Зимові свята в умовах війни. Хто принесе казку українським дітям, замість радянського Діда Мороза, якого... знищила система ППО.

"Бармалей-ліберал, йди геть!" - цілком реальні слова Снігуроньки з новорічної "вистави", яку дітям влаштували в одному з російських міст. Ідеєю свята з моторошною назвою "Сталінська ялинка" стало знайомство маленьких росіян з "традиціями" Нового року "у стилі 1930-1950 років". Людям, які хоча б трошки знайомі з історією, певно, не треба пояснювати, чому від такого "концепту" мурашки по шкірі. Але громадянам РФ, схоже, нормально.

У січні на росії плануються ще кілька аналогічних свят та тематичний мюзикл "Сталін рятує Новий рік"... Що тут можна коментувати?

"Патріотичний дух" в Росії виховують не лише портретами Сталіна на ялинці, а й такими заходами, як "Новий рік на фронті". В грудні російські пропагандистські медіа повідомляли, що в рамках одного з таких "святкувань" Дід Мороз приніс дітям в дитячому садку не традиційні подарунки, а... по шматочку чорного хліба і по кубику цукру-рафінаду. Мовляв, таке частування - "символічний жест", який мав показати дітям, "як важко на фронті та прищепити їм патріотичні почуття". Хоча насправді "вистава" нагадувала хіба якесь захоплення заручників.

В Україні, яка потерпає від російської агресії, "патріотичні почуття" дітям "прищеплювати" не доводиться. Як розповіла УНІАН психологиня мережі проєктів та програм "СпівДія заради дітей" Вікторія Готич, діти, навіть дошкільнята та молодшого шкільного віку, дуже свідомі українській реальності. Хтось через дії Росії змушений був покинути домівку і отримати статус внутрішньо-переміщеної особи (ВПО), у когось - тато чи мама на фронті, або дотичний до фронту.

"Усе це суттєво формує дитячі уявлення про зимові свята, їхніх персонажів та бажання щодо подарунків, які вони мріють отримати," - підкреслює вона.

Приміром, напередодні Різдва діти, з якими працює психологиня, розповідають їй про колядки, вертепи і свої нові ролі в них: "Вони говорять, які нові образи в них будуть. І ці образи - воїна, волонтера, які з'явились в останні роки на додаток до вже звиклих, традиційних - якраз пов'язані з патріотизмом, вони скріплюють ту реальність, в якій сьогодні живе Україна".

Ця дійсність також формує уподобання дітей щодо подарунків. "Це може бути, наприклад, просто теплий одяг або якийсь талісман для батьків", - ділиться своїми спостереженнями експерт.

Яскраво видно, що традиції зимових свят тісно пов'язані з поняттям дому. Наприклад, якщо запитати дітей, які були змушені залишити свої оселі через війну: "Де б ви хотіли святкувати Різдво та Новий рік?", то відповідь, яку вони часто дають, звучить не як "як", а як "де": "Вдома!"

"Я навіть у 17-річного сина питаю, чи він написав лист Миколаю. Він сміється і відповідає, що не думав, що він ще на це затаргетований. Але лист пише. Та й ми з чоловіком один одному під подушку тихенько щось пхаємо... У нас в родині правило: хто у Миколая вірить, для того він існує і приходить, а якщо хтось десь не вірить, то це його справа, питань нема - до нього не прийде", - зазначає одна з дописувачок численних батьківських інтернет-форумів.

Психологи підкреслюють, що новорічні свята мають особливе значення для дітей, адже в цей період вони все ще вірять у магію та чудеса.

"Це час, коли малюки можуть втекти від щоденних переживань і стресів. Діти втомлюються від рутинного життя — садочок, уроки, втомлені батьки, негативні новини тощо. Сімейні традиції мають для них велике значення, адже вони забезпечують відчуття єдності та належності (я не сам, разом ми — сила). Чому маленькій дітворі подобаються свята? Тому що в них є все, чого бракує в повсякденності: якісний час з батьками, увага, турбота та подарунки", — зауважує дитячий психолог Анастасія Роман.

Вона зазначила, що навіть родини, які в даний момент не перебувають разом, можуть знайти вихід із ситуації, започаткувавши нову традицію на зимові свята. "Наприклад, можна виготовляти власноруч подарунки і надсилати їх близьким і рідним, які не поруч. Або ж записувати відео-звернення для своєї сім'ї. Крім того, можна спільно, хоч і на відстані, купувати смаколики для бездомних тварин і пригощати їх".

Анастасія Роман ділиться думками про те, що у дорослих, особливо у тих, хто пережив втрату чоловіків чи дружин через війну, часто бракує енергії для святкувань. Проте діти стають для них джерелом натхнення.

Дорослі черпають натхнення та енергію з дітей. Ось моя порада: якщо ви не знаєте, як створити святкову атмосферу, зверніться до малечі. Зробіть разом гірлянди та іграшки власноруч. Перегляньте новорічні мультфільми, вигадуйте костюми один одному та організуйте домашню фотосесію. Наша мета — виховати щасливих дітей, але це можливо лише через власний приклад. Не бійтеся демонструвати свої слабкості, іноді сумувати чи плакати. Дитина повинна розуміти, що всі емоції — це нормально. Якщо мама може відчувати смуток, то й я маю право на свої емоції, і це не має бути соромно. Водночас, навчайте, як можна зібратися з силами і досягати вражаючих результатів. А потім знайдіть час, щоб розслабитися, відпочити і похвалити себе за зроблене, адже це допоможе знову зарядитися енергією для нових звершень, — зазначає психолог.

Окрім загального відчуття стресу та заплутаності, багато дорослих досі не можуть зрозуміти, як донести до дітей, чому раніше святкування виглядало інакше: спочатку 19 грудня завітав Миколай, потім на Новий рік з'являвся Дід Мороз, а Різдво разом із його чудесами святкувалося 7 січня...

На різних батьківських форумах в Мережі можна побачити купу історій, хто і як розв'язує для себе цю "проблему". Хтось чесно зізнається, що Святий Миколай - реальна людина, яка колись існувала й робила добро, тому ми звертаємось до нього, а не до Діда Мороза - абсолютно штучного радянського персонажа. Хтось розповідає малечі, що Дід Мороз вже настільки старий, що пішов на пенсію, а його замінили інші казкові новорічні герої. Комусь до снаги ідея, що радянсько-російського Діда Мороза збили українські сили ППО, а казку дітям дарують, в першу чергу, батьки. А, приміром, відома волонтерка Дана Ярова ділиться таким своїм лайфхаком: "На питання, куди раптом подівся Дід Мороз, відповідь: Дід Мороз виявився російським агентом і всі ці роки працював під прикриттям проти України. Його знешкодили ЗСУ. Тому у нас є Святий Миколай та його партнер і союзник Санта Клаус... ППО тут ні до чого. Не плутайте дітей в родах військ. Дід ходив по лісу - це піхоти діло... Своїм дітям перед новорічними святами я саме так розповідала".

За словами дитячого психолога Анастасії Роман, казати, що Діда "збили ППО" дійсно не екологічно.

"Я б не радила слідувати такій концепції. Батькам варто заздалегідь підготуватися, дослідити це питання, щоб мати можливість детально пояснити дітям, чому це не Дід Мороз, з урахуванням вікових особливостей. Діти надзвичайно розумні. Вони потребують зрозумілого та логічного пояснення. Тоді жодних травмуючих ситуацій не виникне", - підкреслює вона.

Згідно з спостереженнями експертів, численні батьки в Україні відмовляються від традиційних Дідів Морозів, пояснюючи своїм дітям, що цей образ походить з Росії і не є частиною нашої культурної спадщини.

Інший підхід полягає в тому, щоб батьки відкрито пояснювали дитині: "Чарівники - це ті, хто тебе любить і прагне принести радість. Іноді це можуть бути батьки, іноді - друзі чи навіть бабусі з дідусями". Такий підхід має перевагу, оскільки дитина також отримує можливість стати чарівником, даруючи емоції та подарунки (наприклад, малюнки, танці, вистави або саморобні іграшки). У такій атмосфері прекрасно розвивається емпатія, - зазначає експерт.

Психологиня мережі проєктів та програм "СпівДія заради дітей" Вікторія Готич підтримує цю точку зору. Вона зазначає, що для кожного вікового етапу можна знайти адекватні та безпечні для дитини способи пояснення. Наприклад, маленькі діти із задоволенням спостерігають, як у спеціальному додатку на телефонах батьків до них прибуває Санта на санях, запряжених оленями. А під час новорічного свята в дитячому садку вони можуть із радістю вітати Пані Метелицю або ж Пса Патрона, який став неймовірно популярним серед малечі останнім часом.

"Молодшим школярикам 7-10 років, які вже розуміють традиції, можна говорити, що Миколай був реальним, що в різних країнах є його послідовники - це і Санта Клаус, і Пер Ноель. А підліткам взагалі можна розповісти, як Україна намагається інтегруватись в Європу, чому відбуваються заміни казкових новорічних персонажів і які власні культурні та традиційні аспекти ми маємо при цьому не забувати", - зазначає вона.

Зрештою, саме ми формуємо традиції в наших сім'ях для наших дітей.