10 лютого: сьогодні відзначається церковне свято, під час якого не рекомендується займатися важкою фізичною працею.

Православне свято сьогодні в народі прозвали Прохор Весняний.

10 лютого за новим церковним календарем в Україні згадують преподобного Прохора, чудотворця Києво-Печерського, а також вшановують чудотворну ікону Божої Матері "Вогняна". Ця дата здавна пов'язана з особливими традиціями, прикметами та заборонами - про них, а також яке сьогодні церковне свято відзначають за старим стилем, розповідаємо нижче.

10 лютого, за новим стилем, православні християни вшановують пам'ять святого Прохора, чудотворця з Києво-Печерської лаври. За старим стилем цей день буде відзначатися 23 лютого.

Святий жив у період переходу від XI до XII століття в Києво-Печерському монастирі. Його народ охрестив Прохором Лебедником, адже він збирав лободу, перетворюючи її на борошно для випікання хліба. Окрім цього, Прохор харчувався просфорами та пив воду. Коли настала голодна пора, люди почали наслідувати його приклад, однак їхній хліб з лободи виходив гірким на смак. Тоді святий почав ділитися своїм хлібом із нужденними, благословляючи їх, і після цього їхня випічка ставала смачною.

Існує ще один знаменний випадок, пов'язаний із святим Прохором. Коли в Києві виник дефіцит солі, він звернувся із проханням зібрати попіл з келій монастиря. Після молитви цей попіл перетворився на сіль. Але це було не єдине диво: що більше солі роздавали людям, то більше її з'являлося в монастирських запасах. Це викликало обурення у місцевих торговців, які звернулися зі скаргою до князя. Святополк, у відповідь на їхні нарікання, наказав вилучити мішки з сіллю у монастиря. Проте, відкривши їх, вони виявили лише попіл. Коли ж мішки викинули, вони знову наповнилися сіллю.

Святополк дізнався, що ці чудеса пов'язані з Прохором, і пішов до Києво-Печерського монастиря. Там князь примирився зі святим, покаявся, й з того самого часу став особливо благочестивим. Коли Прохор помер, Святополк особисто переніс його тіло в печеру і поховав.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll assist you with that.

10 лютого, відповідно до оновленого календаря православної церкви, відзначається святкування чудотворної ікони Божої Матері "Вогняна".

Історія виникнення цього образу залишається загадкою, хоча вважається, що він з'явився у 598 році. Проте точне місце його створення не відомо. На іконі зображена Богородиця, яка не тримає Немовля Ісуса, і одягнена в яскраве червоне вбрання, що стало джерелом назви цього образу. Цей червоний колір символізує кров Христа, віддану за порятунок людства від гріхів. Святий образ вважається чудотворним і спроможним вирішувати питання, які виходять за межі людських сил.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll assist you with that.

Сьогодні також говорять про новий стиль:

а також праведну Галину.

За юліанським календарем цього дня згадують преподобного Єфрема Києво-Печерського, єпископа Переяславського - раніше ми докладно розповідали, яке сьогодні церковне свято за старим стилем, які заборони пов'язані з цією датою.

У православній традиції 10 лютого віряни звертаються з молитвами до чудотворного образу Божої Матері "Вогняна". Вважається, що молитви, виголошені перед цим іконою, сприяють зціленню від серйозних недуг, охороняють від зла, підтримують здоровий процес пологів і дарують благополуччя новонародженим.

Поруч з іконою люди звертаються з молитвами за закінчення війни, збереження життя захисників, а також просять про підтримку в справах, які перевищують людські можливості.

У народному календарі це свято отримало назву Прохор Весняний, і цей день вважається вдалим для оздоровлення і встановлення миру.

Прохор Весняний символізує поворот зими до весни, в народі кажуть: "На Прохора лютий хоч злиться, але весну чує". У цей день в давнину палили багаття - як символ наближення весни, каталися на санках і пекли круглі пироги з капустою, що нагадують сонце. Випічкою належить пригостити сусідів, родичів і нужденних - вдячність за частування принесе щедрий рік. Ще один із звичаїв на Прохора: люди в селах збиралися на сходи і вирішували, чи залишати колишнього старосту, чи обирати нового.

Сьогодні ідеально підходить для виконання спокійних повсякденних завдань: можна зайнятися прибиранням, рукоділлям, турботою про рослини і тварин, невеликим ремонтом або ж упорядкуванням робочого простору.

У церковне свято 10 лютого, як і в будь-який інший день, духовенство засуджує вживання ненормативної лексики, образи, неправду, жадібність, заздрість та лінь. Мститися, відмовляти у допомозі людям і тваринам, а також піддаватися відчаю суворо забороняється. Відчай вважається одним із найбільших гріхів.

З народними повір'ями цього дня також пов'язано чимало заборон:

Сучасним чоловікам рекомендують уникати важких фізичних навантажень, оскільки вважається, що вони не принесуть бажаних результатів. Крім того, не слід трясти монетами, натомість тримання паперових грошей в руках обіцяє фінансовий добробут.

З Прохором у народі асоціюють початок швидкого переходу зими в весну, вважаючи цей день ключовим у зміні погоди.

У народі вважають, що з Прохорового дня морози починають слабшати, але весні поки що не слід довіряти – лютий може бути хитрим.