Жарти добігли кінця: Європейський Союз має намір "приглушити" голос Орбана, який використовує "методи" Путіна в Угорщині.
Угорський лідер Віктор Орбан, приховуючи глибоке обурення щодо Європейського Союзу, демонструє гордість за своє нехтування демократичними принципами блоку та легковажне ставлення до верховенства права, відмовляючись від співпраці з союзниками. Він відкрито критикує зовнішню політику безпеки ЄС і стає захисником курсів російського диктатора Володимира Путіна стосовно України.
Не дивно, що роздратування щодо дій Орбана в рамках Євросоюзу досягло критичної точки. Багато європейських політиків і дипломатів вважають, що Угорщину слід позбавити права голосу в ЄС. Хоча в статуті Євросоюзу передбачено таке покарання, процедура його впровадження є вкрай складною. Проте в даний час Європа терміново потребує швидкої та рішучої дії для забезпечення своєї майбутньої безпеки. Рада Євросоюзу вже відкрито заявила про намір розглянути можливість застосування статті 7 Договору про ЄС, яка дозволяє обмежити право голосу держави-члена у разі серйозного ризику порушення основоположних цінностей ЄС. Очевидно, що процес стримування Орбана вже став нагальним. Це питання стало принциповим для Євросоюзу.
Дослідження на тему того, якими методами Європейський Союз планує приборкати Орбана і чому термінові дії в цьому напрямку є критично важливими, представлено в статті OBOZ.UA.
Орбан дістав усіх
Віктор Орбан неодноразово ігнорував правила, які зазвичай вимагають, щоб усі 27 країн ЄС погоджували спільну заяву перед її публікацією від імені Європейської ради. Найбільш критичним питанням залишається підтримка України — угорський прем'єр постійно виступає проти будь-яких ініціатив, спрямованих на посилення військової допомоги або просування заявки України на вступ до Європейського Союзу.
Іншим предметом суперечок між ЄС і урядом Угорщини стала дружелюбність Орбана до Москви, коли Будапешт неодноразово використовував своє право вето, щоб заблокувати санкції проти російських олігархів. Сьогодні Орбан обрав ізоляцію та дружбу з Володимиром Путіним, Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном усупереч очевидним інтересам ЄС та Угорщини. Йому було надано багато можливостей, і він відхилив "протягнуті руки", - говорять у Брюсселі. Додаючи, що безпека Європи є надто серйозною проблемою, щоб вести переговори з однією людиною, яка бачить речі на 180 градусів інакше, ніж усі інші, а тому "настав час діяти".
Останньою краплею обурення стало рішення Будапешта про ухвалення закону, який фактично обмежує проведення параду представників ЛГБТ-спільноти. Крім того, в парламенті Угорщини було запропоновано закон, подібний до путінського закону про "іноземних агентів", що фактично забороняє критику уряду та обмежує свободу преси. У відповідь на це, 27 травня, 17 країн Європейського Союзу, серед яких Німеччина та Франція, звернулися до Єврокомісії з вимогою вжити заходів проти Орбана.
Рішення назріло вже давно - нового імпульсу додав рішучий Мерц
Ще рік тому віцепрезидентка Європейської комісії з питань цінностей і прозорості Вера Юрова зазначала, що "ми не можемо позбавити Угорщину головування та права голосу. Немає жодної можливості це зробити". Та, здається, ситуація змінилася, і європейці знайшли протиотруту, адже Віктор Орбан вже не просто токсичне тіло всередині ЄС, а фактор, який може завдати шкоди блоку. Зважаючи, що зараз ЄС має ухвалювати багато важливих рішень і робити це швидко, угорський лідер стає реальною проблемою.
Процесу приборкання Орбана більшої рішучості додав новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який говорить, що "ЄС не зможемо уникнути цього конфлікту з Угорщиною та Словаччиною, якщо продовжити йти колишнім курсом. В нинішніх умовах союз не може дозволити, щоб рішення всього ЄС залежали від невеликої меншості".
Новий уряд Німеччини закликає Європейський Союз посилити тиск на Угорщину. У проекті коаліційної угоди консерватори (ХДС/ХСС) разом із СДПН пропонують зупиняти фінансування для країн, які порушують принципи верховенства права, а також позбавляти їх права голосу в межах ЄС. Хоча Угорщина прямо не згадується в документі, зрозуміло, що йдеться саме про цю країну, а також про Словаччину, яких багато років критикують за підрив демократичних норм, зокрема, за обмеження свободи преси та незалежності судової системи. Крім того, Німеччина виступає за розширення механізму голосування кваліфікованою більшістю в Раді ЄС для питань зовнішньої політики та санкцій, що дозволить обійти угорське вето, яке Будапешт використовував для блокування заходів проти Росії. Це забезпечить можливість ухвалення рішень без необхідності узгодження з Угорщиною.
Раніше жодна з країн ЄС не втрачала свого голосу. Хоча ця процедура вже запускалася: проти Польщі у 2017 році та Угорщини у 2018 році - через ті самі звинувачення у порушенні базових цінностей. Однак спочатку Угорщина врятувала Польщу від позбавлення права голосу, потім навпаки.
У 2022 році Європейська комісія почала фінансовий тиск, заблокувавши близько 22 мільярдів євро готівкових коштів ЄС, призначених Угорщині, через занепокоєння щодо прав людини та незалежності судової системи. Зрештою минулого року було розморожено понад 10 мільярдів євро, що викликало негативну реакцію всередині ЄС та не дуже стримало Віктора Орбана.
Якими способами можна залишити людину без голосу?
ЄС загрожує позбавити Угорщину права голосу формально - за систематичне порушення цінностей, на яких ґрунтується ЄС. Фактично - за відмову Будапешта підтримати надання військової та фінансової допомоги Україні. Рада ЄС сьогодні обговорює можливість застосування до Угорщини статті 7 Договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу права голосу в ЄС, якщо існує ризик серйозного порушення цінностей, на яких ґрунтується Євросоюз.
Стаття 7 надає Єврораді можливість "встановити факт серйозного та тривалого порушення" цінностей, закріплених у статті 2, що може призвести до позбавлення країни-порушниці її голосу в Раді. На початковому етапі цього процесу держави-члени ЄС повинні більшістю у 4/5 голосів підтвердити, що Угорщина дійсно порушує основоположні принципи союзу. Зібрати підтримку 21 з 27 країн у випадку Угорщини, ймовірно, не складе труднощів, однак на наступному етапі для позбавлення країни голосу знадобиться одностайність усіх 26 інших держав ЄС, що є надзвичайно складним завданням.
Увага для Фіцо - ти наступний у черзі.
Теоретично, Будапешт може розраховувати на підтримку прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Проте, попри їхню взаємну "симпатію", Фіцо може утриматися від відкритого протистояння з Брюсселем через значні ризики.
По-перше, більш креативне тлумачення статті 7 пропонує шлях уперед. У договорі зазначено, що санкції вимагають одностайності всіх інших держав-членів, але що, якби дві країни зіткнулися з переслідуваннями одночасно?
Точне формулювання звучить так: "Діючи одностайно на пропозицію однієї третини держав-членів або Комісії та після отримання згоди Європейського Парламенту, можна встановити наявність серйозного і тривалого порушення цінностей, визначених у статті 2, з боку держави-члена". При цьому одностайність визначається без врахування "відповідної" держави. У тексті договору йдеться про "відповідну державу-члена" в однині, і не розглядаються випадки, коли кілька країн одночасно підпадають під "пильну увагу". Це означає, що формулювання не виключає можливість проведення процедур проти двох і більше держав одночасно, особливо коли їхній пакт про взаємний захист може фактично знецінити статтю.
З огляду на те, що Європейський Союз опинився на межі конфлікту з російським режимом під керівництвом Путіна, чиновники ЄС мають намір "включити" Словаччину у процес позбавлення голосу. Хтось повинен "зателефонувати" Роберту Фіцо, і, здавалося б, така особа вже була знайдена — канцлер Фрідріх Мерц відкрито пригрозив Словаччині втратою фінансової підтримки з боку Європейського Союзу, якщо країна продовжить "відхилятися від спільного курсу блоку".
"Завжди існує шанс отримати європейське фінансування. Якщо виникне така потреба, ми вжитимо відповідні заходи," - зазначив канцлер Німеччини.
Мерц усвідомлює, які наслідки можуть виникнути, адже, по-перше, Словаччина значною мірою залежить від німецьких інвестицій, зокрема в галузі автомобільного виробництва. По-друге, бюджет Європейського Союзу, який забезпечує фінансування для країн-членів, формується з прямих внесків, митних зборів та окремих податків. Німеччина є найбільшим платником у цьому бюджеті (розмір внеску визначається на основі ВВП), що дозволяє їй певною мірою впливати на умови співпраці.
Безкарність матиме катастрофічні наслідки.
Якщо Європейський Союз вирішить знизити тиск на Орбана, це стане сигналом про відсутність у Брюсселя ефективних інструментів для боротьби з "внутрішньою опозицією". У такому випадку, будь-яка інша країна може діяти без страху перед наслідками. Це призведе до перетворення союзу на просту коаліцію інтересів, де кожен дбає лише про себе. Проблема, отже, не обмежується лише Угорщиною; це питання стосується стійкості ЄС як політичної структури. Чи зможе він витримати внутрішні суперечності, чи ж розпадеться на фрагменти, де одні будуть воювати, інші - торгувати, а треті - мовчати? Час для вагань у Європи швидко спливає, а ситуація з Будапештом підкреслює, що справжні проблеми виникають не ззовні, а всередині. Це, по суті, остання можливість довести, що ЄС залишається потужним союзом, гідним поваги. Якщо Угорщина зможе зберегти своє право голосу, Брюссель втратить важелі впливу на інших потенційних порушників порядку, які зможуть діяти без страху покарання. У такому разі можна буде впевнено говорити про початок розпаду ЄС.
Чому слід виконати це якомога швидше?
Угорщина не планує виділяти кошти на підтримку української армії, оскільки вважає своїм пріоритетом захист власного населення, зазначив Віктор Орбан у своїх повідомленнях у соціальних мережах. Раніше він також висловив думку, що "приєднання України до Європейського Союзу становить загрозу для Угорщини, і цього не можна допустити".
"Вони сподіваються, що ми будемо підтримувати українську армію фінансово на мільярдні суми протягом тривалого часу. Ми чітко висловили свою позицію: Угорщина не здійснюватиме таких виплат," - зазначив Орбан.
Ще одне важливе питання, яке потребує узгодження з боку Орбана, стосується продовження санкцій проти Росії. Цей процес вимагає підтвердження кожні півроку. Для продовження дії санкцій необхідно одностайне голосування всіх країн-членів, яке заплановане на 31 липня 2025 року. Якщо хоча б одна країна, наприклад, Угорщина, виступить проти, санкції не будуть продовжені. Якщо до того часу не буде ухвалено рішення про конфіскацію активів, кошти повернуться до Росії, і це не є нереальним сценарієм. Контроль над активами Центрального банку Росії є важливим важелем для Європи в цьому конфлікті. Загальна сума заморожених активів становить 300 мільярдів доларів, з яких приблизно дві третини перебувають під контролем Європейського Союзу. Ці кошти є єдиним інструментом тиску, який не пов'язаний безпосередньо з військовими діями.
Угорщина переживає репресії проти свого громадянського суспільства, що нагадують дії Росії.
Партія "Фідес", очолювана прем'єр-міністром Угорщини, представила в парламенті законопроект, який викликав значний резонанс і критику з боку захисників громадянських прав. Цей закон, відомий як "Про прозорість суспільного життя", надає угорським властям право включати неурядові організації та ЗМІ, що отримують фінансування з-за кордону, до списку, який може призвести до замороження їхніх фінансових ресурсів, якщо вони вважатимуться загрозою для національного суверенітету. Закон також передбачає жорсткі санкції для тих, хто продовжуватиме отримувати закордонні кошти. Він має багато спільного з російським законодавством про "іноземних агентів", яке використовується для обмеження діяльності неурядових організацій та незалежних медіа в Росії. Європейська комісія закликала угорський уряд відкликати цей суперечливий законопроект, але дії щодо його скасування досі не вжиті.
На фоні цього в Угорщині розпочалися масові акції протесту проти прийняття закону про "іноземних агентів". Приблизно 10 тисяч осіб зібралися на мітинг у Будапешті, заполонивши площу Лайоша Кошута перед парламентом і вигукуючи "Досить з нас!". У руках демонстрантів майоріли прапори Угорщини та Європейського Союзу, а на одному з плакатів можна було прочитати: "Я прагну жити у вільній Угорщині, а не в умовах диктатури".
Не слід піддаватися на шантаж з боку Орбана.
На мою думку, вже тривалий час існує значна кількість претензій до Угорщини щодо її дій, які, якщо говорити формально, порушують основоположні принципи та цінності Європейського Союзу. Існує відповідний юридичний механізм, зокрема, стаття в договорі про ЄС, яка підтверджує це. Тобто, юридична основа є, проте питання реалізації цього механізму залишається відкритим через його складність. Таку думку в інтерв'ю OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова Комітету з міжнародної політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
Олександр Мережко зазначає, що в Європейському Союзі вже виникає відкрите політичне невдоволення щодо поведінки Угорщини, яка фактично стала союзником Росії та Китаю. Політика, яку проводить Угорщина під керівництвом Орбана, не відповідає основним цінностям, на яких базується діяльність ЄС. Це неприпустимо. В результаті, питання про можливі санкції проти Угорщини або навіть про її виключення з Євросоюзу стає дедалі актуальнішим.
"Чи вдасться завершити цю справу? Це питання залишається відкритим. Хоча терпіння Європейського Союзу теж має свої межі, і ми вже бачимо певну реакцію на це. Проте, чесно кажучи, я сумніваюся, що виключення Угорщини з ЄС можливе. Проте, існують ефективні політичні та правові інструменти, які можуть зменшити ризики, які виникають через дії Угорщини, наприклад, коли вона блокує допомогу Україні. Ці механізми можуть бути знайдені для того, щоб надіслати чіткий сигнал угорському суспільству про необхідність змін. Лідер, як-от Орбан, підриває репутацію країни і європейську єдність. Можливо, є надія на те, що в Угорщині відбудеться демократична зміна влади на більш проєвропейську. Зрозуміло, що піддаватися на шантаж Орбана не можна", - зазначив Олександр Мережко.
