Земля насправді не має ідеальної круглої форми, і ось чому це так.

Форма Землі не є статичною, вона постійно змінюється під впливом різних факторів.

Форма нашої планети завжди викликала безліч запитань і дискусій. Хоча з космічних висот Земля виглядає абсолютно круглою, насправді її контури є набагато складнішими та захоплюючими.

Хоча на космічних знімках наша планета виглядає як досконала сфера, насправді Земля має еліпсоїдальну форму, що є дещо нерівномірною. Цю цікаву деталь підкреслює видання Daily Galaxy.

Справжня форма Землі: неправильний еліпсоїд

З висоти космічного польоту Земля виглядає круглою, але насправді це еліпсоїд неправильної форми. Це означає, що Земля трохи сплюснута на полюсах і випукла на екваторі. Чому? Причина у відцентровій силі від обертання планети. Коли Земля обертається, ця сила виштовхує її назовні на екваторі, змушуючи випинатися.

Екваторіальний діаметр Землі дорівнює приблизно 12 756 км, тоді як полярний діаметр складає близько 12 714 км. Таким чином, різниця між цими значеннями становить близько 42 км. Хоча ця різниця незначна, вона є важливою і зумовлена, в першу чергу, обертанням нашої планети та відцентровою силою, яка виникає в результаті цього процесу.

Роль відцентрової сили

Відцентрова сила – це та сила, яка спонукає планети та супутники сплющуватися на полюсах і випинатися на екваторі. Яскравими прикладами цього явища є планети з високою швидкістю обертання, зокрема Юпітер і Сатурн.

Наприклад, Юпітер характеризується екваторіальним діаметром приблизно 142 984 кілометри та полярним діаметром близько 133 709 кілометрів, що створює яскраво виражену опуклість.

Яскравим прикладом є карликова планета Гаумеа, що відзначається майже яйцеподібною формою внаслідок свого швидкого обертання. Ця планета завершує один повний оберт всього за чотири години.

Контури Землі зазнають постійних змін.

Форма Землі не є статичною. Вона постійно змінюється під впливом різних факторів:

Гравітація є ключовим чинником у процесі формування нашої планети. Навіть незначні зміни в гравітаційному полі Землі викликають постійні підвищення та зниження на дні океану, що додатково підкреслює нерівномірність форми Землі. Наприклад, рівень моря має нерівномірний розподіл через ці гравітаційні аномалії. Модель геоїда дозволяє науковцям краще зрозуміти ці варіації та їхній вплив на загальну форму планети.

Гравітаційні аномалії можуть бути спричинені коливаннями щільності земних надр. Регіони з більшою щільністю, такі як гірські хребти, мають сильніше гравітаційне тяжіння, тоді як області з меншою щільністю, такі як океанські басейни, мають слабше тяжіння. Ці варіації можуть спричинити хвилястість земної поверхні, створюючи більш складну форму, ніж простий еліпсоїд.

Космічний зонд "Нові горизонти", який нині перебуває на відстані близько 60 астрономічних одиниць від Сонця, виявив приховану і раніше невідому область на межі нашої Сонячної системи. Це відкриття може вплинути на наше розуміння процесів формування планет у цій системі.

Крім того, вчені нарешті виміряли гіпотетичне електричне поле, що оточує Землю. Це явище планетарного масштабу вислизало від науковців понад шість десятиліть. Тепер, завдяки сміливій ракетній місії, запущеній з краю Арктики, фахівці не лише підтвердили його існування, але й виміряли його силу та вплив на нашу атмосферу.