Оборона від Орбана: як Трамп "поставив на паузу" майбутнє російських активів і які кроки планує вжити Європейський Союз.

Угорщина пригрозила не підтримати продовження блокування резервів Центробанку РФ - і це стало викликом для Євросоюзу

Мовчання Трампа в інавгураційній промові про Україну насправді є не просто політичним фактом. Протягом останнього року, використовуючи гучні слова щодо необхідності мирних переговорів, новий-старий президент США оминав увагою інші чутливі теми, які пов'язані з Україною.

Одна з таких тем, про яку Трамп досі прямо не висловлювався, - доля заморожених резервів російського Центробанку.

Напередодні 20 січня чутки про можливі рішення адміністрації щодо цих активів почали активно циркулювати. Інформація надходила як з Вашингтона, так і з Брюсселя, а також з Будапешта.

Ризик непродовження санкцій і де-факто повернення заморожених активів Росії став цілком імовірним. І у Брюсселі довелося шукати терміновий запобіжник від цього сценарію.

Ще до того, як Дональд Трамп здобув перемогу на президентських виборах, він, хоча й опосередковано, постійно фігурував у розмовах про можливе використання заморожених російських активів.

Єдина ймовірність його призначення викликала питання щодо прийняття закону REPO, оскільки демократи відчували тривогу з приводу надання йому можливості конфіскувати російські активи.

У той же час можливий кандидат на посаду віцепрезидента Джей Ді Венс висловив розчарування щодо цього законодавства, підкреслюючи, що воно може суттєво звузити можливості Трампа під час можливих переговорів з Путіним.

Після обрання нового президента США тема конфіскації активів не отримувала такої ж уваги, як питання розміщення миротворців в Україні чи кордонів. Проте у 2025 році з'явилися повідомлення про те, що адміністрація Байдена може ухвалити рішення щодо конфіскації заморожених активів Росії ще до завершення його терміну.

Хоча ці наміри так і не були реалізовані, деякі аспекти, які з'явилися в засобах масової інформації, можуть згодом увійти до стратегії нової адміністрації Трампа.

Відповідно до зазначених рекомендацій, Сполучені Штати повинні були б разом з Європейським Союзом та іншими партнерами конфіскувати суверенні активи Росії. Ці активи планується перевести на спеціальний "ескроу-рахунок", що означає, що кошти залишаться заблокованими до тих пір, поки не буде укладено угоду, яка покладе край російській агресії щодо України.

Що станеться далі: чи повернуться кошти під контроль Москви, чи ж вони будуть передані Україні - це залишається без уточнень.

Однак такий поворот подій цілком вписується в образ Трампа і його стиль мислення, коли гроші - особливо коли йдеться про сотні мільярдів доларів США - стають важелем тиску і одним із ключових аргументів у майбутніх переговорах.

Для успішної реалізації цієї стратегії новій адміністрації Білого дому необхідно заручитися підтримкою Європейського Союзу, або ж, принаймні, активно просувати це питання за сприяння свого давнього союзника – угорського прем'єра Віктора Орбана.

Насправді, ключовим гравцем у питанні долі російських активів є не Сполучені Штати, а саме Європейський Союз.

На його території функціонують два банківські заклади: бельгійський Euroclear та люксембурзький Clearstream, де зберігається приблизно 200 мільярдів доларів з озвученої загальної суми в 300 мільярдів доларів.

І саме активні, хоч і тривалі кроки європейського об'єднання забезпечили спочатку передачу Україні доходів від цих активів, а згодом і фінансування "репараційної позики".

Однак європейські санкції щодо Росії, включаючи заморожування резервів Центрального банку РФ, не є тимчасовими до моменту закінчення агресивних дій. Вони підлягають подовженню кожні шість місяців, і для їхнього продовження необхідна одностайна підтримка всіх країн-членів.

Угорщина не раз ставила питання продовження санкцій у своїх інтересах.

Напередодні наступного розгляду санкцій у 2025 році угорський міністр з питань ЄС Янош Бока заявив, що його уряд, ймовірно, не підтримає продовження заморожування резервів Центрального банку Росії.

"Рішення щодо угорської позиції ще не прийнято. Ми хочемо відкласти наше рішення до того часу, поки не дізнаємося, як адміністрація США бачить майбутнє режиму санкцій".

Таке становище могло б відкрити шлях до розблокування вказаних активів, тому в Європейському Союзі розпочали пошуки альтернативного рішення, яке знайшло своє відображення у повноваженнях короля Бельгії Філіпа I.

У 1944 році, згідно зі спеціальним декретом, бельгійського монарха було наділено можливістю блокувати виведення активів із країни.

Це, по суті, означало б введення обмежувальних заходів не на європейському, а національному рівні, чого Бельгія намагалася уникнути до цього моменту. Проте російські мільярди залишилися б без змін.

Хоча ввечері 21 січня брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк повідомив, що санкції ЄС, ймовірно, будуть продовжені в співпраці з новим урядом США, варіант з використанням королівського декрету все ще залишається цілком можливим.

Пропозиція про перерахування заморожених активів Росії на "ескроу-рахунок" поки що виглядає досить недозрілою: зокрема, залишається відкритим питання про те, як здійснити погашення "репараційного кредиту" на суму 50 мільярдів доларів.

Проте цей сценарій уже зараз не видається оптимальним для України.

На практиці формула, яку наші партнери не раз підкреслювали: "Російські активи залишатимуться замороженими, поки Росія не компенсує Україні завдані збитки", може бути перетворена на "доки Росія не досягне мирної угоди".

Цей сценарій має безліч невідомих аспектів.

Зрозуміло, що під час переговорів виникає безліч варіантів, за які можна обміняти ці фінансові ресурси, такі як гарантії безпеки або питання територіальної цілісності. Однак, у протилежному випадку, повернення цих активів може стати привабливою винагородою для Кремля за зупинку його незаконних дій проти України.

Для України це стане втратою основного та, можливо, єдиного джерела компенсації за збитки, завдані внаслідок агресії.

З іншого боку, централізація заморожених резервів Росії може надати можливість в односторонньому порядку визначати їхню подальшу судьбу, навіть у випадку, якщо Росія не повернеться до обговорення.

Як показує досвід, зокрема ситуація з коштами Романа Абрамовича від продажу футбольного клубу "Челсі", союзники можуть наполягати на такому використанні цих активів, яке буде відповідати їхнім інтересам і приносити вигоду їхнім економікам, особливо в умовах адміністрації Трампа.

Однак цей підхід не завжди може бути вигідним для України.

Те, що Європейський Союз володіє двома третинами зазначених активів і має в своєму розпорядженні історичні інструменти бельгійської монархії, здатні продовжувати їх блокування навіть попри вето з боку Угорщини та, можливо, Словаччини, може стати позитивним сигналом.

Особливо в контексті, коли адміністрація США буде намагатися нав'язати угоду, що не враховуватиме інтереси України та Європейського Союзу.

Безумовно, ці активи стануть важливим інструментом у майбутніх перемовинах. Однак завдання української влади полягає в тому, щоб забезпечити, що цей інструмент працюватиме на користь України та тих, хто постраждав від російської агресії.

юрист, керівник Дністрянського центру