Якщо Трамп формально визнає Крим як складову частину Росії: правові наслідки та глобальні ризики.

Якщо команда Дональда Трампа визнає Крим як складову частину Росії, це може суттєво підкопати основи міжнародного права, зірвати процеси розслідування військових злочинів і встановити небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів.

Цю інформацію повідомляє видання Politico.

У квітні команда Трампа висунула пропозицію про офіційне визнання Криму частиною Росії в контексті можливих переговорів щодо закінчення війни в Україні. Ірина Марчук, доцентка Копенгагенського університету, зазначає, що саме поява таких умов у порядку денному переговорів є серйозним порушенням. "Це створює небезпечний прецедент, і такі питання не повинні бути об'єктом обговорення", — підкреслила вона.

Юристи підкреслюють, що анексія Криму в 2014 році є серйозним порушенням принципу недоторканності міжнародно визнаних кордонів через використання сили. Як зазначив Лаурі Мялксоо з Тартуського університету, "Після такого випадку буде важко засуджувати інші держави за аналогічні дії – вони можуть просто відповісти: 'Дивіться, що дозволено Росії'".

Протягом багатьох років Росія намагається узаконити свою анексію Криму, висуваючи вимогу про його визнання в якості умови для проведення мирних переговорів. Після того, як Міжнародний кримінальний суд визнав анексію Криму актом окупації, Москва вирішила вийти з цього суду у 2016 році. Однак Україна продовжує свою юридичну боротьбу в міжнародних інституціях, де вже підтвердила, що Крим та інші території, що перебувають під окупацією, залишаються частиною України, тимчасово захопленою Росією.

Зокрема, Європейський суд з прав людини підтвердив, що Росія здійснює контроль над Кримом силовими методами з 27 лютого 2014 року — ще до фальшивого референдуму. Цей аспект є важливим аргументом у справах, що стосуються військових злочинів, зокрема примусової депортації українців.

Юристка Дар'я Свиридова підкреслює, що визнання Криму частиною Росії США може мати серйозні наслідки для багатьох справ. "Ці правопорушення доводять, що Крим не є російською територією", – зазначила вона.

Крім того, це надасть Кремлю законні підстави для примусового надання українцям російського громадянства, їх депортації до колоній на території Росії, а також для внесення змін до конституції Криму — без можливості оскарження цих дій у контексті міжнародного права.

Юрист ООН Маріо Паскуале Аморозо наголошує, що визнання Росії як суверенної держави над Кримом призведе до того, що навіть серйозні порушення прав людини вважатимуться внутрішніми справами цієї країни, за винятком випадків, коли вони зачіпають основні права людини.

Офіційне визнання окупації Криму з боку США може стати важливим сигналом для інших держав, підкреслюючи принцип: "сила є правом". Це матиме значний вплив не лише на методи розслідування злочинів, скоєних Росією, але й на загальні правила міжнародної політики — від Тайваню до Гренландії.

Юридичні зусилля України орієнтовані не тільки на те, щоб притягти Росію до відповідальності, але й на спростування кремлівських міфів щодо "самовизначення" Криму та "захисту російськомовних". Як зазначила представниця України в Європейському суді з прав людини Маргарита Сокоренко, до 2022 року Москва постійно використовувала ці наративи під час слухань.

"Це не тільки боротьба за справедливість, але й прагнення до встановлення об'єктивних істин. Це битва за правду," — підкреслила вона.

Крим історично увійшов до складу Російської імперії в 1783 році, коли правила Катерина ІІ. Цей статус залишався незмінним до 1954 року, коли радянський керівник Микита Хрущов ухвалив рішення передати півострів Україні. Цей крок згодом став предметом численних критичних коментарів з боку Володимира Путіна.

У 1991 році жителі Криму висловили підтримку незалежності України, внаслідок чого півострів отримав статус автономної республіки в її складі. Проте в 2014 році, після Революції Гідності, Росія скористалася політичною непевністю в Україні та анексувала Крим.

Якщо міжнародне співтовариство офіційно визнає контроль Росії над Кримом, особливо у зворотному напрямку з 2014 року, це матиме наслідком те, що всі події та рішення, які мали місце на цьому півострові з того часу, стануть частиною російської правової системи.

"У цьому контексті будь-які дії, які здійснюватимуться владою на цій території, більше не будуть пов'язані з Україною — їх визнають законними діями держави Росія", — зазначив Ян Воутерс, професор міжнародного права в Католицькому університеті Левена. Він підкреслив, що це може мати серйозні юридичні наслідки, фактично легітимізуючи наслідки окупації.