За даними WSJ, Захід стикається з труднощами у протидії великим шпигунським кампаніям, організованим Китаєм.

Китайський уряд веде масштабну шпигунську діяльність, використовуючи не лише спецслужби, а й приватні компанії та цивільних осіб для збору інформації та підриву держав-суперників.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у публікації Wall Street Journal.

Шпигунська діяльність спрямована на посилення економічної потужності Китаю, в той час як інші держави зазнають ослаблення.

Тільки за останній місяць ФБР повідомило, що хакери, які мають зв'язки з урядом Китаю, зламали 260 тисяч пристроїв, що підключені до Інтернету, в США та Європі.

Урядові чиновники також заявляють, що колишня головна асистентка губернатора Нью-Йорка була агентом Китаю, а дослідження Конгресу виявило, що вантажні крани, виготовлені в Китаї, які працюють в американських портах, містили технології, що дозволяли Китаю потенційно здійснювати таємний контроль над ними.

Спеціальні служби Західних країн піднімають тривогу та закликають населення бути уважними. Проте, тісні економічні взаємозв'язки між Китаєм і Заходом ускладнюють виявлення шпигунських мереж.

Китайська мережа підтримуваних державою хакерів величезна і вважається, що вона перевершує чисельність кіберперсоналу ФБР у співвідношенні 50 до 1. За деякими оцінками, у Китаї над кіберопераціями працюють до 600 тисяч осіб.

Китай завдав удару по енергетичній і водопровідній інфраструктурі Сполучених Штатів. Це викликає тривогу у Вашингтоні, оскільки існує страх, що китайська влада може суттєво зірвати функціонування цих життєво важливих систем, якщо Китай вирішить здійснити напад на Тайвань.

Інші відомі випадки китайського шпигунства включають масоване втручання у реєстрацію виборців у Великій Британії, що призвело до розкриття домашніх адрес близько 40 мільйонів громадян. Крім того, було виявлено доступ до мереж американських провайдерів інтернету, що, ймовірно, надало можливість прослуховувати телефонні розмови, використовувані в кримінальних розслідуваннях.

На відміну від Радянського Союзу, Китай не дуже стурбований виловлюванням своїх шпигунів, і Пекін рідко намагається домовитися про обмін агентами з західними країнами.

Європейські чиновники попереджають, що Китай використовує китайських студентів і дослідників, які навчилися більш ефективно уникати підозр.

Децентралізована, приватно-державна структура китайського шпигунського апарату є неабиякою проблемою для Заходу, оскільки їй протидіяти. Крім того, близько десяти років тому Китай зачистив групу посадовців, котрі шпигували на користь США, що зменшило обізнаність Америки про те, що відбувається у Китаї.

За повідомленням Укрінформ, Бруно Каль, президент Федеральної служби розвідки Німеччини, зазначив, що країна знаходиться у відкритому конфлікті з Росією і може стати мішенню для агресії з боку Москви. Німецькі розвідувальні служби вважають, що до 2030 року Російська армія може здійснити напад на держави НАТО.