Закупівлі для Збройних Сил України нагадують мінне поле, - зазначив генеральний директор Держоператора тилу Жумаділов.
Державний тиловий оператор - це агенція, що відповідає за забезпечення армії та повинна дотримуватись принципів, орієнтованих на людину, та доброчесності. Вона була заснована у відповідь на масштабні корупційні скандали в системі державних закупівель для Збройних Сил України, а також на численні випадки постачання військовим товарів неналежної якості.
ДОТ розпочав свою діяльність менш ніж рік тому, 1 грудня 2023 року. На чолі організації став Арсен Жумаділов, державний управлінець, який раніше обіймав посаду генерального директора національної агенції "Медичні закупівлі України".
"Я переконаний, що, як тільки ми розпочнемо свою діяльність, з'явиться безліч різноманітної інформації про те, що ми 'діємо неправильно' і 'все йде не так'. Це відбуватиметься через те, що інтереси різних людей будуть зачіпатися, що, у свою чергу, спонукатиме їх чинити на нас публічний тиск," - зазначив Жумаділов у інтерв'ю "Українській правді" у листопаді 2023 року.
За цей час і справді виникало чимало скандалів. Частина з них стосувалася персонально очільника ДОТ, як-то через російський паспорт його дружини чи через бізнес брата в анексованому Росією Криму. Частина закидів лунали на адресу самого Держоператора тилу, як-то через постачання неякісної тушкованої свинини солдатам чи через закриті закупівлі.
Яка тепер поширеність і значущість випадків, пов'язаних із тиловим забезпеченням Збройних сил України? Яким чином ДОТ вдалося трансформувати ринок державних закупівель для армії? І як керівник Держоператора тилу реагував на суперечливу ідею про можливе злиття його організації з Агенцією оборонних закупівель?
З усіх цих питань "Українська правда" поспілкувалася з Арсеном Жумаділовим.
Ось короткий виклад бесіди. Повну версію інтерв'ю можна переглянути на каналі УП у YouTube.
- Ми мали зустріч минулого року приблизно в цей же період. Тоді Державний оператор тилу ще не розпочав свою діяльність, а ви тільки що уклали контракт на посаду керівника. Яким був цей рік для вас і вашої організації?
Установа реалізувала свою діяльність як інституція. На даний момент (запис розмови від 21 жовтня - УП) ми уклали контракти на приблизно 69 мільярдів гривень. Водночас нам вдалося зекономити 16,5 мільярда гривень у сфері матеріального забезпечення.
Ми заздалегідь підготували військових із усім необхідним до завершення цього року та на початку наступного. Тому ви не чуєте зараз розповідей про те, що нашим захисникам не вистачає одягу чи взуття.
Ми досягли такого рівня забезпечення продуктами, при якому обговорюємо лише окремі випадки труднощів, а не масові проблеми.
Приблизно через шість місяців після старту нашої організації та успішного функціонування всіх запропонованих програм, ми виявили можливість розширити нашу діяльність, взявши на себе додаткові програми тилового забезпечення, які на даний момент реалізуються підрозділами або Міністерством оборони, або Збройними силами України.
Є сумніви щодо їхньої ефективності. Тому Міністерство оборони планує, щоб ДОТ у наступному році розширив свої функції і займався також закупівлею комп'ютерної техніки, твердого пального, мобільних конструкцій, а також низки інших товарів, які в основному потрібні силам підтримки, наскільки мені відомо.
- Який із напрямків тилового забезпечення ЗСУ є для вас зараз найскладнішим?
Мабуть, найбільш складним аспектом традиційно є харчування, оскільки це питання стосується найскладнішої системи, що включає безліч компонентів, взаємодій та регуляторних механізмів.
Ми рухаємо цю систему в бік того, щоб харчування для ЗСУ було безперервним, а з іншого боку, щоб ми як держава не переплачували і учасники ринку мали високий рівень доброчесності та нульову толерантність до корупції. Це складна історія.
Ви згадали про 16,5 мільярда гривень, які вдалося зекономити завдяки закупівлям у межах ДОТ. Яка саме категорія товарів тилового забезпечення принесла найбільші заощадження?
Ми заощадили приблизно порівну, витративши по 5 мільярдів на кожну з програм: це стосується як харчування, так і матеріально-технічного забезпечення, а також пального і мастильних матеріалів.
У певних ситуаціях, таких як, наприклад, у сфері матеріально-технічного забезпечення, вплив на економію обумовлений виникненням більшої конкуренції. Якщо у минулому році середня кількість учасників у процедурах становила приблизно 3-3,5, то тепер ця цифра зросла до 5-6. Таким чином, в умовах високої конкуренції ціни, як правило, знижуються.
- Яким чином ці заощаджені гроші будуть використані в майбутньому?
- Вони використовуються миттєво на закупівлю додаткових необхідних товарів для ЗСУ, згідно з потребами.
Доступна вартість не завжди свідчить про високу якість. Як часто вам трапляються випадки, коли продукція, придбана за привабливою ціною, виявляється невідповідною очікуванням?
Подібні ситуації трапляються, і це не рідкість.
Проте існує система забезпечення якості, яка добре організована: частково вона лежить на наших плечах, а частково - на спеціалізованому відділі Міністерства оборони.
Уся неякісна продукція повертається назад до виробника для переробки. На нього накладається штраф, який зазвичай становить 20% від вартості товару. Це правило стосується переважно постачань речового та паливно-мастильного забезпечення.
Якщо ми говоримо про харчування, то тут ситуація складніша. Коли приїхали неякісні продукти і їх дуже багато, а у завскладу і начпрода товарних залишків мало, у них виникає мотивація прийняти цей товар, попри низьку якість. Це може бути проблемою. Тому ми дуже активно взаємодіємо з начпродами, збираємо зворотний зв'язок, як їм працюється з тими чи іншими постачальниками, чи є нарікання на товар.
На мою думку, наразі ми не стикаємося з істотною проблемою, пов’язаною з закупівлею дешевих товарів, які виявляються ненадійними.
Нещодавно ситуація з неякісною тушкованою свининою, що була поставлена до ЗСУ, привернула увагу громадськості. У відповідь на цю новину ДОТ швидко оприлюднив заяву про припинення співпраці з цим постачальником.
Які подальші кроки щодо забезпечення військових продуктами харчування? Яким чином тепер планується задовольняти цю потребу?
Вона вже знаходиться на етапі перекриття: відповідні підрозділи району вже активували постачання від інших контрагентів. Це означає, що забезпечення харчування продовжується без перебоїв.
Ми щиро підтримуємо прозору комунікацію щодо всіх складних ситуацій, здійснюємо ретельні розслідування та вживаємо відповідні дії на основі отриманих висновків.
Подібні ситуації трапляються і будуть траплятися надалі. Чому це відбувається? Справа в тому, що щоденне постачання їжі складає тисячі тонн товарів, які розподіляються по тисячам торгових точок у всій Україні. Навіть під час відвідин супермаркету ви можете натрапити на продукцію, термін придатності якої вже минув, або на товари, що виглядають не зовсім свіжими. Такі випадки можуть статися навіть у самому серці Києва.
Звичайно, такі ситуації трапляються й у військовій сфері. Але це не свідчить про те, що система в цілому функціонує неправильно. Адже в 99% випадків, коли надходять якісні поставки, це не стає темою новин — ніхто не ділиться інформацією про те, що в армію прибуло щось хороше, ні на Facebook, ні в інших медіа. Увага зосереджується на негативних випадках, коли ситуація є далекою від ідеальної.
Які особисті уроки ви винесли з ситуації з цією неякісною тушкованою свининою?
Ми прийняли рішення анулювати наш договір, накласти штрафні санкції та заборонити цьому постачальнику брати участь у наших тендерах протягом наступного року.
В цей же час ми займаємося наступними етапами впровадження нашої електронної системи DOT-Chain. Це дійсно унікальний випадок, коли весь процес постачання — від подання заявки підрозділом до доставки товару — повністю оцифрований.
Ця програма вже введена в експлуатацію. В ній ми будемо реалізовувати не тільки постачання, але й контроль якості. Я нагадаю, що ще рік тому і постачання, і контроль якості були суто в аналоговому форматі, паперовому.
Користувачам DOT-Chain не потрібно витрачати час на збирання документів або шукати комбригів для підпису. Усе проходить оперативно. Постачальники також отримують оплату за товари через DOT-Chain набагато швидше.
Бажаю поділитися з вами ще одним інцидентом, пов’язаним із неналежною якістю постачання продуктів для ЗСУ. Нещодавно в соціальних мережах з’явилося фото, на якому в курячому м'ясі виявили голки, що, ймовірно, використовувалися для його накачування водою з метою збільшення ваги.
Яким чином ви відреагуєте на цю ситуацію і наскільки часто зустрічаються подібні труднощі?
Ми вже вжили заходів: усю цю партію м'яса було відкликано, і наразі проводиться перевірка виробника, щоб з'ясувати, чому у нього виникли порушення в процесі виробництва.
Щодо загального вмісту води в м'ясних продуктах, це питання наразі регулюється. Ми працюємо над внесенням змін до документації, в якій вперше буде чітко визначено допустимий рівень води. Раніше це питання залишалося без уваги, і постачальники юридично мали можливість додавати воду до м'яса. Тепер же ми запроваджуємо контроль, і в разі порушень з боку постачальників, вони понесуть відповідальність.
Які санкції сьогодні можуть бути накладені на постачальників за неналежну якість товарів для Збройних Сил України?
Мінімум 20% від вартості стягуватиметься у випадку постачання продукції низької якості або якщо вона надходить без супровідних документів, таких як сертифікати якості. Наразі ми розпочали процес зміни, згідно з яким ця сума становитиме 100% від вартості товарів.
Найбільш жорсткою мірою, яку ми можемо вжити у випадку грубих або систематичних порушень стандартів якості, є анулювання контрактів і заборона цим контрагентам брати участь у наших тендерах, а також їх внесення до чорного списку.
Яким чином ваш бізнес адаптувався до нових вимог, які ви запровадили в сфері закупівель товарів для тилового забезпечення протягом цього року? Наскільки ефективно вдалося знайти способи обійти ці вимоги?
Бізнеси, які щиро прагнули долучитися до постачань для Збройних сил України, змогли це реалізувати. Наприклад, у сфері речового забезпечення сьогодні ми спостерігаємо, що третина наших українських виробників, які раніше не мали досвіду співпраці з ЗСУ, почали активно постачати продукцію.
Були прогнози, що якщо ми перебудуємо певні процеси щодо харчування, то до нас прям хлинуть нові постачальники, зокрема торговельні мережі, бо "вони дуже хочуть, але їх відсувають від постачань для ЗСУ". Ці припущення не підтвердились. Виявилось, що деякі бізнеси не хочуть працювати з державою, бо і далі побоюються уваги з боку контролюючих і правоохоронних органів.
Ось ще один аспект, який останнім часом викликає зауваження до ДОТ – це закупівлі продуктів харчування через закритий каталог. На це звернуло увагу видання "Наші гроші".
Зокрема, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов зазначив: "Схеми з прихованими закупівлями, які успадкувалися від попередників у Міністерстві оборони, призвели до серйозних проблем. Хоча це не сталося миттєво, відсутність прозорості в процесах закупівель в результаті обернулася ситуацією, коли яйця коштують 17 гривень, незважаючи на збереження попередньої формули для закупівлі продуктів харчування."
Юра добре обізнаний з технічними нюансами Prozorro. Коли ми використовуємо рамкову угоду і публікуємо звіт, він не стає відкритим для загального доступу. Ми його завантажуємо, але він залишається недоступним для публіки. Проте на нашому сайті можна знайти інформацію про переможців цих рамкових угод, контрагентів, умови та деталі договорів. Ми не приховуємо жодної інформації.
Не так давно в медіа активно обговорювали можливість злиття Державного оператора тилу з Агенцією оборонного забезпечення. З'явилося безліч припущень щодо причин цього кроку та осіб, які стоять за цією ініціативою.
Мені було б цікаво дізнатися вашу точку зору. Хто вперше поділився з вами цією інформацією і яким чином ви про це дізналися?
На сьогоднішній день в Україні функціонують дві агенції, які займаються закупівлею товарів для Збройних сил. Чи є подібна практика поширеною в країнах НАТО або в інших регіонах? Ні, це не так. Наявність однієї агенції дозволяє суттєво скоротити адміністративні витрати, оскільки зменшується кількість бюрократичних рівнів.
Але чому у нас було відкрито саме дві агенції? Це було цілком виправдано з точки зору Міноборони, адже існував ризик, що одна з них може справитися, а інша – ні.
Власне, дві агенції вже активно функціонують, однак, за інформацією, яка до мене дійшла, в Міністерстві оборони виникли певні зауваження до діяльності АОЗ. Мені не відома суть цих питань, але після проведеного аудиту Міноборони прийняло рішення об'єднати обидві агенції на основі нашої, оскільки до роботи нашої структури після аудиту не було суттєвих зауважень.
Однак у цій історії присутній особистісний та політичний аспект, адже її почали розглядати, як зазвичай: чи то проти когось, чи на підтримку когось іншого.
Які у вас були враження від пропозиції об'єднати ДОТ і АОЗ, коли ви вперше почули про це?
- Коли мені її вперше озвучили, в мене було ключове питання одне: є тут корупційні інтереси чи немає. Я спитав, які є очікування до мене, якщо я буду керівником цієї об'єднаної агенції, чи буде хтось мені радити чи наполегливо рекомендувати кадри у вигляді якихось племінників-внуків генералів, представників правоохоронних органів...
Я говорив тоді із заступником міністра оборони Дмитром Кліменковим.
Чи пробували ви обговорити це питання з керівницею АОЗ Мариною Безруковою після нашої розмови?
Дмитро Кліменков зазначив, що розмову з Мариною вони проведуть самостійно. І, певно, це вірно. Було б недоречно з мого боку телефонувати їй і запитувати: "А ти щось чула?" — адже я не є тим, хто приймає рішення.
Вони з нею поговорили, я так розумію, вже після того, як поговорили зі мною. Вона це сприйняла як щось неприйнятне, але на тому етапі я не міг сам її набрати і сказати про те, що є така історія.
У своєму інтерв'ю для "Української правди" Марина Безрукова зазначила, що деякі представники ДОТ намагалися вести переговори про можливе об'єднання двох організацій без її відома.
Ось одна з її цитат: "Я отримала листа від одного з європейських аташе, а ми з ним тісно працюємо, бо зброя тісно пов'язана з політикою. І він пише, що от в посольство прийшли представники ДОТ і сказали, що всі збройні закупівлі будуть вести вони".
Як ви це роз'ясните?
Тоді зі мною обговорив ситуацію Дмитро Кліменков, зазначивши: "Це ляже на твої плечі". Я усвідомлюю, що якщо таке рішення вже неминуче і незабаром буде прийнято, мені слід підготуватися: розробити юридичні, управлінські та комунікаційні стратегії.
У рамках комунікаційного напрямку я повинен був усвідомити очікування, зокрема з боку міжнародних партнерів, стосовно функціонування об'єднаної агенції. Крім того, важливо було з'ясувати, чи не поставить це об'єднання під загрозу реалізацію деяких наших спільних проєктів із міжнародними партнерами, адже на даний момент ДОТ здійснює закупівлі лише нелетальної продукції.
Це були консультації, що носили лобістський характер, під час яких ми намагалися довести, що об'єднання агентств є оптимальним варіантом. Ми просто запитували наших міжнародних партнерів про їхнє ставлення та очікування в цьому контексті. І, власне, це все, що ми робили.
Як на мене, це абсолютно нормальна історія, бо якби це рішення (об'єднати ДОТ і АОЗ - УП) було ухвалене, а у мене не було б розуміння, які кроки я маю виконати, то всі б мене спитали: "А чого ти не готувався? У тебе був тиждень - два для цього, а ти просто просидів і прочекав".
У бесіді з "Українською правдою" Марина Безрукова зазначила, що ви зв’язувалися з її колегами і "запропонували їм долучитися до роботи над документами щодо приєднання АОЗ до ДОТ".
- Це неправда. Я запитав у своїх людей - ніхто нікому не телефонував. Навпаки, були деякі люди з АОЗ, які питали у нас якісь документи. Я сказав, що не треба нічого давати, бо для цього має бути рішення Міністерства оборони. От коли воно буде, тоді ми обміняємося усіма належними документами і все запустимо.
Яким чином тепер виглядає взаємодія між вашими двома організаціями після всіх цих подій?
- Скажу чесно, дещо напружено, але ми і до того небагато перетиналися. У нас - наші програми, у них - їхні програми. Спільних проєктів у нас не було.
Марина на етапі запуску (АОЗ - УП) кілька разів зверталася по консультацію щодо тих чи інших питань. Я завжди з нею привітно, відкрито комунікував.
Зараз цієї комунікації, звісно, поменшало. Це дещо прикро.
11 жовтня в ДОТ було створено Наглядову раду. Чи відбулися у вас вже якісь зустрічі з її учасниками?
- Це ще не відбулося (розмова зафіксована 21 жовтня - УП).
В даний момент завершуються роботи над договорами, які повинні бути підписані між нами та представниками Наглядової ради. Проекти цих угод потребують затвердження Міністерством оборони. Члени Наглядової ради повинні пройти процедуру декларування.
Як тільки все буде готово, ми зберемося, обговоримо формат нашої роботи та впровадимо його в дію.
Яким чином ви уявляєте цей формат співпраці?
Ми підлягаємо численним законам і постановам, які визначають, як і кому ми повинні звітувати. На щастя, у нас немає нестачі в органах контролю.
А ось знайти тих, хто справді може дати корисну пораду з добрими намірами, щоб підтримати, набагато складніше. Тому з членами Наглядової ради (УП) хотілося б мати прозорий та конструктивний діалог.
Яким чином відбувається ваша взаємодія як керівника ДОТ з міністром оборони Рустемом Умєровим?
Я час від часу інформую його про наші досягнення. Це постійний процес спілкування.
Проте існує також комунікація, що виникає на тлі певних новин. Іноді він надсилає мені посилання на статтю про, скажімо, неякісний товар, що був виявлений десь, і запитує, які дії ми плануємо вжити. Я у відповідь інформую його про заходи, які ми реалізуємо.
- Які головні вимоги в нього є щодо роботи вашої організації?
Основне сподівання полягає в тому, що ми повинні посилювати нашу здатність.
Програми закупівель, над якими ми наразі працюємо, безумовно, не єдині, які заслуговують на нашу увагу. Існує безліч інших закупівель, що здійснюються різними організаціями, про які мало хто обізнаний. Проте виникають серйозні запитання щодо їхньої результативності, ефективності та доброчесності.
Відповідно, в міністра є чітке бачення, що ми, маючи спроможність, повинні брати на себе дедалі більше таких програм. Це досить складний виклик, але ми з ним працюємо.
Чи відчували ви протягом цього періоду тиск з боку так званих "продовольчих магнатів", які багато років домінували на тендерах для постачання товарів для ЗСУ?
- Отже, я його помітив. Впевнений, що ви також його бачили, як і багато інших.
Коли ми спробували оновити цей ринок, вони сприйняли це як загрозу своїм інтересам і активно вступили в боротьбу, як у комунікаційній, так і в юридичній сферах.
Слід визнати їхні заслуги: вони майстерно вміють відстоювати свої інтереси. Зроблено це на високому рівні, і вони не скупляться на витрати в цій боротьбі.
Ми адаптували систему, щоб забезпечити можливість входу нових гравців до ринку, однак повного перезапуску ринку досягти не вдалося. На даний момент ми не ставимо перед собою цю мету. Співпрацюючи з учасниками ринку, ми прагнемо створити рівні умови для всіх, без дискримінації, корупційних елементів, з акцентом на якісну продукцію та своєчасні поставки.
Які показники ви вважаєте найважливішими для оцінки вашої успішності на посаді керівника ДОТ?
Цілком ймовірно, що на певному етапі як широка аудиторія, так і професіонали, які стежать за нашою роботою, при згадці про ДОТ зможуть чітко усвідомлювати, що ці закупівлі є результативними, ефективними та доброчесними. На даний момент ми в цілому досягли певних успіхів у цій сфері, проте ще є багато аспектів, над якими варто попрацювати.