інформацією, наданою кількома джерелами в військовому командуванні та парламенті, зазначені цифри дійсно мали місце, але лише в перші місяці після прийняття "мобілізаційного" акту. У подальшому темпи значно знизилися.
"Зараз мобілізація в Україні на хріново-допустимому рівні. Якщо в перші місяці після ухвалення закону ми набирали, умовно кажучи, 100% від потреб, то в січні - приблизно 70%, а були місяці, коли - 60-65%. Зважайте, що умовних 100% вистачає для того, щоб поповнювати втрати і тримати в тонусі підрозділи. Це не про збільшення бригад. Це просто для того, щоб не йти в мінус", - не під запис пояснює УП співрозмовник у військовому керівництві держави.
Частина "бусифікованих" відноситься до категорії "неліквід". У наших навчальних центрах перебувають люди з різними проблемами: переважно віком 50+, а також особи з залежностями від алкоголю та наркотиків. Деякі керівники центрів навіть розробили спосіб, як позбутися таких новобранців: вони пропонують командирам взяти на службу десять адекватних, а кількох "проблемних" – в додаток, - зазначає співрозмовник УП з-поміж бойових командирів, який має досвід роботи з новими призовниками.
Найгостріша проблема нестачі бійців спостерігається на передовій. Незважаючи на всі зусилля командування щодо зміцнення піхоти — чи то шляхом переведення з тилових підрозділів, чи через пропозиції мотиваційних контрактів для молоді — ситуація залишається критичною, і солдатів у "гарячих точках" все ще не вистачає.
Деякі позиції на фронті утримують двоє військових, коли мали би щонайменше 12, розповідає УП один із бойових офіцерів, який добровільно служить із 2014-го. За понад 11 років він воював із росіянами на різних гарячих напрямках українського сходу. Боєць категорично проти демобілізації на нинішньому етапі війни, оскільки вважає, що це прирівнюється до "обвалу фронту".
"Наші окопи залишаються безлюдними. Про яку демобілізацію може йтися? На даний момент немає навіть достатніх ресурсів для організації нормальних ротацій. У Силах оборони України є бригади, які з 2021 року жодного разу не повернулися на відновлення", - висловлює своє обурення співрозмовник УП у військовому керівництві країни.
"Демобілізаційний" законопроєкт, який підготували представники Міноборони, передбачає обов'язкову ротацію військових через 90 діб участі в бойових діях. Але повертаємося до вихідних позицій: Генштаб не підтримує документ, резервів для реалізації цієї ініціативи недостатньо.
"Третій рік поспіль мене перекидають з однієї п*здорізки в іншу. Дуже сподівався, що з'явиться законна можливість демобілізуватися через 36 місяців служби. Але очевидно, що цього не буде", - каже УП воїн однієї зі штурмових бригад, який захотів залишитися анонімним.
На початку масштабного конфлікту він вирішив добровільно приєднатися до Збройних Сил України, незважаючи на наявність "білого квитка". Він навіть сплатив хабар у доларах під час медичної комісії, аби лікарі визнали його придатним до служби. Однак тепер військовослужбовець не відчуває внутрішньої сили продовжувати боротьбу: "Я так втомився, що часом думаю, як добре було б не повернутися з чергового завдання".
Для багатьох військових процес демобілізації перетворився на марні сподівання. Це стало можливим завдяки відсутності натовпів добровольців біля територіальних центрів комплектування та впливу військово-політичного керівництва. Власне, саме вони минулого року висунули ідею впровадження чітких термінів служби на прохання президента.
У грудні 2023 року, під час прес-конференції, Зеленський підкреслив, що демобілізація є пріоритетним питанням у "мобілізаційному" плані, над яким активно працюють військові та урядові структури. А вже у лютому 2025 року він ухилився від прямої відповіді на запитання щодо конкретних термінів служби в армії.
Деякі воїни сподіваються на звільнення, інші втрачають віру, але все ще борються, а хтось утік до СЗЧ, втікаючи від невизначеності.
Тим часом представники військово-політичного керівництва продовжують уникати чесного діалогу із суспільством про неможливість демобілізації на нинішньому етапі війни.