Закрити московські аеропорти!

На жаль, ми не можемо прийняти вас до льотної школи через ваш медичний стан.

Тоді в ППО. Якщо я не піднімаюсь в небо, то ніхто не зможе піднятися!

Соціологічні дослідження вказують на те, що більшість росіян, зокрема в Москві, зовсім не усвідомлюють, що триває війна. Близько 80% населення відзначають свій настрій як нормальний або навіть чудовий, а 70% вважають, що країна рухається в правильному напрямку, лише 17% мають протилежну думку. Крім того, загальні оцінки економічної ситуації свідчать про покращення повсякденного життя для більшості громадян РФ, особливо для людей з невеликим доходом, за останні три роки. Така ж тенденція спостерігається і серед еліти. Ніхто не вимагає від російського керівництва зупинити війну. Як зазначає Трамп, ми, українці, не маємо "виграшних карт".

Тим часом ми здатні, використовуючи мінімальні ресурси, створити значні труднощі для населення, еліт і підприємств Росії, повністю або майже повністю зупинивши авіаперельоти з московських аеропортів, як це сталося 6 липня.

Реалізувати план по дестабілізації авіаційної інфраструктури Москви шляхом:

Мета -- зробити авіаперельоти непередбачуваними та незручними, що поступово змінить поведінку користувачів та тиснутиме на еліти.

Основною вигодою цього методу є те, що

З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії авіаційний транспорт України виявився повністю паралізованим. Натомість, Російська Федерація продовжує функціонування внутрішніх авіаперевезень, зокрема через московський авіаційний хаб, який у 2024 році обслужив понад 55 мільйонів пасажирів. Очікувані наслідки від закриття московських аеропортів:

Щоденні удари дронами необхідні лише в перші п’ять днів; наступного тижня можна зменшити інтенсивність до раз на два дні. Потім, протягом наступних двох тижнів, доцільно проводити атаки 1-2 рази на тиждень у випадкові дні. (Більш детальну стратегію можна розробити, провівши опитування серед населення щодо їхніх маршрутів і вибору транспортних засобів). І цього буде достатньо, щоб зробити авіаперельоти з Москви ненадійними та непередбачуваними. Подальші дії повинні зосередитися на підтримці цієї ситуації, якщо авіаперевізники спробують відновити свої рейси (раз на 7-10 днів).

Це суттєвий удар не тільки по авіації, а й по всій інфраструктурі, що обслуговує рейси (торгівля, таксі, логістика тощо), навіть прямі збитки авіаперевізників можуть скласти 10 і більше млрд. доларів на рік, а збитки від порушення бізнесових зв'язків важко оцінити. Але головний ефект - психологічний. Найбільш впливове російське населення, що проживає у Москві, політична і бізнес-еліта відчують, що війна має непрогнозовані і неприємні наслідки. Перехід від авіаперевезень на інші види транспорту у такій великій за масштабами країні є суттєвою проблемою, яка буде постійно відчуватися. Тим більше, якщо час від часу будуть страждати і інші аеропорти.

Стратегія дестабілізації авіаційної інфраструктури, як складова довгострокового психологічного, економічного та політичного тиску на керівництво Російської Федерації, на мою думку, є досить дієвим інструментом для спонукання до переговорів про припинення вогню. По-перше, вона є відносно економічно вигідною, по-друге, передбачає мінімальні ризики для цивільного населення (що є важливим аспектом для підтримки наших міжнародних відносин), а також має значний асиметричний ефект. Звісно, військове та політичне керівництво країни краще розуміє загальну ситуацію та може мати вагомі заперечення проти регулярного використання цієї стратегії. Я лише висловлюю думку, що вони можуть недооцінювати витрати, необхідні для реалізації цього плану, і хочу підкреслити, що значні витрати знадобляться лише на період від одного до двох тижнів.